Справа № 615/276/25
Провадження № 1-кп/615/49/25
18 березня 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12024221050000429 від 29.12.2024 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
В період часу з 16:00 години 28.12.2024 по 16:40 години 28.12.2024 ОСОБА_3 знаходився з дозволу ОСОБА_5 на передньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля останнього ГАЗ-2410 д.н.з. НОМЕР_1 . Так, у вказаний період часу ОСОБА_5 поїхав до відділення «Нової Пошти», розташованої за адресою вул. Харківська, буд. 7-Г, м. Валки, Харківської області з метою відправити посилку, вийшовши з автомобіля, останній залишив між передніми сидіннями автомобіля власні грошові кошти в сумі 5000 гривень, купюрами номіналом по 1000 грн. У цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), визначивши предметом свого злочинного посягання майно грошові кошти у сумі 5000 грн. належні ОСОБА_5 . Знаходячись у вказаному місці приблизно у зазначений вище проміжок часу, ОСОБА_3 , маючи єдиний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку грошових коштів, а саме: 5000 гривень, які належать ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_3 доводячи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця, взяв вищевказані грошові кошти, поклав до кишені та разом з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 5000 грн. 00 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, та зазначив, що при обставинах викладених в обвинувальному акті вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Також обвинувачений пояснив суду, що відшкодував потерпілому завдану ним матеріальну шкоду в повному обсязі. В судовому засіданні обвинувачений приніс потерпілому вибачення за скоєне.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суворо не карати ОСОБА_3 , оскільки останній відшкодував завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн повному обсязі, крім того компенсував потерпілому понесені ним витрати на прибуття до суду.
За згодою обвинуваченого та потерпілого, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позицій, а тому суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Аналізуючи викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 , у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а тому кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, утриманців не має, перебуває на військовому обліку, за місцем мешкання характеризується негативно, раніше не судимий.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Визначаючи вид і міру покарання суд виходить із того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який у вчиненому щиро розкаявся та добровільного відшкодував завдані збитки потерпілому, раніше не судимий, а також і позицію потерпілого, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, які будуть сприяти його виправленню та попередженню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
Процесуальні витрати на залучення експерта та речові доказі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, надіслати потерпілим. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1