Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2094/25
Провадження № 2/711/1322/25
про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2025 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Булгакова Ганна Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності,-
Адвокат Ракоїд Л. Ф., діючи в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила:
- виділити в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частку в розмірі 11/20 та визнати за ними право власності на частину житлового будинку площею 51,7 кв.м. (коридор № 2-1 площею 4,1 м2, кухня 2-2 площею 3,4 м2, санвузол 2-7 площею 4,4 м2, житлові кімнати № 2-3 площею 10,9 м2, № 2-4 площею 14,3 м2, № 2-5 площею 6,6 м2, № 2-6 площею 6,0 м2, коридор № 41 площею 2,0 м2), як частини житлового будинку літ «А-1» з прибудовою літ. «а1» та частиною прибудови літ. «А1», з відповідною частиною надвірних будівель та споруд (сарай літ «Б1», погріб літ. «Г1», вбиральня літ. «В», навіс літ. «Ж», вимощення літ. «І», ворота з хвірткою літ №№5№, огорожа літ «№7» та частка в 55% свердловини літ «№4»);
- припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок з прибудовами та надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175, 177 ЦПК України.
Так, частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини 6 статті 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору
Натомість, в порушення вищевказаних вимог, позовна заява не містить:
- чіткого змісту позовних вимог, а саме у пункті 1 прохальної частини позовної заяви не зазначено адресу нерухомого майна, з якого позивачі просять виділити в натурі 11/20 часток;
- передбаченого законом способу захисту порушеного права, зокрема зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачам на праві спільної часткової власності належить по 11/40 часток домоволодіння, а в прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про виділ в натурі єдиної частки - 11/20, спірного домоволодіння без визначення належних кожному часток, що суперечить чинному законодавству;
- ціни позову, як відповідності до частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Крім того, частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом (частина 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Позивачами при зверненні до суду із вказаною позовною заявою судовий збір не сплачено, з посиланням на пункт 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях осіб з інвалідністю I та II груп.
Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.09.2011 позивачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, тому в силу вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Водночас, до позовної заяви не додано документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору позивачку ОСОБА_2 .
Отже, позивачці ОСОБА_2 необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам п'ятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачам необхідно надати позовну заяву у новій редакції, в якій зазначити передбачений законом спосіб захисту порушеного права, ціну позову, а також надати звіт про оцінку майна та квитанцію про сплату судового збору.
В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 133, 174-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. В. Булгакова