Справа № 727/8068/24
Провадження № 2/727/151/25
14 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Гончар В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
Встановив:
Короткий зміст позовної заяви та її доводи
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Чернівці з позовом до ОСОБА_2 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що проживала спільно з ОСОБА_3 однією сім'єю з 28.08.2014 року по 16.05.2022 року. Спочатку в квартирі АДРЕСА_1 , а з 01.04.2016 року - по АДРЕСА_2 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя.
Зазначила, що 11.05.2022 року її цивільний чоловік ОСОБА_3 був направлений до зони проведення бойових дій, де ІНФОРМАЦІЯ_3 , за свідченням рідного брата, загинув. Його тіло залишилось на полі бою. Жодної інформації з цього приводу їй не надали, оскільки вона не має статусу офіційної дружини.
Вказувала, що встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу потрібно для отримання компенсаційних виплат, як члену сім'ї особи, що зникла безвісти, чи у випадку загибелі військовослужбовця, а також для встановлення спадкових прав.
А тому просила встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 29.08.2018 по 15.05.2022.
Рух справи в суді
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі № 727/8068/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 вересня 2024 року в порядку забезпечення доказів витребувано з Головного управління ДПС у Чернівецькій області відомості про доходи ОСОБА_3 за період з 29.08.2018 року по 15.05.2022 року.
Аргументи учасників справи
Адвокат Рендюк Н.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що ОСОБА_3 - син відповідача ОСОБА_2 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , а за потреби мешкав і за місцем проживання відповідача за адресою по АДРЕСА_4 , та доглядав за нею. ОСОБА_3 познайомився з ОСОБА_1 у 2014 році, представив її як свою знайому. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з цього часу підтримували дружні стосунки, остання запрошувала позивача на сімейні свята, в тому числі на свій ювілей у 2017 році. ОСОБА_1 ділилась з ОСОБА_2 своїми особистим життям, розповідала про розлучення з чоловіком у 2018 році, приходила в гості з онукою, якою вона опікувалась приблизно з 2020 року на час перебування її доньки та зятя у м. Києві. Відповідач вказувала у відзиві, що жодного разу ні син, ні сама ОСОБА_1 не висловлювали намірів створити сім'ю і одружитись, між ним не було близьких стосунків та відносин, які існують між чоловіком та дружиною, вони проживали окремо, спільного господарства не вели, спільного бюджету не мали. Син жодного разу не висловлював думок щодо спільного проживання та одруження з ОСОБА_1 , зокрема через велику різницю у віці. Вказала також, був ОСОБА_3 з 15 квітня по ІНФОРМАЦІЯ_4 проходив військову службу у місті Чернівці на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 , 12 травня 2022 року відряджений до ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_5 , а 15 травня 2022 року зник безвісти в районі ІНФОРМАЦІЯ_10 під час бойового зіткнення та обстрілів. Відповідач вказала, що ОСОБА_3 при наявності намірів зареєструвати шлюб з ОСОБА_1 , міг це здійснити, як військовослужбовець, в день подання заяви відповідно до Постанови КМУ від 07 березня 2022 року № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану», однак не зробив цього.Крім цього ОСОБА_3 в своїх облікових даних, які надавались ним у ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначив своїм місцем проживання квартиру АДРЕСА_1 , та включив до складу свої сім'ї тільки матір ОСОБА_2 . Також після зникнення ОСОБА_2 безвісти саме ОСОБА_2 , як член сім'ї, отримала сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_5 про це. Відповідач зазначила у відзиві, що встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов'язків, однак не створює підстав для набуття позивачем статусу члена його сім'ї для одержання гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМУ № 884 від 30.11.2016 року. Відповідач вважає, що докази, на які послалась позивач не підтверджують факту наявності між нею та ОСОБА_3 взаємних прав та обов'язків сторін, спільного побуту та бюджету, що свідчить про відсутність ознак, які притаманні подружжю в розумінні статті 3 СК України, просила в задоволенні позову відмовити.
Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_2 у письмових поясненнях зазначив, що інформація про спільне проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутня. Серед наявних облікових даних про його сімейний стан та найближчих родичів зазначена його мати ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 , сімейний стан - неодружений. Додаткова інформація, яка б стосувалась його сімейного стану не вказувалась. У поясненнях також міститься посилання на ряд правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 18.03.2019 року у справі № 357/6408/17, від 05.04.2019 року у справі № 387/938/17, від 16.05.2019 року у справі № 467/404/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 554/8023/15-ц, які представник ІНФОРМАЦІЯ_8 просив врахувати при ухваленні рішення.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Федорюк А.Л. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача адвокат Рендюк Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_8 в судове засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи в суді.
Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що є сусідкою та подругою позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_3 проживали разом з ОСОБА_1 , як сім'я приблизно з 2018 року у квартирі, що розташована над її квартирою у будинку АДРЕСА_6 . Сприймала їх як сім'ю, бо вони проживали разом, виховували онуку і завжди були разом. Останній раз ОСОБА_3 бачила у військовій формі, коли він проходив військову службу. Нікого з членів сім'ї ОСОБА_3 у квартирі ОСОБА_1 свідок не бачила. Про те, що ОСОБА_3 відправили на військові навчання їй відомо не було, вона його не проводжала, а про його загибель дізналась з поста в соцмережах. Їй не відомо з яких причин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не реєстрували шлюб, вона цим не цікавилась.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що ОСОБА_3 - це цивільний чоловік ОСОБА_1 , з якими вона з чоловіком підтримували дружні стосунки, разом відпочивали - були в Італії, Мигово, на дачі у друзів, а також часто бували у них в гостях в квартирі по АДРЕСА_6 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, як чоловік і дружина приблизно з 2018 року, разом виховували онуку позивача ОСОБА_6 . З родичами ОСОБА_3 вона не знайома. ОСОБА_3 запрошував їх з чоловіком на свій день народження по місцю проживання матері, однак вони не змогли потрапити на свято через від'їзд чоловіка. ОСОБА_3 займався продажем солодощів мав сторінку в інстаграмі. Востаннє бачила ОСОБА_3 у січні, разом відпочивали у Мигово. ОСОБА_3 на фронт не проводжала, про його смерть їй повідомила ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що ОСОБА_3 - колишній співмешканець ОСОБА_1 , знає його з 2014 року. Останні 5-6 років ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно проживали у квартирі ОСОБА_1 по АДРЕСА_6 , любили один одного, виховували разом онуку ОСОБА_1 . ОСОБА_6 . ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приїздили до них в гості, залишались у них вдома ночувати. З родичів ОСОБА_8 вона знайома тільки з братом ОСОБА_9 на його дружиною ОСОБА_10 . На дні народженні ОСОБА_8 , яке відзначалось у його батьків вона присутня не була. В квартирі ОСОБА_1 дні народження вони не святкували. ОСОБА_8 займався розвезенням солодощів. Її чоловік придбав для ОСОБА_8 військове обмундирування, коли його відправляли на фронт. Свідку також відомо, що у ОСОБА_8 було житло на АДРЕСА_9. Також зазначила, що останній час ОСОБА_8 хотів одружитись з ОСОБА_1 , але вона не хотіла.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що представник позивача адвокат Федорюк А.Л. є її чоловіком, ОСОБА_1 - є її рідною сестрою, ОСОБА_3 - це неофіційний чоловік ОСОБА_1 , з яким вона проживала з 2014 року по 2022 роки. Спочатку проживали на АДРЕСА_9 у квартирі ОСОБА_8 , а у вересні 2018 році переїхали у квартиру сестри по АДРЕСА_6 . ОСОБА_8 займався продажем солодощів, спочатку через соцмережі, потім у магазинах розвозив, як офіційний представник. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не одружувались, бо це не мало значення для них, в цьому не було необхідності. Коли ОСОБА_8 мобілізували, він запропонував одружитись ОСОБА_12 , на що вона погодилась, але шлюб вони не зареєстрували. Після звістки про загибель ОСОБА_8 , вона з ОСОБА_1 їздила на ринок, щоб повернути борг ОСОБА_8 постачальнику солодощів, які він брав під реалізацію. Чи був він зареєстровано офіційно як ФОП і про розмір його доходу їй невідомо. Вважає, що ОСОБА_8 хотів дітей, однак ОСОБА_1 в 2018 році перенесла операцію, в результаті якої не може мати дітей. Вказала також, що вони всі разом їздили відпочивати у Мигово . На фронт ОСОБА_3 не проводжали, бо його від'їзд був раптовий.
Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що є дружиною молодшого сина ОСОБА_2 . ОСОБА_15 , з яким вони зустрічались з середини 2019 року та одружились у 2020 році. Разом з ОСОБА_15 вони проживали по АДРЕСА_3 , з ними також проживав брат чоловіка ОСОБА_8 . ОСОБА_8 також деякий час проживав у мами ОСОБА_2 по АДРЕСА_7 , коли вона потребувала допомоги за станом здоров'я. ОСОБА_3 ніде не працював, доходу практично не мав. З ОСОБА_1 вона познайомилась 08.03.2020 року у квартирі ОСОБА_16 , її представили як колегу по роботі дружини ОСОБА_17 . ОСОБА_18 ОСОБА_8 неодноразово жалівся її чоловікові ОСОБА_15 , що у нього не складаються ні з ким стосунки, а він дуже хоче створити сім'ю, народити дітей. Свідок стверджувала, що ОСОБА_3 не вів спільного господарства з ОСОБА_1 , з нею не проживав, його речі та одяг знаходяться за місцем його фактичного проживання - у квартирі по АДРЕСА_8 . Свідок повідомила, що 07.10.2021 року познайомила ОСОБА_8 зі своєю подругою ОСОБА_19 , вони почали спілкуватись та ходили на побачення. 12 травня 2022 року ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_15 та повідомив, що його відправляють у ІНФОРМАЦІЯ_12 на військові навчання. Чоловік почав збирати речі та одяг ОСОБА_8 , який знаходився у його кімнаті, та який вони біля воєнкомату передали ОСОБА_8 . Під час відправки ОСОБА_8 була присутня вона та її чоловік ОСОБА_15 . ОСОБА_24 , брат ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , також поїхав у ІНФОРМАЦІЯ_12 з ОСОБА_8 . Через декілька днів подзвонила дружина ОСОБА_17 та повідомила, що ОСОБА_8 загинув, після чого вони з чоловіком поїхали в обласний ТЦК та СП, щоб вияснити обставини загибелі. ОСОБА_1 порекомендувала їм звернутись до адвоката Федорюка А.Л.
Свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що сім'ю ОСОБА_2 знає протягом останніх 34 років, все життя прожили разом, їх діти росли разом, вони проживають з нею по сусідству у квартирі АДРЕСА_9 . З 2014 року у квартирі жили двоє братів - ОСОБА_15 і ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_15 одружився і вони всі разом жили у квартирі. ОСОБА_8 бачила часто, він виносив сміття, курив в під'їзді, разом з ОСОБА_15 ремонтував автомобіль під вікнами. Коли у ОСОБА_15 народилась дитина, вона бачила як ОСОБА_8 з коляскою гуляв у дворі. ОСОБА_8 також спілкувався і з страшим племінником, зносив йому велосипед на вулицю. Бачила ОСОБА_8 у квітні 2022 року, коли виходила в магазин, він стояв у військовій формі і курив в під'їзді, повідомив їй, що йде добровільно на фронт, більше вона його не бачила. Після його одруження ОСОБА_15 , вони з ОСОБА_8 зробили перепланування у квартирі і облаштували окремі кімнати, щоб не було прохідних. ОСОБА_1 ніколи не бачила, з нею незнайома. ОСОБА_2 тривалий час живе з чоловіком про АДРЕСА_7 .
Свідок ОСОБА_22 пояснила суду, що з ОСОБА_2 знайома з 2017 року, почали дружити сім'ями з 2019 року, знайома з її членами сім'ї - синами ОСОБА_15 і ОСОБА_8 , невісткою ОСОБА_23 . Сини проживали у квартирі, що по АДРЕСА_8 , а ОСОБА_2 разом з чоловіком - в будинку по АДРЕСА_7 . Свідок неодноразово була присутня на сімейних святах у ОСОБА_2 . ОСОБА_1 час від часу бачила в гостях у ОСОБА_2 , яка представила ОСОБА_12 як свою знайому. Востаннє бачила ОСОБА_1 на святкуванні дня народження чи то ОСОБА_2 , чи то її чоловіка, точно не пам'ятає. На святкуванні були присутні і її сини ОСОБА_8 і ОСОБА_15 . Якихось близьких стосунків між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 під час святкування вона не спостерігала. ОСОБА_12 сиділа скраю столу, а ОСОБА_8 обслуговував гостей. Свідок вважала, що ОСОБА_1 - це знайома ОСОБА_2 , а не її сина ОСОБА_8 , саме так її представили ОСОБА_12 . Свідку відомо також, що святкування днів народжень ОСОБА_8 відбувалось по АДРЕСА_7, за місцем проживання ОСОБА_2 , і саме вона готувала страви на стіл та організовувала святкування.
