Номер провадження: 11-кп/813/1465/25
Справа № 947/33675/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за участю обвинуваченого ОСОБА_7 його заяву про відвід суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розглядусправи за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року про продовження строку тримання під вартою в кримінальному провадженні №22023160000000317 від 14.08.2023 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.109, ч.3 ст.109, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст436-2, ч.1 ст.161 КК України,
встановив:
Київським районним судом м. Одеси здійснюється розгляд кримінального провадження №22023160000000317 від 14.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.109, ч.3 ст.109, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст436-2, ч.1 ст.161 КК України.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 23.04.2025 року, без визначення застави.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, ухвала суду першої інстанції не оскаржена.
У судовому засіданні 17.03.2025 року обвинувачений ОСОБА_7 заявив відвід колегії суддів: головуючий - суддя ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який мотивований тим, що обвинувачений подав до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в якій просив внести до ЄРДР в порядку ст.214 КПК відомості про вчинення суддями кримінальних правопорушень. В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2025 року зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за вказаною заявою та розпочати досудове розслідування (справа №757/58313/24-к). Вказані обставини, на переконання обвинуваченого ОСОБА_7 свідчать про існування у суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 упередженості в розгляді його апеляційної скарги.
Розгляд заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, проведено за відсутності прокурора ОСОБА_12 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з?явився, надіслав заяву про здійснення апеляційного розгляду за його відсутності.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали заявлений відвід; перевіривши матеріали провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Оцінюючи доводи заявленого відводу, колегія суддів враховує, положення ст.ст.1, 15 Кодексу суддівської етики.
Відповідно до ст. 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Згідно положень ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів (цінність 2 принципу «Неупередженість»), схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що безсторонність (неупередженість) суду для цілей п.1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Мироненко і Мартенко проти України»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об'єктивної безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Із заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід складу колегії суддів убачається, що останній висловлює сумніви в неупередженості суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при розгляді даної справи, з посиланням на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 23.01.2025 року зобов?язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2025 року частково задоволено скаргу ОСОБА_7 , зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості із заяви (повідомлення) ОСОБА_7 №275019-24 від 04.12.2024 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування з приводу повідомлених даних (справа №757/58313/24-к, провадження 1-кс-3429/25).
Разом з тим, на розгляді апеляційного суду на даний час перебуває апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року про продовження йому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №22023160000000317 від 14.08.2023 року, але у обвинуваченого ОСОБА_7 існують сумніви щодо неупередженості та безсторонності складу колегії суддів, з урахуванням існування кримінального провадження щодо вчинення суддями Одеського апеляційного суду кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що суд не повинен переконувати обвинуваченого ОСОБА_7 щодо відсутності упередженості та безсторонності в розгляді його апеляційної скарги.
Водночас колегія суддів вважає, що у разі подальшої участі суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розгляді даної справи, у сторін провадження або сторонніх спостерігачів, незважаючи на результати такого розгляду, можуть виникнути сумніви в неупередженості суддів при прийнятті рішення.
Приймаючи до уваги наведені вище вимоги законодавства України, практики Європейського суду з прав людини та Бангалорських принципів поведінки суддів, керуючись положеннями ст.ст. 75, 81 КПК, з метою забезпечення виконання положень ст.ст. 2, 7, 8, 9, 21, 28 КПК, якими регламентовані завдання кримінального провадження та загальні засади кримінального судочинства, зокрема з метою дотримання, в першу чергу, прав обвинуваченого на неупереджений розгляд справи, запобігання виникненню будь-яких сумнівів в учасників процесу та сторонніх спостерігачів щодо безсторонності суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів вважає, щозаявлений відвід підлягає задоволенню в частині відводу від розгляду справи суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки в разі не задоволення такого відводу та подальшого розгляду справи даним складом суду, сторони кримінального провадження або інші сторонні спостерігачі, можуть поставити під сумнів будь-яке рішення апеляційного суду ухвалене в даному складі суду.
Разом з цим, обвинуваченим ОСОБА_7 не наведено підстав для відводу судді ОСОБА_4 , з урахуванням того, що відповідно до повідомленої обвинуваченим інформації у вищевказаній заяві обвинуваченого про вчинення кримінального правопорушення суддями Одеського апеляційного суду, прізвище судді ОСОБА_4 відсутнє.
За наведених обставин, заява обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75, 376, 401 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Заявлений обвинуваченим ОСОБА_7 відвід суддям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Відвести суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від участі в розгляді апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 24.02.2025 року про продовження йому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №22023160000000317 від 14.08.2023 року.
У задоволенні заявленого обвинуваченим ОСОБА_7 відводу судді ОСОБА_4 - відмовити.
Передати матеріали провадження №11-кп/813/1465/25 до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4