703/1142/25
1-кп/703/319/25
18 березня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250350000087 від 11 лютого 2025 року, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, тимчасово не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, з угодою про визнання винуватості від 26 лютого 2025 року,-
встановив:
ОСОБА_4 достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану (введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який неодноразово продовжено, в тому числі Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, з 10.11.2024 строком на 90 діб), 06.02.2025, близько 14 год. 45 хв., перебуваючи біля приміщення поштового відділення № 6 AT «Укрпошта» по вул. Б. Хмельницького, 49-Г у м. Сміла Черкаського району Черкаської області, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з прилеглої ділянки біля вхідних дверей з території заднього подвір'я вищевказаного приміщення, вчинив крадіжку інверторного генератора Carbin Сb2800і, вартість якого згідно висновку експерта від 18.02.2025 року, становить 7 666 грн. 33 коп., заподіявши AT «Укрпошта» матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані судом за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
26 лютого 2025 року прокурор Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій, на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250350000087 від 11 лютого 2025 року, та обвинувачений ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , у даному кримінальному провадженні, на підставі ст.468, 469, 470, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України, обвинувачений зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі у судовому провадженні в обсязі підозри, сприяти розслідуванню кримінального провадження.
Крім того, сторони угоди: погодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме - позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України; наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України; наслідки невиконання угоди, які визначені у ст.476 КПК України, щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримала, просила її затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за фактичними обставинами, вказаними у обвинувальному акті, просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому покарання, визначене вказаною угодою.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
Суд переконався, що укладення між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань очевидна.
Відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, а також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 . Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ознаками ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно ч.3 ст.75 КК України визначаються виключно судом.
Враховуючи, що сторони угоди узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням, суд, будучи зобов'язаним прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди, визначає тривалість іспитового строку на власний розсуд.
Під час вирішення питання про встановлення обвинуваченому ОСОБА_4 іспитового строку на переконання суду достатнім буде визначення іспитового строку тривалістю один рік.
При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, суд ураховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є особою з інвалідністю 3 групи, обставини, що пом'якшують покарання - його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального провадження, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність судимостей.
Згідно з частиною другою статті 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати за проведення експертизи у загальній сумі 1591 гривень 80 копійок відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.374, 474, 475 КПК України, ст.65, ч.1 ст.263 КК України, суд
ухвалив:
Затвердити у кримінальному провадженні№12025250350000087 від 11 лютого 2025 року угоду про визнання винуватості, укладену 26 лютого 2025 року між прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/2488-ТВ в сумі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
Речові докази: інверторний генератор Carbin Сb2800і, переданий під зберігальну розписку представнику потерпілого АТ «Укрпошта» - лишити власнику АТ «Укрпошта» за належністю, звільнивши представника потерпілого АТ «Укрпошта» від обов'язків покладених на нього зберігальною розпискою.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий: ОСОБА_1