Свідок ОСОБА_24 пояснив суду, що він є рідним братом ОСОБА_3 по батьку. Він дуже близько спілкувався з ОСОБА_2 , підтримував близькі стосунки зі своїми братами ОСОБА_8 і ОСОБА_15 . ОСОБА_3 все життя проживав на АДРЕСА_9, якийсь період сам, бо його брат ОСОБА_15 був одружений та проживав у дружини, а потім також переїхав на АДРЕСА_1 і вони там проживали з другою сім'єю ОСОБА_15 . В квартирі на АДРЕСА_9 були дві кімнати прохідні, а пізніше, коли ОСОБА_15 з своєю сім'єю переїхав туди, було зроблено перепланування, в результаті якого були облаштовані дві окремі кімнати. Свідок був присутніх на святкуванні днів народження ОСОБА_8 , останні декілька років їх організовувала ОСОБА_2 та вони відбувались по місцю її проживання по АДРЕСА_7. Декілька разів був у квартирі по АДРЕСА_8 , востаннє у 2022 році на дні народження ОСОБА_15 . ОСОБА_8 там був як вдома, а не як гість. ОСОБА_8 призвали приблизно 01.04.2022 року, а 12.05.2022 року їх разом відправили на військові навчання. Про те, що їх відправляють на навчання їм повідомили о 10.00 ранку, вони обидва поїхали додому за речами, а перед самою відправкою прийшли його брат ОСОБА_15 з дружиною ОСОБА_23 і ще принесли речі. Під час їх відправки на військові навчання були присутні тільки брат ОСОБА_25 та його дружина ОСОБА_23 . Своїй матері ОСОБА_2 . ОСОБА_8 не казав про відправку, бо у неї поганий стан здоров'я. В органи поліції з приводу зникнення безвісти ОСОБА_8 зверталась ОСОБА_2 . ОСОБА_1 - колега його дружини, вони працюють в одному закладі більше 10 років. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були знайомі, вони неодноразово були в одній компанії, але жодних романтичних стосунків він між ними не помічав. ОСОБА_8 розказував свідку, що після війни планує завести сім'ю, одружитись, народити дітей, але жодного разу він не згадував про ОСОБА_12 . Вказав, що можливо в них і були інтимні стосунки, але вони це не афішували. Свідок повідомив, що знає представника позивачки адвоката Федорюка А.Л. як зятя ОСОБА_1 . Стверджує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не жили разом, не вели спільне господарство. Повідомив, що він був вдома у ОСОБА_1 у квартирі на АДРЕСА_6 , де разом з іншими гостями святкували новий 2021 рік. ОСОБА_8 також був на святкуванні в якості гостя. Пояснив, що в нього немає підстав вважати, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були близькі стосунки.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 30.07.2018 року у справі № 727/6805/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_26 розірвано.
Відповідно до відмітки у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 16.06.2017 року Чернівецьким МВ УДМС України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 11).
Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 587537 за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_3 з 15.02.2006 року, ОСОБА_3 з 28.05.2004 року, ОСОБА_27 з 04.10.2021 року, ОСОБА_2 з 26.11.1973 року (а.с. 52).
Відповідно до довідки ЖБК № 24 № 22/15 від 20 травня 2022 року ОСОБА_3 постійно проживав, не перебуваючи на реєстраційному обліку за місцем проживання в АДРЕСА_2 з 01.04.2016 року по теперішній час. Разом з ОСОБА_3 в одній квартирі проживала та вела спільне господарство ОСОБА_1 (а.с. 16).
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1181 від 27.03.2023 року, а також згідно облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , місцем проживання ОСОБА_3 зазначено АДРЕСА_3 , сімейний стан - неодружений, склад сім'ї - мати ОСОБА_2 (а.с. 47).
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1325 від 04.04.2023 року (а.с. 49) Солдат ОСОБА_3 призваний на військову службу по мобілізаціїї до ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію». 12 травня 2022 року на виконання вимог розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_9 № 2234 від 10.05.2022 року солдат ОСОБА_3 відряджений до ВЧ НОМЕР_1 АДРЕСА_5 . Про зникнення під час бойового зіткнення та обстрілів в районі ІНФОРМАЦІЯ_10 було повідомлено мати солдата ОСОБА_28 .
