Номер провадження: 11-сс/813/512/25
Справа № 947/1583/25 1-кс/947/2399/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
12.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2025 якою в межах к/п №12024162480000143 від 20.01.2024 відносно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м.. Ананьїв, Одеської обл., громадянина України, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч .2,4 ст. 246 КК України продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 17.04.2025, із визначенням застави
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою із утриманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 17.04.2025 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 246 КК України із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що виправдовує застосування найбільш суворого запобіжного заходу, який водночас не є для підозрюваного безальтернативним.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та безпідставною з таких підстав:
- підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину є необґрунтованою;
- заявлені стороною обвинувачення ризики не доведені, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ тяжкість інкримінованого злочинна не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, матеріали клопотання не містять посилання на докази, які обґрунтовують існування ризиків;
- ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, двох неповнолітніх дітей, зокрема дитину з інвалідністю, яка перебуває на лікуванні у Одеській обласній дитячій клінічній лікарні, до застосування запобіжного заходу працював перевізником по найму;
За таких обставин, захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 17.02.2025 та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, натомість прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі з огляду на такі обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Пунктами 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики ЄСПЛ передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається із клопотання слідчого, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 246 КК України за кваліфікуючими ознаками:
- ч. 2 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісах, перевезення, збут незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що спричинило істотну шкоду;
- ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісах, перевезення, збут незаконно зрубаних дерев, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, що спричинили тяжкі наслідки, при обставинах, які викладені у клопотанні слідчого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів на даному етапі досудового розслідування підтверджується:
- протоколом оглядом місця події від 02.10.2024, в ході якого виявлено серед іншого 5 свіжозрізаних пнів дерев;
- допитом свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 02.10.2024, які повідомили що приймав участь в якості понятого в огляді місця події від 02.10.2024, під час якого виявлено 5 свіжозрізаних пнів дерев та вилучені недопалки та інші речі;
- протоколом оглядом місця події від 06.12.20.24, в ході якого виявлено 5 пнів породи ясен та дуб;
- листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» та «Ясен» в кількості 5 дерев, у розмірі 45 296,84 гривень;
- результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол №7470 нт від 15.10.2024) відносно ОСОБА_12 , який 25.09.2024 в ході телефонної розмови із ОСОБА_13 надавав йому вказівки щодо спилу дерев зазначаючи місце самого спилу. Після чого 26.09.2024 ОСОБА_12 в ході розмови із ОСОБА_8 надає вказівку щодо перевезення незаконно порублених дров, зазначаючи місце розвантаження.
- результатами проведення НСРД - спостереження за особою (протокол №7469 нт від 15.10.2024), в ході якого встановлено, що ОСОБА_12 25.09.2024 о 13 год. 33 хв. зустрівся із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Далі 26.09.2024 приблизно о 17 год .11 хв встановлено, що ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 приїхали за адресою: Одеська область, м. Ананьїв, вул. Дворянська, буд. 66 де стояв транспортний засіб «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого знаходився ОСОБА_8 ;
- результатами проведення НСРД - спостереження за особою відносно ОСОБА_8 (протокол №8288 нт від 29.11.2024), в ході якого встановлено, що 26.09.2024 ОСОБА_12 керуючи транспортним засобом марки «MAZDA» 626, д.н.з. НОМЕР_2 під'їхав разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до ОСОБА_8 , який перебував за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, ОСОБА_8 керуючи транспортним засобом марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 поїхав за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Ананьїв, 4-та дільниця вул. Подільська 43, де здійснив розвантаження дров із кузова вказаного транспортного засобу;
- поясненнями підозрюваних ОСОБА_14 , ОСОБА_13 які визнали свою вину та розповіли про обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- слідчим експериментом проведеним за участі підозрюваного ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , в ході якого останні відтворили на місцевості обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- протоколом оглядом місця події від 02.10.2024, в ході якого виявлено 9 свіжозрізаних пнів дерев, налобний ліхтар торгової марки «Aeadlight», недопалок цигарок, пачка цигарок марки «Sobranie»;
- протоколом огляду місця події від 06.12.20.24, який проведений за участі інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська обл.), в ході якого виявлено 11 пнів породи дуб;
-листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» в кількості 11 дерев, у розмірі 143 788, 88 грн;
- результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол №7470 нт від 15.10.2024) відносно ОСОБА_12 , який 27.09.2024 після 18 год. 30 хв. телефонував ОСОБА_13 та надав вказівки, щоб останній разом із ОСОБА_14 здійснили спил дерев. Цього ж дня о 21 год 29 хв. в ході розмови ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_8 що половину дров вже спиляли і потрібно їх вивезти, домовились здійснити їх погрузку та здійснити перевезення в інший день. Після чого 26.09.2024 ОСОБА_12 в ході розмови із ОСОБА_8 надає повторно вказівку щодо перевезення незаконно порублених дров, зазначаючи місце розвантаження;
- результатами проведення НСРД- спостереження за місцем: Одеська обл., Подільський р-н, поблизу с. Жеребково, за географічними координатами 47.820110, 29.932617 (протокол №8284 нт від 29.11.2024), в ході якого встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 27.09.2024 о 17 год. 04 хв. прибули на ділянку за координатами 47.8211050, 29.9205200, розташовану поблизу с. Жеребково, Подільського району, де роздягнулися та почали пиляти дерева.
