Справа № 752/3196/25
Провадження № 2-а/752/181/25
07.03.2025 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:
головуючого судді Чекулаєв С.О.,
за участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом також - відповідач) з такими позовними вимогами:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №386-25 від 17.01.2025 про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу у розмірі 25 500,00 гривень за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП;
- закрити провадження в адміністративній справі та стягнути з відповідача судові витрати.
1. Процесуальні дії у справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 головуючим суддею було визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, судове засідання призначено на 07.03.2025.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.02.2025 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову; зупинено стягнення з позивача за оскаржуваною постановою штрафу у розмірі 25 500,00 гривень до ухвалення судового рішення.
Судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 КАС України).
2. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Обґрунтування вимог позивача
Позивач стверджує, що винесена стосовно нього оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №386-25 від 17.01.2025 є протиправною, оскільки позивач не порушував правила проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), натоміть зі сторони відповідача мало місце порушення порядку направлення позивача на проходження ВЛК.
Незважаючи на вручення повістки для уточнення облікових даних на 22.01.2025, позивач був доставлений 17.01.2025 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 до лікарні у м. Боярка для проходження військово-лікарської комісії, від проходження якої позивач відмовився.
Неможливість проходження ВЛК у лікарні міста Боярка позивач обґрунтовує відсутністю необхідних медичних документів, які підтвердили б стан здоров'я позивача; позивач просив надати можливість підготуватися до проходження ВЛК та надати всю необхідну медичну документацію.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що про необхідність проходження медичного огляду призовників чи військовозобов'язаних приймається рішення військово-лікарської комісії чи ІНФОРМАЦІЯ_8; громадяни, які прибули до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення своїх облікових даних, на медичний огляд не направляються; на медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані викликаються повісткою.
У зв'язку з порушенням відповідачем порядку направлення позивача для проходження ВЛК, позивач стверджує про відсутність у його діях, що полягали у відмові від проходження ВЛК складу адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №386-25 від 17.01.2025 є протиправною та підлягає скасуванню.
Заперечення відповідача
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відзив на позовну заяву не подав.
3. Фактичні обставини встановлені судом
Суд, розглянувши наявні у справі матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
17.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 386-25 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді штрафу у розмірі 25 500,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, згідно оскаржуваної постанови полягала в тому, що ОСОБА_1 , який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовився проходити військово-лікарську комісію, чим порушив вимоги частини десятої статті 1 та частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 під час дії особливого періоду та постанову №560 від 16.06.2024, та своїми діями порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
В матеріалах справи міститься фотокопія повістки №6560 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних на 22.01.2025 о 09:00, виписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно копії протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.01.2025 складеного інспектором СРПП ВП №1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області та письмових пояснень суд встановив, що ОСОБА_1 був зупинений, 17.01.2025 близько 18 години 00 хвилин в смт Чабани для перевірки та уточнення даних, після чого позивачу була виписана повістка та він був доставлений до лікарні м. Боярка для проходження ВЛК. Від проходження ВЛК позивач відмовився, після чого його продовжували утримувати у приміщенні без надання пояснень.
Оскільки на думку ОСОБА_1 , винесена стосовно нього постанова №386-25 про накладення адміністративного стягнення від 17.01.2025 є протиправною, він звернувся 23.01.2025 із відповідним позовом до суду.
4. Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини п'ятої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Таким чином, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі за текстом - Закон № 2232-XII).
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону № 2232-XII.
Частиною десятою статті 1 Закон № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
Згідно статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, серед іншого, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України (надалі за текстом також - Положення №402).
Згідно пункту 1.2. Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (пункт 2.1. Положення №402).
Згідно пунктів 68 та 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 16.05.2024 № 560 (надалі за текстом також - Порядок №560) у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження.
Резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Пунктом 74 Порядку №560 визначено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.
Згідно пункту 74-1 Порядку №560 для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Таким чином підставою для проходження військовозобов'язаним військово-лікарської комісії є направлення видане за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, на підставі наявних матеріалів встановив, що позивач, 17.01.2025 був доправлений військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 до медичного закладу у місті Боярка для проходження військо-лікарської комісії.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для її винесення була відмова позивача від проходження військово-лікарської комісії чим, як вказано у постанові позивачем були порушенні вимоги частини десятої статті 1 та частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 під час дії особливого періоду та постанову №560 від 16.06.2024.
Водночас, у вказаній постанові відсутня будь-яка інформація про те чи був дотриманий порядок направлення військовозобов'язаного громадянина на проходження ВЛК, як це передбачено нормами Порядку №560, зокрема, чи було за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видане направлення на військово-лікарську комісію для проходження позивачем медичного огляду.
Статтею 283 КУпАП встановлено вимоги щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій повинні бути викладені всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.
В оскаржуваній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 210-1 КУпАП, не проаналізовано обставин щодо підстав відмови ОСОБА_1 від проходження 17.01.2025 ВЛК у медичному закладі м. Боярка та не вказано чи видавалося позивачу відповідне направлення на проходження 17.01.2025 військово-лікарської комісії у вказаному медичному закладі.
Разом з тим, позивачу була видана повістка про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Києві для уточнення облікових даних лише на 22.01.2025.
Згідно з статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статей 75 та 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина четверта статті 159 КАС України).
Досліджені судом докази не свідчать проте, що станом на 17.01.2025 у ОСОБА_1 виник обов'язок щодо проходження військово-лікарської комісії у медичному закладі в м. Боярка, куди він був доставлений 17.01.2025 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в свою чергу виключає притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та на підставі пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
5. Розподіл судових витрат
В матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4152505373.1 від 23.01.2025 згідно якої позивач здійснив сплату судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Таким чином, враховуючи задоволення адміністративного позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у вказаному вище розмірі.
Водночас доказів понесення позивачем будь-яких інших судових витрат, зокрема: витрат на професійну правничу допомогу; витрат пов'язаних із прибуттям до суду; витрат пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; витрат пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, або витрат пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи матеріали справи не містять, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх відшкодування.
На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями: 7, 8, 9, 38, 210, 245, 251, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, статтями: 2, 6, 8, 9, 11,72-77, 139, 241-244, 246, 255, 269, 272, 286, КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №386-25 від 17.01.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді штрафу у розмірі 25 500,00 гривень за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя С.О. Чекулаєв