(в порядку судового контролю за виконанням судового рішення)
17 березня 2025 року м. Житомир Справа № 240/14599/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву щодо судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/14599/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 26 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ - 13559341) щодо відмови встановити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.05.2022 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн згідно постанови КМУ №713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" за період з 01.05.2022.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1073,60 грн витрат по сплаті судового збору.
03 березня 2025 року надійшла письмова заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 Житомирський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у виплаті доплати до пенсій в сумі 2000 грн з 01.05.2022. Одночасно суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн за період з 01.05.2022. Рішення набрало законної сили. Разом з цим, відповідач не виконує рішення суду у справі №240/14599/23 та одночасно не виконує вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визнання порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" та не застосовує коефіцієнт до відповідних сум перевищення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року подану заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Головне управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області подало заперечення на заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заяви. Вказує, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №240/14599/23 здійснено перерахунок та нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" за період з 01.05.2022. На виконання рішення суду нараховано доплату за період з 01.05.2022 по 31.05.2024 у розмірі 10836,00 грн. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування.
10 березня 2025 року позивач подав до суду заяву, в якій просить здійснити розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №240/14599/23 в судовому засіданні з викликом осіб.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року подану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін на 17 березня 2025 року.
У судовому засіданні 17 березня 2025 року позивач підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.
Представники відповідача, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, клопотань про відкладення розгляду заяви до суду не надсилали.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Установлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (частина 2 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 4 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд установив, що належні докази виконання рішення суду у цій справі в матеріалах справи відсутні.
Наданий відповідачем розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ХЗ62862 за доручення №ДХ362862/74 не підтверджує виконання рішення суду по справі №240/14599/23, оскільки доплата відсутня.
Крім того, згідно розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2025 щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000 грн також відсутня.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю, поклавши на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов'язання подати протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили цієї ухвали у справі №240/14599/23 звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №240/14599/23, задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №240/14599/23 протягом трьох місяців з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області, що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.
Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене статтею 3823 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва