печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60001/24-к
пр. 1-кс-50815/24
12 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62024000000001095, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на рухоме майно (транспортні засоби), заборонивши їх власникам відчужувати, розпоряджатись ним, з метою збереження речових доказів, а саме на:
- легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 ;
- легковий автомобіль марки «BMW», моделі «Х5», сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62024000000001095 від 04.12.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 04.12.2024 виділені із кримінального провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024, досудове розслідування у якому здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, за фактами протиправних дій службових осіб МСЕК, правоохоронних органів під час встановлення груп інвалідності, призначення та отримання пенсій по інвалідності тощо.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному проваджені здійснюється слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
У зазначеному кримінальному провадженні 11.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме у декларуванні недостовірної інформації, тобто умисному внесенні суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З матеріалів кримінального провадження установлено, що наказом Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі - КЗ ЛОР «ЛОЦ МСЕ») № 305 від 08.08.2023 «Про внесення змін в штатний розпис, переведення ОСОБА_6 » переведено ОСОБА_6 з посади голови Личаківської міжрайонної МСЕК на посаду заступника головного лікаря з медичної роботи КЗ ЛОР «ЛОЦ МСЕ» з 09.08.2023.
Пунктами 1.1, 2.1-2.13 Посадової інструкції заступника головного лікаря з медичної роботи КЗ ЛОР «ЛОЦ МСЕ» визначено, що заступник головного лікаря з медичної роботи належить до професійної групи «Керівники». В силу своїх повноважень ОСОБА_6 зобов'язана: переглядати наявність та повноту документів, організуючих діяльність установи, розробляти заходи з питань медико-соціальної експертизи та реабілітацію осіб з інвалідністю та здійснювати контроль за їх виконанням, узгоджувати графіки роботи лікарів та середнього персоналу, реєстраторів медичних; забезпечувати готовність підпорядкованого закладу, яка гарантує відповідний рівень медико-соціальної експертизи; регулювати діяльність установи (проводити наради підпорядкованих працівників тощо) та виконувати інші повноваження, передбачені цією інструкцією.
Статутом КЗ ЛОР «ЛОЦ МСЕ», затвердженим наказом в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 22.07.2022 № 06-с визначено, що центр перебуває у спільній власності територіальних громад Львівської області, засновником якого є управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Центр є юридичною особою публічного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.
Також, відповідно до наказів КЗ ЛОР «ЛОЦ МСЕ» № 306 від 08.08.2023 та № 431а від 01.11.2023 «Про умови оплати праці ОСОБА_6 » останній надано сумісництво на 0,25 ставки, та у подальшому на 0,5 ставки лікаря-невропатолога за сумісництвом в Личаківський міжрайонній МСЕК.
Враховуючи викладене, оскільки відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 була членом медико-соціальних експертних комісії (МСЕК), тому вона прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і є суб'єктом, на яку поширюється дія цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» і «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно із ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у деклараціях серед іншого зазначаються відомості про персональні данні особи, що декларує, об'єкти нерухомості, цінне рухоме майно, отримані доходи, наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку; банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім'я суб'єкта декларування або членів його сім'ї) або зберігаються кошти, інше майно тощо.
Таким чином відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 як член медико-соціальної експертної комісії прирівнювалась до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто належала до суб'єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі в частині обов'язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Розслідуванням встановлено, що 28.03.2024 о 14 годині 13 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Львові, за невстановленою адресою, використовуючи послуги інтернет-провайдера СТ «Міські інформаційні системи», здійснила вихід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_5 та, заповнивши на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в КНЕДП ДПС із номером сертифіката 3FAA9288358EC00304000000B351380084C6CB00, подала щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (ІD документа - НОМЕР_8).
Перед підписанням декларації ОСОБА_6 ознайомилась з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердила їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.
Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб'єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_6 , ознайомлюються з методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_6 була обізнана з правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2023 рік.
У порушення вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 умисно вказала недостовірні відомості в декларації за 2023 звітній рік, а саме не в повному обсязі внесла до її відповідних розділів інформацію про об'єкти нерухомості, дані щодо транспортних засобів, що знаходяться у неї в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину внаслідок якого набуте таке право.
Так, у розділі у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації ОСОБА_6 умисно не зазначила відомості про наявність у неї та її чоловіка ОСОБА_7 станом на 31.12.2023 в оренді об'єкту нерухомого майна під № 1929267646101, а саме гаражу (паркомісця) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 16.6 кв.м. та вартістю 56160 грн., власником якого є ОСОБА_8 .
У розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації ОСОБА_6 умисно не зазначила відомості про наявність у неї та її чоловіка ОСОБА_7 станом на 31.12.2023 в оренді чи на іншому праві користування наступних транспортних засобів: легкового автомобілю марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 3 850 722,41 грн, власником якого є її батько ОСОБА_9 , право користування яким виникло 05.05.2023, та легкового автомобілю марки «BMW», моделі «Х5», сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , вартістю 2 090 000 грн, власником якого є мати чоловіка ОСОБА_10 , право користування яким виникло 08.11.2023.
Таким чином, діючи з порушенням вимог положень ст.ст. 3, 45, 46 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_6 подала щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік з недостовірними відомостями у розділах 3 «Об'єкти нерухомості» та 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», приховавши інформацію щодо наявності у неї в оренді та на іншому праві користування вищевказаного рухомого та нерухомого майна загальною вартістю 5 996 882, 41 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оскільки у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2023 рік ОСОБА_6 не зазначила відомості про користування нею та її чоловіком легковими автомобілями марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та «BMW», моделі «Х5», сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , та вони могли бути отримані шляхом незаконного збагачення або легалізації (відмивання) доходів, тобто злочинним шляхом, постановами слідчого від 28.10.2024 вказані транспортні засоби визнані речовими доказами.
