Справа № 752/261/25
Провадження №: 3/752/848/25
11 березня 2025 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 25 листопада 2024 року о 20:28, керуючи транспортним засобом «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві по Столичному шосе, 32, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 25 листопада 2024 року не керував транспортним засобом. За кермом був його товариш. Під час руху вони зупинились біля автомийки на Столичному шосе. Товариш попросив показати налаштування дзеркал, тому він пересів за кермо. Автомобіль стояв і не рухався. У цей час до них під'їхав патрульний автомобіль. Поліцейський підійшов, не представившись, наказав вийти з автомобіля. Коли він вийшов з автомобіля, поліцейський почав розмову про вживання алкоголю або наркотичних засобів, що він категорично заперечував. Після цього, йому було запропоновано проїхати з поліцейськими для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Він відмовився їхати до медичного закладу, оскільки злякався примусової мобілізації, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення. Після складання протоколу, він самостійно пройшов огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння, результат якого виявився негативним.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що є товаришем ОСОБА_1 25 листопада 2024 року він керував автомобілем «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_2 та зупинився біля авто мийки на Столичному шосе. Після цього, ОСОБА_1 пересів за кермо, автомобіль не рухався. В цей час до них під'їхав патрульний автомобіль. Поліцейський наказав ОСОБА_1 вийти з автомобіля. Після спілкування ОСОБА_1 поїхав з поліцейським та повернувся приблизно через 40 хвилин. Після цього він відвіз ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, де той пройшов медичний огляд.
Захисник Демура І.О. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Поліцейський не роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, відповідно до результатів медичного огляду, який ОСОБА_1 самостійно пройшов у той же день, у нього не виявлено ознак сп'яніння.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 966235 від 25.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку; розписку ОСОБА_1 про підтвердження факту відсторонення від керування транспортним засобом; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2024; витяг з бази «Армор» з інформацією щодо транспортного засобу «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_2 , медичну довідку № 211/25/11/24 від 25.11.2024, видану лікарем клініки «Для дорослих», про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, характеристику ОСОБА_1 , видану ТОВ «Лоренсів», а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються сукупністю зібраних в матеріалах справи доказів, підстав недовіряти яким у суду немає.
Відповідні пояснення свідка ОСОБА_2 , який є товаришем ОСОБА_1 , суд вважає недостовірними та наданими з метою уникнення останнього від відповідальності.
Так, відеозапис з нагрудних камер поліцейських хоча й не відображає безпосередньо обставин зупинки транспортного засобу Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , однак з нього вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом та зупинку його працівниками поліції. Погоджувався з усіма твердженнями поліцейських, про факт керування транспортним засобом іншою особою, не повідомляв. Після виявлення у нього поліцейським ознак наркотичного сп'яніння на вимогу пройти у встановленому порядку медичний огляд свідомо відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому працівник поліції роз'яснювала ОСОБА_1 наслідки відмови, а саме що за відмову від огляду передбачена відповідальність та буде складено відповідний протокол, на що ОСОБА_1 своєї позиції не змінив.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він самостійно пройшов медичний огляд, не спростовують наявності у його діях складу правопорушення, оскільки в даному випадку відповідальність настає за порушення вимог п. 2.5 ПДР - відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Крім того, відповідно до вимог п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також вимог ст. 266 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням цих вимог вважається недійсним.
За таких обставин, надана стороною захисту медична довідка № 211/25/11/24 від 25.11.2024 не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Істотних процесуальних порушень під час складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, які були би підставою для закриття провадження у справі, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про закриття провадження у справі.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман