18.03.25
22-ц/812/432/25
Провадження № 22-ц/812/432/25 Суддя першої інстанції Чернякова Н.В
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
18 березня 2025 року м. Миколаїв Справа № 476/1005/23
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Крамаренко Т.В.,
при секретарі судового засідання - Колосовій О.М.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_1 , про призначення судової генетичної експертизи у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_1 , на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 13 січня 2025 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Єланецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів,
28 листопада 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із твердої грошової суми в розмірі 1 000 грн на частку від усіх видів заробітку.
18 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Єланецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 13 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги його позову в повному обсязі.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою від 17 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду на 18 березня 2025 року на 11:00 годин.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О.В. заявив клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Посилаючись на те, що у суді першої інстанції судова молекулярно-генетична експертиза не була проведена через неприбуття ОСОБА_3 разом з дитиною до експертної установи для відібрання зразків необхідних для проведення експертизи. Оскільки єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини є ДНК тест, просить призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання: Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Проведення експертизи ОСОБА_2 просив доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу МВС України.
Леонова К.О. в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суду не повідомила.
Заслухавши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно положень статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що судом було призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, але її не проведено через неявку відповідачки з дитиною до експертної установи для відібрання зразків біологічних матеріалів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що між сторонами існує спір щодо оспорювання батьківства, а тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Суд першої інстанції усупереч вимогам статті 12 ЦПК України не сприяв належним чином всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив у випадку необхідності учасникам судового процесу, зокрема, відповідачці, їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, (насамперед, положення статті 109 ЦПК України), їх наслідки для дитини.
Враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, колегія суддів вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об'єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.
Відповідно до частин 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи викладені вимоги закону, обставини справи, з метою виконання вимог цивільного законодавства, факт усунення суду першої інстанції від повного та всебічного встановлення обставин справи, обов'язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, та враховуючи, що для підтвердження або спростування кровного споріднення між ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_4 потрібні спеціальні знання в галузі медицини, апеляційний суд приходить до висновку, що у справі необхідно призначити молекулярно-генетичну експертизу, задовольнивши клопотання позивача ОСОБА_2 ..
З врахуванням пропозиції представника позивача проведення експертизи суд вважає необхідним доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Апеляційний суд приймає до уваги те, що ухилення ОСОБА_3 від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи фактично є ухиленням від виконання судового рішення (ухвали) про призначення експертизи, що унеможливлює повне встановлення обставин, що мають значення для справи.
У зв'язку з зазначеним, суд визнає обов'язковою явку її та дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до експертної установи.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за власною ініціативою зупинити провадження в справі у разі призначення експертизи на час її проведення (пункт 9 частини 1 статті 253 ЦПК України).
Керуючись статтями 103-104, 108, 367, 381 ЦПК України, апеляційний суд
Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої поставити наступне питання:
Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Проведення експертизи доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. (м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2-А).
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків, відповідно до статей 384, 385 КК України.
У розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 469/544/23.
Оплату витрат за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .
Визнати обов'язковою явку ОСОБА_3 та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до експертної установи.
Роз'яснити учасникам справи положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема що у разі ухилення ними від участі в її проведенні, суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, чи не визнати його, в залежності хто з учасників ухилився від неї.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але в частині зупинення провадження може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді Т.М. Базовкіна
Т.В. Крамаренко
Повний текст ухвали складено 18 березня 2025 року.