Згідно з корінцем сповіщення сім'ї від 24.05.2022 року сповіщення на солдата ОСОБА_3 , який зник безвісти, вручено матері ОСОБА_2 (а.с. 50).
Відповідно до сповіщення сім'ї № 1490 від 24.05.2022 року ОСОБА_2 сповіщено про те, що її син солдат ОСОБА_3 15.05.2022 року зник безвісти в районі ІНФОРМАЦІЯ_10 бід час бойового зіткнення та обстрілів із застосуванням ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 51).
У листі Чернівецького районного Управління поліції ГУНП в Чернівецькій області від 31.03.2023 року зазначено, що згідно наявних обліків інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал НПУ» 26.05.2022 року надійшла заява від громадянки ОСОБА_2 про те, що 11.05.2022 року син ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_3 , був мобілізований до ЗСУ та у подальшому направлений до с.Золоте Луганської області, де під час бойових дій отримав поранення несумісне із життям. За результатами звернення відомості внесені до ЄРДР за № 12022262020001534 від 27.05.2022 року за ч.1 ст.115 КК України. Поряд цим проінформовано, що заяв та повідомлень від громадянки ОСОБА_1 щодо розшуку ОСОБА_3 не зареєстровано (а.с. 48).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (форма 25ДР), громадянин ОСОБА_3 за період з третього кварталу 2018 року до першого кварталу 2022 року (включно) доходу не мав. У квітні-червні 2022 року отримував виплати як військовослужбовець (а.с.70-71)
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» термін «близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місце перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, визначено що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Так відповідно до ч.1-2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
За змістом положень статті 74 СК України у разі пред'явлення позову про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, позивач повинен довести початок і кінець такого проживання, а також набуття в цей період спірного майна. Обставини проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, існування між ними відносин, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, а також набуття ними спільного майна у цей період має бути підтверджено належними і допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22) зазначено, що «у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК)».
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19)).
Позивач зазначила у позові, що факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується - довідкою ЖБК № 24 № 22/15 від 20 травня 2022 року, накладними від 10.06.2019 року, та 29.12.2021 року про придбання ОСОБА_3 меблів, показаннями свідків та фототаблицями.
Суд не приймає до уваги в якості доказу спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 довідку ЖБК № 24 № 22/15 від 20 травня 2022 року (а.с. 16), відповідно до змісту якої ОСОБА_3 постійно проживав, не перебуваючи на реєстраційному обліку, за місцем проживання в АДРЕСА_2 з 01.04.2016 року по теперішній час разом з ОСОБА_1 , з якою вів спільне господарство, оскільки належним доказом на підтвердження факту проживання особи без реєстрації є акт обстеження на факт проживання особи без реєстрації місця проживання за конкретною адресою, що складається на основі письмових свідчень сусідів.
Також суд не приймає до уваги в якості доказів ведення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільного господарства та наявності спільного бюджету накладні про придбання 10.06.2020 року меблевого гарнітуру та 29.12.2021 року двох диванів, оскільки накладна - це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві після їх оплати. Підтвердженням оплати товару в такому випадку є чеки та квитанції, однак таких позивачем надано не було. Крім того, в контексті відсутності згідно даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу у ОСОБА_3 доходів за цей період, придбання останнім майна у квартиру ОСОБА_1 на суму 26700 грн. та 27000 грн. викликає сумніви. Крім цього, вказані накладні не підтверджують факту спільного проживання та ведення господарства, наявності спільного бюджету станом на день зникнення ОСОБА_3 безвісти.
Фотознімки, надані позивачем не підтверджують факту ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов'язків подружжя, набуття майна тощо, вони не містять дат фіксації події.
Факт спільного відпочинку, спільна присутність на родинних святах, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між останніми склались та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю (позиція Верховного суду, викладена у постановах від 24.06.2020 року у справі № 645/1601/16-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 (провадження № 61-30273св18, від 16 грудня 2020 року у справі № 336/6705/17).
Також Верховний суд у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, вказав, що посилання на періодичний спільний відпочинок не є достатнім для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у розумінні статті 74 СК України, без наявності інших ознак сім'ї.
Показання свідків, заявлених позивачем, про наявність сімейних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін, спільного відпочинку, та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.
Натомість свідки, заявлені відповідачем, стверджували, про те, що ОСОБА_3 мешкав разом зі своїм братом ОСОБА_29 та його дружиною і дітьми за місцем реєстрації - у квартирі АДРЕСА_1 , близьких відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони не спостерігали, він не представляв ОСОБА_1 як свою дружину, близьких стосунків з нею не мав. Дні народження ОСОБА_3 та інші родинні свята організовувала його мати ОСОБА_2 за своїм місцем проживання, ніхто з членів сім'ї та близьких родичів ОСОБА_3 у житлі ОСОБА_1 не був, у гості не запрошувався, окрім ОСОБА_16 , дружина якого працювала разом з ОСОБА_1 в одному навчальному закладі.
За відсутності інших належних та допустимих доказів, суд позбавлений можливості встановити фактичне місце проживання ОСОБА_3 лише на підставі показів свідків, які різняться між собою та є кардинально протилежними.
Суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_3 в обліковій картці зазначив в якості членів сім'ї лише свою матір ОСОБА_2 , та вказав своїм місцем проживання квартиру АДРЕСА_1 , також зазначив, що він не одружений. Вказані докази відображають особисте ставлення ОСОБА_3 до свого сімейного статусу та підтверджують кого саме він вважав членами своєї сім'ї.
Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 мав намір зареєструвати шлюб з нею, однак не встиг цього зробити, спростовуються відсутністю реальних та дійсних перешкод для цього, що узгоджується з правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану», в якій визначено, що актовий запис про шлюб складається відділом державної реєстрації актів цивільного стану в день отримання заяви про державну реєстрацію шлюбу від військовослужбовця, на підставі складеного актового запису про шлюб подружжю або одному з них у день звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано шлюб, видається відповідне свідоцтво.
Так, ОСОБА_3 з 15 квітня 2022 року ніс військову службу у місті Чернівці на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 , і тільки 12 травня 2022 року відряджений до ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_5 , а тому за бажанням мав реальну можливість зареєструвати шлюб в день звернення до відділу РАЦС.
Крім цього, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків. У вказаній справі, необхідність встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу обгрунтовується можливістю отримання позивачем грошового забезпечення у відповідності до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» № 884 від 30.11.2016 року, а також оформлення спадкових прав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження № 884 від 30.11.2016 року право на грошове забезпечення безвісно зниклого військовослужбовця має дружина тобто особа, яка перебуває з цим військовослужбовцем у шлюбі, а тому встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу не створює підстав для набуття позивачем статусу члена його сім'ї для одержання гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМУ № 884 від 30.11.2016 року.
Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховний Суд від 06 липня 2022 року у справі № 809/1346/17.
У постанові від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18 Верховний Суд підтвердив правомірність відмови у встановленні статусу члена сім'ї загиблого та видачі посвідчення, попри те, що позивач, хоч і проживала спільно із загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статусу члена його сім'ї не мала.
Так, на підставі наведеного, суд прийшов до висновку про те, що підстави звернення до суду сторони позивача, та правові наслідки задоволення даного позову є значно ширшими, ніж захист права на інформацію сторони позивача (а саме отримання відомостей про пошуки ОСОБА_3 ). У разі задоволення позовних вимог та встановлення факту спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_1 матиме безпосереднє значення для матері ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , інформація про яку наявна у військовій частині за місцем несення служби ОСОБА_3 , а саме в контексті реалізації її спадкових прав в разі загибелі військовослужбовця.
Необхідно зауважити, що особа, яка зникла безвісти, це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місце перебування на момент подання заявником заяви про її розшук. Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Так правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин врегульований Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".
Відповідно до п.1 ч.2 вказаного Закону близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
За приписами ч.1,2 ст.5 Закону особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Держава зобов'язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Крім того, за загальним правилом при визнанні фізичної особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у даний час є неможливим, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Тому, на переконання суду, задоволення позову в спосіб, визначений позивачкою, матиме значення й власне для ОСОБА_3 , який не втратив цивільної правоздатності у зв'язку із статусом безвісно зниклої особи.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц).
Разом з тим визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).
Висновки за результатами судового розгляду
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14- 400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Отже, враховуючи висновки суду щодо неналежного складу учасників справи та виходячи із наданих доказів, суд вважає, що під час судового розгляду позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки, зокрема, що позивач з ОСОБА_3 постійно у період з 29.08.2018 року по 15.05.2022 року спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна, предметів побуту, його спільного користування, брали спільну участь в утриманні житла, розподіленні між собою прав та обов'язків, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 21, 74, 76 СК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 90, 259, 263, 265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу відмовити.
З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 19 березня 2025 року.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: