Справа № 405/7357/24
Провадження №2/405/1436/24
03 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого - судді Іванової Л.А.
при секретарі Тарасенко Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/7357/24 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В.Ю. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1092906 від 20 жовтня 2024 року) в інтересах позивача звернувся до суду з позовом, в якому (позові) просить визнати виконавчий напис № 9870 від 28.04.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., таким, що не підлягає виконанню, зазначивши, на обґрунтування позовних вимог, щов провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. перебуває виконавче провадження № 62413977 по примусовому виконанню виконавчого напису № 9870 від 28.04.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 » на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра ігарантія» заборгованості в розмірі 11780,00грн. При цьому, з метою відкриття виконавчого провадження виключно у м.Києві відповідач в оскаржуваному виконавчому написі умисно зазначив неправдиві відомості щодо адреси проживання позивача, тобто внесено сфальсифіковані дані. Крім того, постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. про відкриття виконавчого провадження № 62413977 позивач не отримувала через фальсифікацію адреси проживання у м. Києві, за якою позивач ніколи не була зареєстрована тане проживала. Крім того, зазначив, що між позивачем та ТОВ «Авентус Україна» 12.05.2019 року було укладено договір позики строком на 30 днів, в той час як 12.04.2018 року ТОВ «Авентус Україна» уклав з ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами, за яким відступив право вимоги за кредитним договором, укладеним з позивачем 12.05.2019 року, тобто договір позики був укладений пізніше, ніж договір факторингу, в той час, як чинним законодавством передбачено відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав. Окрім того, зазначив, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом у зв'язку з начебто існуючою заборгованістю за кредитним договором про отримання споживчого кредиту, разом з тим, відповідач не мав права звертатись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис про стягнення грошових коштів з позивача за кредитним договором, який не був посвідчений нотаріально, на підставі чого порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною підставою для визнання його в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/7357/24 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62413977, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В., при примусовому виконанні виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем 28.04.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 9870 про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованості за кредитним договором № 871392 від 12 травня 2019 року в розмірі 11 780,00 грн., до прийняття судового рішення по даній справі та набрання ним законної сили.
Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В.Ю. в судове засідання подав заяву, яка зареєстрована судом 03.02.2025 року за вх. № 3272 про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без участі сторони позивача в судовому засіданні. Крім того, подав заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 02.02.2025 року та зареєстрована судом 03.02.2025 року, за вх. № 3231, в якій просив стягнути з відповідача ТОВ «ФК «Довіра і гарантія» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Представник відповідача ТОВ «ФК «Довіра і гарантія» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що, зокрема, свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано уповноваженим представником відповідача 28.11.2024 року, причини не явки не відомі, заяви, клопотання, відзив на позов на адресу суду не надходили.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися судом належним чином. Заяви, клопотання, письмові пояснення третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - до суду не надходили.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172, 28квітня 2020 року, вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9870, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є Боржником за кредитним договором № 871392 від 12 травня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 1від 12 квітня 2018 року є стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
У виконавчому написі значиться, щострок платежу за кредитним договором №871392 від 12 травня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 16 грудня 2019 року по 02 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 10 780,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7000,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3780,00 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 1000,00 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.
Загальна сума, що підлягає стягненню становить11 780,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 62413977) від 25.06.2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа - виконавчого напису № 9870 від 28.04.2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» заборгованості в розмірі 11 780,00 грн.
Крім того, з інформації про виконавче провадження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень від 23.10.2024 року, встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області міста Києва Клименком Р.В. в межах виконавчого провадження № 62413977 також винесені наступні постанови: про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця (дата виконавчої дії: 25.06.2020 року), про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (дата виконавчої дії: 25.06.2020 року), про передачу ВД на виконання до підприємства, установи, організації (дата виконавчої дії: 15.07.2020 року; підстава: згідно з відомостями наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, що боржник отримує дохід від особи, якою є: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), про зміну назви сторони виконавчого провадження (дата виконавчої дії: 21.10.2024 року; підстава: згідно витягу № 00047568960 з державного реєстру актів цивільного стану внесено запис про шлюб згідно з яким змінено прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 »).
При цьому, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15 серпня 2019 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 ».
Позивач оспорює в судовому порядку зазначений виконавчий напис.
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріусом регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.
Відповідно до статті 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено в Главі 14Закону України«Про нотаріат» та Главі 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат»вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: «При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить, зокрема, факт безспірності наявної у боржника заборгованості.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Авентус» чи ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» не отримувала.
Також, позивач не була проінформована, як про існування заборгованості та її розміру, чим була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення фінансовій установі, так і не була проінформована про заміну кредитора у зобов'язанні.
Крім того, суд зауважує, що Договір позики №871392 було укладено між позивачем та ТОВ «Авентус Україна» 12.05.2019 року, в той час як Договір факторингу, за яким відповідачу ТОВ «ФК «Довіра і гарантія» первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» було відступлено право вимоги за зазначеним договором позики, було укладено між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра і гарантія» 12.04.2018 року, тобто, до укладення зазначеного Договору позики.
Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином як у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, так і в наявності права стягувача на момент звернення до нотаріуса з заявою провчинення виконавчого напису як кредитора відносно боржника, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
Окремо судом відзначається, що з тексту оспорюваного виконавчого напису № 9870 від 28.04.2020 року судом встановлено, що приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчуком В.В., при вчиненні нотаріальної дії керувався статтями 87-91 Закону України«Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Відповідно до Переліку (із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів») перелік документів було доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбаченістаттею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положеннямстатті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
У зв'язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Ухвалою від 06.03.2017 року у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.
Суд враховує, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року.
Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 була відновлена.
Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.
Відповідно до статті 124 Конституції України,ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Тим самим, судом відзначається, що спірний виконавчий напис, вчинений нотаріусом з недотриманням вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін, до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», яка на час вчинення виконавчого напису була нечинною згідно з судовим рішенням. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 28.04.2020 року не врахував, що Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами був укладений між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра і гарантія» 12.04.2018 року, в той час як Договір №871392 про надання коштів у позику було укладено між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем пізніше, майже через рік, а саме: 12.05.2019 року, а так само не врахував тих обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі, - вже не чинні і повинен був відмовити ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».
Пункт 2 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким, в свою чергу, кредитний договір № 871392 від 12.05.2019 року не являється.
Зважаючи на те, що сам виконавчий напис містить вказівку на те, що його вчинено на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, що, в свою чергу, дає суду підстави стверджувати, що кредитний договір № 871392 від 12.05.2019, - не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та, відповідно, - не може підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс між інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на підставі чого позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на її (позивача) користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп., з приводу чого суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 4-6 статті 137 ЦПК України також визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наведені вище положення Законів дають підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації, при цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справ іГімайдуліна і інших проти України, від12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, як роз'яснено в п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України, (в редакції Закону 2004 року). Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено та підтверджується відповідними письмовими доказами, наданими позивачем, що 19 жовтня 2024 року між адвокатським об'єднанням «Усатенко і Усатенко» від імені якого діє заступник голови Усатенко В.Ю. та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до умов якого (договору) Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання в інтересах Клієнта надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов'язується сплатити грошову винагороду (гонорар) Адвокатському об'єднанню за надання правової допомоги, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору Адвокатське об'єднання бере на себе надання наступних видів правничої допомоги: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представляти Клієнта перед фізичними та юридичними особами, в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, а також в органах місцевого самоврядування та органах державної влади; представляти Клієнта в судах, адміністративних судах та господарських судах.
За умовами Договору розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) та порядок сплати гонорару визначаються додатковою угодою (п. 4.1 Договору).
Як вбачається з Додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги від 19.10.2024 року, укладеної 02лютого 2025 року між адвокатським об'єднанням «Усатенко і Усатенко» від імені якого діє заступник голови Усатенко В.Ю. та ОСОБА_1 розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги в Ленінському районному суді м. Кіровограда у справі № 405/7357/24 є фіксованим і складається з наданих послуг: складення позовної заяви, що становить 3000,00 грн. та представництво Клієнта в судових засіданнях в Ленінському районному суді м. Кіровограда у справі № 405/7357/24, що становить 3000,00 грн. Загальний розмір гонорару становить 6000,00 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 18 від 02.02.2025 року ОСОБА_1 на виконання Договору про надання професійної правничої допомоги від 19 жовтня 2024 року сплатила АО «Усатенко і Усатенко» 6 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин.
Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката, за встановлених обставин, суд виходить з заявленого позивачем предмету спору, складених адвокатом процесуальних документів, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на підставі чого суд вважає обґрунтованим заявлений позивачем розмір понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн., які підлягають стягненню з відповідача ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» на користь позивача ОСОБА_1 .
Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1816 грн. 80 коп., з якого: за подачу позовної заяви у розмірі 1211 грн. 20 коп. та судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. за подачу заяви про забезпечення позову.
Окрім того, відповідно до ч. 7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, у зв'язку з чим вжиті по даній справі на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2024 року заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62413977, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В., при примусовому виконанні виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем 28.04.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 9870 про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованості за кредитним договором № 871392 від 12 травня 2019 року в розмірі 11 780,00 грн., який оскаржується боржником в судовому порядку, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням у справі законної сили або можуть бутискасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного вище, відповідно до Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем 28 квітня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 9870, про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованості закредитним договором № 871392 від 12 травня 2019 року, в загальному розмірі 11 780 грн. 00 коп., - таким, що не підлягає виконанню.
Вжиті заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/7357/24 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62413977, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В., при примусовому виконанні виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем 28.04.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 9870 про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованості за кредитним договором № 871392 від 12 травня 2019 року в розмірі 11 780,00 грн., продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням у справі законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1816 грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова