Провадження № 3/537/385/2025
Справа № 537/375/25
10.03.2025 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Зоріна Діана Олександрівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Крюківського районного суду міста Кременчука надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №490082 від 21.01.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ухилялась від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме у останнього відсутнє посвідчення водія категорії «В». Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтвердила зазначені у протоколі обставини вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 , якій є її сином, адміністративного правопорушення пов'язаного із порушенням останнім Правил Дорожнього руху України в частині керування транспортним засобом не маючи на це визначеного законодавством права, при цьому зазначивши що вона в даному автомобілі була відсутня і про зазначений вище інцидент дізналася лише від працівників поліції, а пізніше і від водія цього транспортного засобу, до якого вона звернулась з проханням підвести сина додому і якій в свою чергу дозволив сину керувати автомобілем.
Суд, приймаючи до уваги думку особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши та проаналізувавши матеріали, додані до протоколу, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та іншого народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 05.04.2011 року Автозаводським ВДРАЦС Кременчуцького МУЮ Полтавської області, а також відміткою у паспорті серії НОМЕР_4 .
21.01.2025 року інспектором взводу 2 роти 4 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Обертас Р.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3902073, якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в сумі 3 400 грн. 00 коп., за наступних обставин: 21.01.2025 року о 01 год. 25 хв. в місті Кременчуці по вулиці Європейській, будинок 27, ОСОБА_3 здійснив передачу керування транспортним засобом громадянину ОСОБА_1 , який не має права керування таким транспортним засобом, а саме у останнього відсутнє посвідчення водія категорії «В».
Згідно рапорту інспектора взводу №1 роти №4 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта поліції Скляренко О. від 21.01.2025 року, під час несення служби було зупинено транспортний засіб ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 не має права керування таким транспортним засобом, а саме відсутнє посвідчення водія категорії «В», за що передбачена відповідальність за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно змісту рапорту, оскільки ОСОБА_1 малолітній та не несе адміністративної відповідальності за дане правопорушення, його було доставлено за місцем мешкання до матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та на останню складено протокол серії АПР18 490082 за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила зазначені у протоколі обставини вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 , якій є її сином, адміністративного правопорушення пов'язаного із порушенням останнім Правил Дорожнього руху України в частині керування транспортним засобом не маючи на це визначеного законодавством права, при цьому зазначивши що вона в даному автомобілі була відсутня і про зазначений вище інцидент дізналася лише від працівників поліції, а пізніше і від водія цього транспортного засобу, до якого вона звернулась з проханням підвести сина додому і якій в свою чергу дозволив сину керувати автомобілем.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на надані суд матеріали адміністративної справи та надані особою що притягується до адміністративної відповідальності пояснення, суд приходить до висновку що працівниками поліції невірно було надано оцінку діям ОСОБА_4 як матері неповнолітньої особи що керувала транспортним засобом, оскільки дозволу на вчинення іі сином таких дій вона не надавала, в транспортному засобі яким кервав її син була відсутня і поїздка в нічну годину відбулася саме за ініціюванням останньої з підстав забезпечення іі сину укриття під час повітряної тривоги, а тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
Керуючись статтями 247, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Діана Олександрівна Зоріна