Таким чином, вказані транспортні засоби зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Разом з тим, розслідуванням встановлено, що 03.12.2024 батько ОСОБА_6 - ОСОБА_9 здійснив дарування легкового автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а ОСОБА_10 (мати чоловіка ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ) за договором купівлі-продажу здійснила відчуження легкового автомобілю «BMW», моделі «Х5», сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_5 .
Вказані дії щодо відчуження легкових автомобілів наближеними до підозрюваної особами дають підставу дійти до висновку про бажання сторони захисту приховати вказані речові докази від слідства та суду, і свідчать про наявність ризику їх можливого знищення, що обґрунтовує підставу для накладення на них арешту з метою забезпечення їх схоронності.
Прокурор групи прокурорів ОСОБА_11 подала до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання без участі прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Власники майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилися, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_12 подав до суду письмові заперечення на клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, в яких зазначив наступне. ОСОБА_5 придбав автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», у ОСОБА_7 , який не є учасником кримінальних проваджень. Відносно ОСОБА_7 на 12.02.2025 не існує відкритих кримінальних проваджень. ОСОБА_5 також не є учасником кримінальних проваджень, проти нього не відкриті кримінальні провадження. 28.10.2024 в ході проведення невідкладного обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , слідчим вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «БМВ X5» номер кузова НОМЕР_3 , СТО НОМЕР_6 . На початку жовтня 2024 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 було досягнуто згоди про продаж вказаного автомобіля, покупцем автомобіль було попередньо оглянуто, 03.12.2024 вказаний автомобіль було фактично продано та перереєстровано на нового власника - ОСОБА_5 , про свідчить відповідна інформація з державного мобільного застосунку Дія. На даний час добросовісний власник автомобіля, д.н.з. НОМЕР_7 - ОР «БМВ X5», номер кузова НОМЕР_3 , ОСОБА_5 виявив бажання розпочати користування належним йому на праві власності майном, однак зробити цього не може, оскільки вказаний автомобіль поміщено на арешт-майданчик ГУ НП у Львівський області. При зверненні до старшого групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , з його слів стало відомо, що вказані речі визнано у кримінальному провадженні речовими доказами. Разом з тим, до суду з відповідним клопотанням про отримання відповідних ухвал про надання дозволу про проведення обшуку, в ході якого вилучено вказані речі та про накладання на них арешту орган досудового слідства не звертався. Крім того, до Печерського районного суду міста Києва адвокатом ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_5 подано клопотання про зобов'язання органу досудового слідства вчинити дії. Прокурором не надано доказів, що майно, яке належить ОСОБА_5 є речовим доказом, не зазначено необхідність накладання арешту на автомобіль, обмежуючи його в користуванні своїм майном. З огляду на викладене просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та розглядати справу за відсутності адвоката ОСОБА_12 та ОСОБА_5 .
З урахуванням скорочених строків розгляду клопотання про накладення арешту, вжиття всіх заходів щодо повідомлення сторін, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано можливим здійснити розгляд клопотання за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та матеріали, яким воно обґрунтовується, письмові заперечення адвоката ОСОБА_12 , слідчий суддя надходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001095 від 04.12.2024 (виділеному з кримінального провадження №642024000000000923 від 21.10.2024) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
В рамках кримінального провадження №642024000000000923 28.10.2024 в період часу з 13-27 по 14-22 год. на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 , в ході якого вказаний автомобіль вилучено /а. м. 198-205/.
Також 28.10.2024 в період часу з 14-37 по 16-34 год. на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук автомобіля марки «BMW», моделі «Х5», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_3 , в ході якого вказаний автомобіль вилучено /а. м. 206-214/.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2024 (справа №757/51155/24-к) надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 , у зв'язку із невідкладним випадком пов'язаним з врятуванням майна та збереження речових доказів /а. м. 218-222/.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2024 (справа №757/50917/24-к) надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «BMW», моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_3 , без надання дозволу на вилучення вказаного автомобіля /а. м. 226-229/.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Обов'язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч. 3 ст. 132 КПК України.
Частиною другою ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Постановами старших слідчих в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_15 від 28.10.2024, зокрема транспортні засоби марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», д.н.з. НОМЕР_2 , та марки «BMW», моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №642024000000000923.
Зі змісту клопотання вбачається, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Досудове розслідування в кримінальному провадженні №62024000000001095 на час вилучення майна та на час розгляду даного клопотання здійснюється за підозрою особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України - умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Посилання прокурора на наявність підстав для арешту тимчасово вилученого майна як такого, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки прокурором не доведено, що вилучені транспортні засоби, з огляду на предмет доказування за ч. 1 ст. 366-2 КК України, містять на собі будь-які сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурором також не зазначено, яким чином вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню в провадженні, а отже в ході розгляду клопотання всупереч п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України не доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Постанови органу досудового розслідування про визнання цього майна речовим доказом у провадженні в цій частині є формальними, та сам по собі факт винесення таких постанов не є достатнім для висновку про відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України та наявності підстав для його арешту.
Накладення арешту на майно третіх осіб, яке не відповідає критеріям речового доказу з огляду на предмет доказування у кримінальному провадженню, є явно неспівмірним завданням кримінального провадження.
Таким чином, оскільки прокурором не доведено мети арешту тимчасово вилученого майна, підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, не доведено можливість використання тимчасово вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні, вважаю відсутніми підстави для задоволення клопотання.
Частиною 3 ст. 173 КПК України встановлено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.169-173, 309, 372, 392 КПК України, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Майно, вилучене в ході обшуків 28.10.2024, а саме:
- легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «GLE 300D COUPE», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 , - повернути власнику ОСОБА_4 ;
- легковий автомобіль марки «BMW», моделі «Х5», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_3 , повернути власнику ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1