ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/733/25
провадження № 3/753/1185/25
"20" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП (протокол № 000339),
ОСОБА_1 , 18.12.2024 року, о 14 год. 30 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, 5-а, в порушенням вимог ст. ст. 10, 25, 26 ЗУ «Про рослинний світ», ст. ст. 19, 105 Лісового кодексу України та абз. 4 п. 15 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1142 від 04.12.2019 року, здійснював реалізацію новорічних ялинок (сосна звичайна) у кількості 28 шт., за відсутністю бирок, внесених до системи обліку деревини.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 88-1 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 88-1 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, за обставин, викладених у протоколі, повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , опису-оцінки та розписки про передачу на відповідальне зберігання майна, об'єктів рослинного світу. При цьому сам ОСОБА_1 , не заперечуючи факту вчинення правопорушення, у своїх поясненнях, викладених у протоколі, вказав, що бирки були відсутні, у зв'язку з погодніми умовами.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації предметів торгівлі.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 88-1 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
Предмети торгівлі, вилучені згідно опису-оцінки та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити у власності останнього.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя