18.03.25
22-ц/812/526/25
Справа № 487/617/25 Головуючий у 1-й інстанції Скоринчук К. М.
Провадження № 22ц/812/526/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
Іменем України
18 березня 2025 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,
розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення учасників цивільну справу
за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
«Миколаївська електропостачальна компанія»
на ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва, постановлену 30 січня 2025 року під головуванням судді Скоринчук К. М. у приміщенні суду у місті Миколаєві зі складанням повного судового рішення, у справі
за заявою
ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»
про видачу судового наказу про стягнення з
ОСОБА_1
заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -
У січні 2025 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за період з грудня 2020 року по грудень 2024 року.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2025 року у видачі судового наказу відмовлено з підстав пропуску строку, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Не погодившись з ухвалою суду, заявник ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» подало апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що заява про видачу судового наказу подана ним в межах встановленої законом позовної давності для заявлених вимог з урахуванням положень пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими продовжено позовну давність на час дії карантину та воєнного стану в Україні.
Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 26 лютого 2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити із наступних підстав.
Відмовляючи у видачі судового наказу, місцевий суд виходив з того, що заявник звернувся з заявою про видачу судового наказу у строк, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
З такими висновками погодитися неможна, оскільки вони суперечать нормам матеріального і процесуального права.
Так, за положеннями частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
В частині 1 статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 3 частини 1 цієї статті судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, в тому числі і ті, що передбачені пунктом 5 частини 1 статті 165 цього Кодексу, у разі якщо із поданої заяви вбачається, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
З матеріалів заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» вбачається, що товариством подана письмова заява про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , яка підписана уповноваженим представником підприємства. У заяві зазначені повні дані учасників наказного провадження, викладені вимоги та обставини на їх обґрунтування. Сплачено судовий збір, додані докази та повноваження.
Зі змісту заяви слідує, що її подано у січні 2025 року та заявлено вимогу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у період з грудня 2020 року по грудень 2024 року.
Вважаючи, що така вимога заявлена поза межами позовної давності, суд першої інстанції відмовив у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, але помилково не звернув увагу на положення ЦК України, викладенні законодавцем у пунктах 12 і 19 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України, якими позовна давність продовжена на період дії карантину, що встановлений на території України.
Так, у відповідності до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Втім, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, у відповідності до пункту 12 розділу «Прикінцеві та Перехідні Положення» цього Кодексу (у редакції від 30.03.2020) продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин установлено на всій території України з 12 березня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 року дія встановленого на підставі Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року карантину на всій території України відмінена з 24.00 години 30 червня 2023 року.
В подальшому, пунктом 19 розділу «Прикінцеві та Перехідні Положення» ЦК України передбачено зупинення перебігу позовної давності, визначеного цим Кодексом, на період воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Таким чином, якщо перебіг позовної давності до вимог заявника почався у перший день місяця, наступного за груднем 2020 року, то позовна давність за загальним правилом повинна була сплинути 1 січня 2023 року. Однак її строк продовжено на час дії карантину, встановленого на усій території України, та на час воєнного стану, введеного на території України.
За таких обставин, аналізуючи наведені норми матеріального права слід дійти висновку про дотримання заявником строку для звернення із заявою про видачу судового наказу.
Тобто ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» подана заява про стягнення боргу у відповідності до вимог, передбачених статтями 161, 163 ЦПК України, внаслідок чого суд помилково послався на підстави для відмови у видачі судового наказу, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України.
Таким чином, висновок суду про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу не відповідає положенням процесуального законодавства.
Оскільки ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, то вона у відповідності до статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2025 року скасувати і направити справу про видачу судового наказу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дати її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді Т. В. Крамаренко
О. В. Локтіонова