Провадження №2-а/359/11/2025
Справа №359/10781/24
18 березня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
за участю представника позивача Смирнової Н.М.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
1. Зміст доводів пред'явленого адміністративного позову.
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовувала його тим, що 20 вересня 2024 року начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення №105970, якою на позивача був накладений штраф в розмірі 850 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП. Зі змісту цієї постанови вбачається, що 6 вересня 2024 року приблизно о 17 годині 10 хвилин прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 109 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані 450 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги була виявлена та затримана громадянка України ОСОБА_1 , яка порушила прикордонний режим, а саме перебувала та пересувалась в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.7 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого постановою КМУ №1147 від 27 липня 1998 року. Позивач посилається на те, що оскаржувана постанова винесена не уповноваженим суб'єктом. Крім того, 6 вересня 2024 року ОСОБА_1 у законний спосіб перетнула державний кордон України, маючи при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Також позивач не була у встановленому порядку повідомлена про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Ці обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП. Тому ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №105970 від 20 вересня 2024 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
2. Процесуальні дії по справі. Ставлення учасників адміністративного процесу до адміністративного позову.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 жовтня 2024 року (а.с.21) вбачається, що адміністративна справа за адміністративним позовом, пред'явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 11 жовтня 2024 року (а.с.22-23) позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 28 жовтня 2024 року (а.с.30) було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 18 грудня 2024 року (а.с.78-79) було замінено первісного відповідача начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 належним відповідачем - військовою частиною НОМЕР_1 .
У судовому засіданні представник позивача Смирнова Н.М. підтримує позов та наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача Осипець О.В. не з'явився у судове засідання та направив відзив (а.с.90-97), в якому не визнає адміністративний позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.202 КУпАП, та накладати стягнення. 6 вересня 2024 року о 16 годині 50 хвилин ОСОБА_1 відмовилася надати документи, що посвідчують її особу, та вдалася до втечі. Особа позивача була встановлена згідно з базою ДМС Форми-1. Крім того, ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначений на 10 вересня 2024 року. За клопотанням адвоката позивача Мироненка О., розгляд справи був відкладений на 20 вересня 2024 року, про що в телефонному режимі був повідомлений адвокат Мироненко О. Ці обставини свідчать про те, що в діях позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП. Тому представник відповідача Осипець О.В. просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
20 вересня 2024 року начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення №105970 (а.с.11-12), якою на позивача був накладений штраф в розмірі 850 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП.
Зі змісту цієї постанови вбачається, що 6 вересня 2024 року приблизно о 17 годині 10 хвилин прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 109 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані 450 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги була виявлена та затримана громадянка України ОСОБА_1 , яка порушила прикордонний режим, а саме перебувала та пересувалась в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27 липня 1998 року.
Спірні правовідносини регулюються главою 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» підрозділу ІІ «Особлива частина» розділу ІІ «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КУпАП.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
Відповідно до ч.1 ст.202 КУпАП порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду-виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.222-1 КУпАП органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду-виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконанням рішення про заборону в'їзду в Україну, порушенням порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в'їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (статті 202-203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в'їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4). Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники.
Відповідно до п.7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27 липня 1998 року, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
Зі змісту листа начальника Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України №19/19529-25-Вих від 11 березня 2025 року (а.с.144) вбачається, що 6 вересня 2024 року о 15 годині 51 хвилина громадянка України ОСОБА_1 здійснила в'їзд на територію України через пункт пропуску «Лужанка» на транспортному засобі з номерним знаком НОМЕР_2 на підставі паспорта серії НОМЕР_3 . Ця обставина підтверджується штампом в паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , оформленого на ім'я ОСОБА_1 (а.с.13-14). Зі змісту досліджених у судовому засіданні електронних доказів (а.с.118) вбачається, що станом на 17 годину 10 хвилин 6 вересня 2024 року ОСОБА_1 перебувала в транспортному засобі з паспортом громадянина України для виїзду за кордон, оскільки на відеозаписі видно, як позивач тримає в руках паспорт та кладе його в сумку. Ці обставини переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби була пропущена через пункт пропуску «Лужанка» у прикордонну смугу, де перебувала з документом, що посвідчував її особу. Такі дії ОСОБА_1 виключають порушення нею п.7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27 липня 1998 року. В діях позивача відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за перебування та пересування в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, а не за відмову від надання таких документів. Тому посилання представника відповідача Осипця О.В. на те, що позивач не надав вказаний документ, у зв'язку з чим порушив п.10 Положення про прикордонний режим, підлягає критичній оцінці. Суд також відхиляє довід ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова винесена не уповноваженим суб'єктом, оскільки начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 є тією особою, яка в розумінні ч.2 ст.222-1 КУпАП, має право від імені органів ДПС України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Крім того, в матеріалах копії справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.202 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 (а.с.54-74) відсутні відомості про повідомлення позивача та її захисника Мироненка О.О. про час та місце розгляду справи, що унеможливило реалізацією ними прав, передбачених ст.ст.268 та 271 КУпАП. Ці обставини свідчать про те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулось з порушенням порядку, передбаченого ч.2 ст.279 КУпАП.
Вказані обставини свідчать про те, ОСОБА_1 була безпідставно притягнута до адміністративної відповідальності. Накладення на позивача штрафу є втручанням держави в його право на мирне володіння майном (в даному випадку - грошовими коштами). Таке втручання є невиправданим, оскільки воно не ґрунтується на законі та не кореспондується з жодним суспільним інтересом. Отже, оскаржувана постанова не кореспондується з невід'ємними гарантіями, запровадженими п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на це суд висновує про те, що з метою відновлення законності належить скасувати постанову начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №105970 від 20 вересня 2024 року. Крім того, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП слід закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією від 17 жовтня 2024 року (а.с.28). Пред'явлений позов задоволений.
З огляду на це суд висновує про те, що за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 належить стягнути судові витрати, понесені позивачем, у зв'язку зі сплатою судового збору, в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.242, ч.1-ч.2 ст.243, ст.ст.246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення №105970 від 20 вересня 2024 року.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 судові витрати, понесені ОСОБА_1 , у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду О.Ю. Семенюта