Ухвала від 17.03.2025 по справі 240/5234/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/5234/25

категорія 112010205

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

- зобов'язати відповідача встановити та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачці десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду в частині заявлених вимог за період з 01 липня 2021 року до 26 серпня 2024 року.

07 березня 2025 року (отримано та зареєстровано судом 10 березня 2025 року) через підсистему "Електронний суд" представником позивачки подано заяву про усунення недоліків, у якій він просить поновити строк на подання позову, а вказані в ухвалі суду від 04 березня 2025 року недоліки вважати усунутими обґрунтовуючи тим, що пенсійним органом припинено нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн з 01 липня 2021 року після виконання у жовтні 2024 року рішення Житомирського окружного адміністративного рішення суду у справі № 240/8511/24, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 0600-0203-8/142288. Оскільки відповідачем порушено право позивачки на спірну доплату у жовтні 2024 року, як стверджує представник, - проведенням вирахування з 01 липня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн з пенсії позивачки та без повідомлення про припинення виплати, право на цю доплату, як стверджує представник, є порушеним з 01 липня 2021 року. Оскільки розмір після перерахунку збільшився, у позивачки були відсутні підстави для звернення до відповідача щодо перерахунку пенсії, а відтак позовні вимоги щодо спірної виплати з 01 липня 2021 року представник вважає заявленими у межах строку звернення до адміністративного суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши доводи представника позивачки у заяві про усунення недоліків суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Надаючи оцінку доводам представника позивачки суд звертає увагу на викладений Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 правовий підхід щодо строку звернення до адміністративного суду у такій категорії спірних правовідносин.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові вважала за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Відповідно до висновків Верховного Суду у цій же постанові, - отримання позивачем листа пенсійного органу у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Тому суд зазначає, що застосовуючи строки у зазначеній сфері слід розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Аналізуючи доводи представника позивачки й посилання на обізнаність щодо порушеного права на спірну доплату до пенсії у щомісячному розмірі 2000 грн з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 0600-0203-8/142288, суд звертає увагу на те, що у цьому листі відповідач повідомив про те, що з 01 липня 2021 року позивачці встановлено доплату та до 01 жовтня 2024 року ця доплата виплачувалась щомісячно у розмірі 2000 грн. Тобто доводи представника не підтверджуються інформацією у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на який він посилається.

Надаючи оцінку доводам представника щодо відсутності необхідності звернення до відповідача щодо проведеного на виконання судового рішення перерахунку пенсії та не повідомлення пенсійним органом про припинення виплати доплати у сумі 2000 грн, як стверджує представник - з 01 липня 2021 року, суд звертає увагу на те, що у згаданій постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд зауважив на тому, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При цьому акцентовано, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Повертаючись до питання строку звернення до суду з цим позовом слід врахувати те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду позивач, звертаючись до суду із пропуском встановленого строку, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Однак представником позивачки не доведено та не наведено наявності будь-яких обставин (причин), які не залежали від волевиявлення позивачки та фактично унеможливили своєчасне звернення до суду у визначений законом строк у частині заявлених вимог щодо спірної доплати за період з 01 липня 2021 року до 26 серпня 2024 року.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" (Заява № 23436/03) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Згідно з пунктом дев'ятим частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, вказані представником позивачки підстави пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині періоду з 01 липня 2021 року до 26 серпня 2024 року не можна визнати поважними, що утворює підставу для повернення позовної заяви у відповідній частині відповідно до вимог статті 123 КАС України.

Отже, вирішенню по суті підлягають позовні вимоги за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 27 серпня 2024 року, а позов в частині вимог за період з 01 липня 2021 року до 26 серпня 2024 року підлягає поверненню. підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними вказані представником ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01 липня 2021 року до 26 серпня 2024 року.

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині заявлених позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за період з 01 липня 2021 року до 26 серпня 2024 року повернути позивачці.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Г. Приходько

Попередній документ
125922939
Наступний документ
125922941
Інформація про рішення:
№ рішення: 125922940
№ справи: 240/5234/25
Дата рішення: 17.03.2025
Дата публікації: 20.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; членів сімей, які втратили годувальника
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.11.2025)
Дата надходження: 27.02.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії