Справа № 358/552/21 Провадження № 1-кп/358/75/25
18 березня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021111090000011 від 01.03.2021 року у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Байрам-Алі, Туркменістан, громадянина України, якій зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з освітою 9 класів , раніше судимий , а саме 25.01.2017 Богуславським районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, 10.12.2018 відповідно до ст.82 КК України Білоцерківським міськрайонним судом Київської області до обмеження волі строком 1 рік 1 місяць 13 днів, звільнений 13.09.2019 по відбуттю строку покарання, без засобів зв'язку,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Колхозабад, Таджикистан, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , таджика, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, раніш неодноразово судимого, останній раз 29.04.2014 за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на три роки і дев'ять місяців, номер картки платника податків - НОМЕР_1
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, останнього разу 25.01.2017 Богуславським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, 10.12.2018 відповідно до ст. 82 КК України Білоцерківським міськрайонним судом Київської області до обмеження волі строком 1 рік 1 місця 13 днів, звільнений 13.09.2019 по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив умисне, корисливе правопорушення проти власності за наступних обставин.
ОСОБА_5 будучи раніше судимим, а саме останнього разу 29.04.2014 року Богуславським районним судом Київської області за ст.185 ч. 2 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив умисне, корисливе правопорушення проти власності за наступних обставин.
25 лютого 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання. В ході розмови ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 спільно здійснити таємне викрадення будь - якого чужого майна, з метою обернення його на власну користь. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 погодився, таким чином вступивши в злочинну змову.
Так, 25 лютого 2021 року приблизно о 05.00 год. ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 прибули на територію комплексу нежитлових споруд, що розташований по вул. Миколаївська, 121, м. Богуслав, Київської області. В подальшому ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 підійшли до нежитлової споруди, яка перебуває в оренді ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» та біля неї помітили металеві конструкції, які належать ОСОБА_6 . В подальшому реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрали металеві конструкції загальною вагою 58 кг.
В подальшому ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном залишили та розпорядились ним на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 відповідно до висновку, складеного за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, завдали потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 324,80 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 визнали і підтвердили фактичні обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, яке мало місце 25 лютого 2021 року.
Під час судового засідання обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання за викликом не прибув, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином, надав заяву про слухання справи у його відсутність та зазначив, що претензій до обвинувачених не має. Сторони кримінального провадження щодо розгляду клопотання обвинувачених за відсутності потерпілого не заперечували.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та просив вирішити питання щодо процесуальних витрат в даному провадженні, речових доказів.
Заслухав думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111090000011 від 01.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні 25 лютого 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України щодо потерпілого ОСОБА_6 , якому спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 324 грн.80 коп.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 6 ст. 3 КК України зазначено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ.
Вказаним законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено, що дрібним вважається викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з ч.2 ст.51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
В 2021 році розмір податкової соціальної пільги складає 2270,00 грн. х 50 % = 1135,00 грн.
Таким чином, після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить понад два неоподатковуваних мінімумів доходів: в 2021 році - 1135,00 грн. х 2 = 2270,00 грн.
Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року, відповідно до яких Закон № 3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
В ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке було вчинено 25 лютого 2021 року, розмір матеріальної шкоди склав 324 грн.80 коп., тобто не перевищував 2270,00 грн., тому після набрання чинності Законом України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року вказане діяння вже не є кримінально караним діянням.
Вказані обставини підтверджуються наданим висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1126/21 від 05.04.2021.
Пункт 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 479-2 КПК України встановлено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 3 ст. 479-2 КПК України регламентовано, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Враховуючи вартість таємно викраденого майна, яка становить: на 25 лютого 2021 року - 324 грн. 80 коп., що є нижче суми, з якої відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового Кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2270,00 грн, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України принцип зворотної дії в часі, беручи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заперечують проти закриття кримінального провадження щодо них на підставі пункту 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягає закриттю.
Процесуальні витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.
Суд також вважає, що з метою вирішення в подальшому долі речових доказів в порядку, та на умовах, які передбачені статтею 100 КПК України, слід застосувати частину четверту статті 174 КПК України - та скасувати арешт майна, який був накладений згідно ухвали слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 06.04.2021.
Долю речових доказів у справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 284, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження № 12021111090000011 від 01.03.2021 у відношенні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Скасувати арешт майна, який був накладений згідно ухвали слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 06 квітня 2021 року, на підставі частини четвертої статті 174 КПК України, для вирішення питання речових доказів на умовах, та в порядку, який передбачено статтею 100 КПК України.
Речові докази: дві металеві конструкції, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області після набрання ухвалою законної сили повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Документи: три DVD-R диски, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід не застосовувався.
Віднести процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №1126/21 від 05.04.2021 в сумі 300 грн. на рахунок держави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та направити потерпілому.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: суддя ОСОБА_1