Дата документу 18.03.2025Справа № 554/14155/24
Провадження № 1-кс/554/3067/2025
18 березня 2025 року
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників заявника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Благодійної організації «Благодійний Фонд «Незламна Полтавщина» про скасування арешту майна в частині заборони користування,
21.02.2025 року до Октябрського районного суду м. Полтави звернулась Благодійна організації «Благодійний Фонд «Незламна Полтавщина» в особі представника ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/14155/24 від 13.02.2025 року на транспортні засоби: «Peugeot Boxervin код VF3ZBPMNC17212634, д.н.з. НОМЕР_1 , зелений, 2003 р.в., «Iveco 35s» vin-код НОМЕР_2 д.н.з НОМЕР_3 , білий, 2000 р.в., «Audi А6» vin-код НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_5 , сірий, 2007 р.в., Skoda Octavia vin-код НОМЕР_6 д.н.з. НОМЕР_7 , сірий, 2005 р.в., Volkswagen Passat vin-код НОМЕР_8 д.н.з. НОМЕР_9 , чорний, 2006 р.в., в частині заборони користування.
В обґрунтування клопотання послався на те, що арешт на указане майно накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/14155/24 від 13.02.2025 року необґрунтовано та наразі відсутня необхідність в арешті майна саме в частині права користування, оскільки ці автомобілі активно використовуються Благодійною організацією «Благодійний Фонд «Незламна Полтавщина» для перевезення гуманітарної допомоги, зокрема, для забезпечення потреб ЗСУ. Враховуючи важливу соціальну та гуманітарну місію, яку виконують автомобілі, ухвала про арешт означених транспортних засобів значно ускладнює діяльність фонду, перешкоджає оперативному транспортуванню необхідних вантажів, що ставить під загрозу ефективність доставки гуманітарної допомоги військовим у зону бойових дій.
У судовому засіданні представники Благодійної організації «Благодійний Фонд «Незламна Полтавщина» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заяву підтримали з підстав у ній зазначених.
Прокурор заперечив проти задоволення заяви, мотивуючи, що означені транспортні засоби визнані речовими доказами як предмети кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 199 КК України, внесених до ЄРДР за №12022220000000444 від 09.08.2022 року. Досудове розслідування триває, а ці автомобілі оголошені в розшук. Заборону користування ними обґрунтовував необхідністю проведення слідчих дій, в тому числі оглядів та експертних досліджень.
Суд, заслухавши клопотання, позиції учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним вст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст.173КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/14155/24 від 13.02.2025 року накладено арешт в тому числі на транспортні засоби: «Peugeot Boxervin код VF3ZBPMNC17212634, д.н.з. НОМЕР_1 , зелений, 2003 р.в., «Iveco 35s» vin-код НОМЕР_2 д.н.з НОМЕР_3 , білий, 2000 р.в., «Audi А6» vin-код НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_5 , сірий, 2007 р.в., Skoda Octavia vin-код НОМЕР_6 д.н.з. НОМЕР_7 , сірий, 2005 р.в., Volkswagen Passat vin-код НОМЕР_8 д.н.з. НОМЕР_9 , чорний, 2006 р.в., шляхом заборони їх відчуження, користування та розпорядження.
Означена ухвала чинна, за даними Єдиного реєстру судових рішень не оскаржувалась, містить необхідні і достатні обґрунтування. Підстав вважати, що арешт накладений необґрунтовано немає.
За офіційним твердженням прокурора ці транспортні засоби перебувають у розшуку, із ними не проведено необхідних слідчих дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022220000000444 від 09.08.2022 року, яке триває.
Доводи представника заявника про те, що ці транспортні засоби не включені до оновленої підозри ОСОБА_4 спростовуються поясненнями прокурора про те, що транспортні засоби, про скасування права користування на які просить заявник, перебувають у розшуку, тому в цій частині матеріали справи підлягають виділенню в окреме провадження, значення речових доказів вони при цьому не втрачають.
Відтак, відсутні також підстави вважати, що в арешті майна, в тому числі забороні користування транспортними засобами відпала потреба.
Надані представником заявника фотокартки не підтверджують доводів клопотання про важливість транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ, оскільки зображені на них транспортні засоби не можливо однозначно ідентифікувати, позаяк вони переважно не мають номерних знаків або містять іноземні номерні позначення, не вказані в клопотанні заявників.
Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливого балансу між інтересами держави (суспільства), пов'язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
З огляду на викладене, а також те, що вказані транспортні засоби у заявника не вилучені та не доведено, що він наразі несе індивідуальний та надмірний тягар внаслідок чинності арешту майна, слідчий суддя не вбачає переконливих підстав для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 2, 7, 98, 132, 167, 170, 173, 174, 376 КПК України,
У задоволенні клопотання Благодійної організації «Благодійний Фонд «Незламна Полтавщина» про скасування арешту майна в частині заборони користування - відмовити.
Суддя ОСОБА_6