- результатами проведення НСРД - спостереження за місцем: Одеська обл., Подільський район, поблизу с. Жеребково, за географічними координатами 47.8211050, 29.9205200 (протокол №8286 нт від 29.11.2024), в ході якого встановлено, що о 02 год. 16 хв. 03.10.2024 до вказаної ділянки під'їхав транспортний засіб марки «MAZDA» 626, д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого знаходився ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Після чого, під'їхав транспортний засіб марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого знаходився ОСОБА_8 та всі разом почали завантажувати спиляні дерева у кузов автомобіля марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 ;
- протоколом оглядом місця події від 15.10.2024, в ході якого виявлено 41 пнів дерев, та вилучено зрізи пнів, фуфайку зеленого кольору, куртку камуфляжну, балонову жилетку, светр синього кольору, кепку чорного кольору, два ключі до бензопили, пластикові прозорі пляшки, три недопалки без фільтру, п'ять недопалків із фільтром;
- поясненнями свідка ОСОБА_15 від 16.10.2024 (майстер лісу філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України Балтського лісництва), який повідомив факт виявлення самовільного спилу 41 пня;
- протоколом огляду місця події від 06.12.20.24, в ході якого виявлено 41 пень породи ясен та дуб;
- листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» та «Ясен» в кількості 5 дерев, у розмірі 310 324,69 гривень;
- результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол №8287 нт від 29.11.2024) відносно ОСОБА_8 , в ході якого встановлено, що ОСОБА_12 10.10.2024 надав вказівку ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо спилу дерев, яке відбулось у період з 10.10.2024 по 11.10.2024. Крім того, 12.10.2024 ОСОБА_12 під час телефонної розмови надав вказівку ОСОБА_8 здійснити 13.10.2024 вивезення зрубаних дерев.
- результатами проведення НСРД - спостереження за особою відносно ОСОБА_8 (протокол №8288 нт від 29.1.2024), в ході якого встановлено, що ОСОБА_8 17.10.2024 керуючи т/з марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 , поїхав за адресою: Одеська обл., , Подільський р-н, с. Ананьїв, вул. Грушевського, буд. 182, де розвантажив 1/3 частину дров з кузова вказаного транспортного засобу;
- протоколом обшуку т/з марки КАМАЗ д.н.з. д.н.з. НОМЕР_1 № шассі (рама) НОМЕР_3 від 25.12.2024 в кузові якого знаходились незаконно спиляні дрова;
- протоколом обшуку т/з марки ГАЗ 2752, д.н.з. НОМЕР_4 від 25.12.2024, в якому вилучено пляшки від мастила;
- протоколом огляду події від 25.12.2024, в ході якого виявлено 12 пнів свіжозрізаних дерев породи дуб;
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 25.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено ланцюги, шини від бензопил, бензопили та напилені дрова, а саме 16 стволів дерев;
- протоколом огляду 21.01.2025 із за участі інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в ході якого виявлено 21 пень породи дуб;
- листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська обл.) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» в кількості 21 дерево, у розмірі 235 724, 44 гривень.
На підставі аналізу матеріалів провадження, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді відносно того, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 із вчиненням злочинів, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 246 КК України та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадження з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження.
Надаючи оцінку доводам захисника з приводу необґрунтованості підозри, апеляційний суд зауважує, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Більш того, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Разом з тим, сторона захисту не позбавлена можливості оскаржити повідомлення про підозру у порядку, передбаченому КПК України.
Що стосується наявності ризиків у вказаному кримінальному провадженні, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як вбачається із мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя констатував наявність у вказаному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Висновки про наявність ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
На підставі аналізу матеріалів судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що у вказаному кримінальному провадженні дійсно має місце ризик переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та/або суду, який обумовлений тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим.
ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Окрім того, апеляційний суд вважає реальними ризики, передбачені, п.п. 3,4) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки як вбачається із матеріалів, які надані апеляційному суду, за версією органу досудового розслідування до вчинення інкримінованих злочинів причетна значна кількістю осіб, які діяли за чітко розробленим планом, використовували засоби конспірації, що свідчить про існування ризику незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків а також ризику перешкоджання провадженню.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Апеляційний суд приймає до уваги аргументи захисника з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, двох неповнолітніх дітей, зокрема дитину з інвалідністю, одна зазначені обставини безумовно не спростовують існування зазначених вище ризиків.
Що стосується доводів захисника з приводу непомірності розміру застави, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, оскаржуваною ухвалою відносно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину був застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Вирішуючи питання про розмір застави, апеляційний суд виходить з того, що приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Водночас, апеляційний суд додатково зауважує на тому, що запобіжні заходи є попереджувальними, і їх метою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків в разі, якщо є побоювання здійснення підозрюваним будь-яких дій, що заважають встановленню істини у кримінальному провадженні.
У рішенні ЄСПЛ «Істоміна проти України» зазначено про те, що «сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та інш.»
На підставі аналізу матеріалів справи, апеляційним судом встановлено, що розмір заподіяних збитків у вказаному провадженні становить близько 700 000 грн.
Відтак, апеляційний суд враховує обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , специфіку інкримінованих злочинів,наявність ризиків, відомості про особу підозрюваного та приходить до висновку про те, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка визначена в межах п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України- буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки та не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 176, 177, 182, 183, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_16 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2025 якою в межах к/п №12024162480000143 від 20.01.2024 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 246 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 17.04.2025, із визначенням застави - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4