Справа № 570/6474/24
Номер провадження 3/570/118/2025
14 березня 2025 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши матеріали, які надійшли Відділення поліції №1 Рівненського районнного управління поліції Головного управління поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючогопо АДРЕСА_1 , особу встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №197310 від 15 грудня 2024 року, 15 грудня 2024 року о 20:00 год в с.Козлин вул. Лесі Українки 9 водій ОСОБА_1 керуючи т.з. ФІАТ ДОБЛО ДНЗ НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 DRAGER та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судовому засіданні, призначеному на 07 березня 2025 року захисник ОСОБА_2 зазначив, що дане провадження підлягає закриттю, оскільки відсутнє підтверження факту керування транспортним засобом, відсутня пропозиція пройти огляд та відео, яке не є безперервним.
В судовому засіданні судом оголошено перерву до 14 березня 2024 року.
В судове засідання 14 березня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник Якобчук П.О. не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про день, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справ та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, враховував доводи ОСОБА_1 та його захисника, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями ст. 41 Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом Фіат Добло, державний номерний знак НОМЕР_3 , тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Як слідує з вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376.
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах "Коробов проти України" від 21.07.2011, "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема наступним:
1. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №197310 від 15 грудня 2024 року, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Відповідно до протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП.
2. Відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, досліджених і переглянутих судом, зафіксовано, наступне:
20:44 Привіцівник поліції запитує, Ви водій машини?
20:44 У відповідь звучить, так я ОСОБА_1
20: 45 Працівник поліції запитує, звідки Ви їхали?
20:45 ОСОБА_1 відповів, їхав із ОСОБА_3 , а далі звучить не розбірливо.
20:45 Працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , як так сталося ?
20:45 ОСОБА_1 відповідає, а вирубило мене.
20:45 Працівний поліції запитує, вирубило? А чому вирубило? П'яний був? Ви вживали?
20:45 ОСОБА_1 відповів, так.
20:45 Працівник поліції каже, не заперечуєте? Огляд пройдете?
20:48 Працівник поліції каже, ОСОБА_4 , у Вас наявні ознаки алкогольного сп'яніння, огляд пройдете?
20:48 ОСОБА_1 відповідачає, хлопці я ж нікуди не їхав.
20:49 Працівник поліції запитує у ОСОБА_1 , Ви вчинили ДТП?
20:49 ОСОБА_1 відповідає, так.
20:50 Працівник поліції повторно запитує, чи пройде ОСОБА_1 огляд на місці події за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер?
20:50 ОСОБА_1 відповів, давайте завтра.
20:51-20:52 Працівник поліції пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
20:52 ОСОБА_1 відповів поїхали, пройдемо.
Далі на відео зафіксовано як ОСОБА_1 сів в поліцейську машину, щоб їхати для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Разом з тим, повіденка ОСОБА_1 була різною він то відмовлявся від проходження огляду, то погоджувався. Проте, в медичний заклад він так і не поїхав.
Так, з дослідженого судом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, судом встанолено, що в ході спілкування з ОСОБА_1 у поліцейських виникла обґрунтована підозра про те, що останній керував автомобілем ФІАТ ДОБЛО у стані наркотичного сп'яніння у зв'язку з чим останніми неодноразово висловлювалась ОСОБА_1 пропозиція пройти огляд огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 DRAGER та проведення такого огляду у медичному закладі, від проходження якого останній відмовився.
Таким чином, вказані відеозаписи з нагрудних камер поліцейськогоспростовують доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Якобчука П.О. про те, працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці ДТП так і в медичномку закладі.
3. направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 грудня 2024 року, складеного на водія ОСОБА_1 , з якого вбачається, що огляд останній доставлявся та огляд не проводився.
4. актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15 грудня 2024 року, від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився;
5. Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №197299 від 15 грудня 2024 року, з якої вбачається, що 15 грудня 2024 року о 20:00 год в с. Козлин вул. Лесі Українки 9 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ФІАТ ДОБЛО ДНЗ ВК8010 не вибрав безпечної швидкості руху, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем СІТРОЕН БЕРЛІНГО ДНЗ НОМЕР_4 , який був припаркований за межами проїзної частини. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 14 березня 2025 року Рівненський районний суд у справі №570/6373/24 постановив, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. Водночас, із тексту постанови вбачається, що у судовому засіданні, призначеному на 07 березня 2025 року захисник Якобчук П.О. зазначив, що ОСОБА_1 визнає свою вину.
Отже, наведене вище такожспростовує доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Якобчука П.О. про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
6. письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Наведені вище докази є послідовними та доповнюють один одного, відповідають обставинам справи, не викликають у суду сумнів у їх достовірності.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, були повно і всебічно досліджені в судовому засіданні. Об'єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду надані не були.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вчинення даного правопорушення полягає у накладенні штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладенні штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З врахуванням даних про особу правопорушника, у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеноїст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно дост.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2025 року.
Суддя Гладишева Х.В.