17 березня 2025 року м. Житомир справа № 640/3724/19
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових вимог,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, надійшла адміністративна справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових вимог.
Ухвалою від 17.03.2025 справу прийнято до провадження суддею Капино О.В.
У матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Розглянувши клопотання суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Приписами частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Однак, клопотання відповідача не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Вказана справа не належить до категорії справі, які можуть бути розглянуті виключно у судовому засіданні.
Суд зазначає, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи не позбавляє відповідача права на подання суду додаткових письмових пояснень та доказів. У разі неможливості самостійного подання доказів, клопотати перед судом про їх витребування.
Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, а також не надання відповідачем доказів необхідності призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Капинос