Справа № 391/202/24
Провадження № 1-кп/391/38/25
14.03.2025 р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Компаніївського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки строк тримання під вартою, встановлений обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою суду, закінчується, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено й наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу.
Не зважаючи, що злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України - є необережним, але слід констатувати, що злочин вказаної категорії під час їх вчинення становлять високу суспільну небезпечність.
Прокурор обгрунтовував своє клопотання тим, що ризики, передбачені п. п. 1,5 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились.
Так існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким правопорушенням, санкція якого передбачає покарання в виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років з позбавленням права керувати ТЗ на строк до 3 років або без такого. У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення злочину, йому може бути призначення покарання в виді реального позбавлення волі на певний строк. При оцінці ризику переховування від правосуддя може братись до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Зазначене може бути підставою й мотивом для Косінського переховуватися від суду.
П.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази.
Враховуючи притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке останній поніс покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за злочин, передбачений ч. 1 ст.125 КК України, де 25.06.2015 останнього звільнено від кримінальної відповідальності, неодноразових адмінарештів від 13.03.2015, 02.07.2014, 03.06.2014, 14.03.2014, що є підтвердженням, що девіантна поведінка ОСОБА_4 виходить за межі мінімальної допустимої поведінки у суспільстві та свідчить про повну зневагу до оточуючих.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення виконання Косінським покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання вищезазначеним ризикам, останньому необхідно продовжити запобіжний захід в вигляді тримання під вартою.
Прокурор звертав увагу на те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, а ніж триманні під вартою, не може гарантувати виконання обвинуваченим, передбачених ст. 194 КПК України, обов'язків.
Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав заявлене прокурором клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник не заперечували проти клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.01.2024 р. обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою. У подальшому ухвалою слідчого судді від 14.03.2024 р. вищезазначеного суду строк дії застосування запобіжного заходу було продовжено до 12.05.2024 р. включно. За результатами апеляційного перегляду вказана ухвала суду першої інстанції 26.03.2024 р. залишена без змін. Ухвалами Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2024, 05.07.2024 р., 30.08.2024 р., 23.10.2024 р., 13.12.2024 р., 24.01.2025 р. ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою до 09.07.2024, 02.09.2024 р., 28.10.2024, 21.12.2024 р., 10.02.2025 р. та до 24.03.2025 р. відповідно.
При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує наступне:
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до необережного тяжкого злочину (відповідно до рішення «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства); його наслідки - загибель людини, а також спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що обвинувачений, не перебуваючи під вартою, усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий (за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України), судимості не знято та не погашено, звільнений в червні 2023 з місць позбавлення волі (згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Сельчук проти Туреччини (Selcuk v.Turkey), Мацнеттер проти Австрії (Matznetter v.Austria), наявність судимостей вказує на наявність підстав для ризику вчинити інше кримінальне правопорушення), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (в тому числі застосовувалось адміністративне стягнення в вигляді адміністративного арешту до взяття під варту за вчинення кримінального правопорушення), офіційно не одружений, офіційно не працюючий, доказів наявності в нього утриманців суду не представлено, тобто, обвинувачений, на думку суду, не має міцних соціальних зв'язків, є мешканцем іншого регіону України, тобто не має місця проживання на території Кіровоградської області, а також те, що ОСОБА_4 (згідно обвинувального акту) керував ТЗ взагалі не маючи посвідчення водія будь-якої категорії.
Суд враховує ризики, раніше враховані судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, не змінились, ризики не зменшились.
На підставі викладеного, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, оскільки, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_4 , не перебуваючи під вартою, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, про яку наведено вище, а також, те, що судовий розгляд на даний час не закінчено, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.
Продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час відповідає суспільному інтересу щодо охорони прав та інтересів інших осіб.
Згідно матеріалів кримінального провадження, слідчим суддею під час досудового розслідування розмір застави, виходячи з положень ч.4 ст. 183 КПК України, не визначався, з чим суд погоджується при розгляді даного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 369, 372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 12.05.2025 року включно.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №14 для виконання, з врученням під розпис обвинуваченому ОСОБА_4 , також копію вручити прокурору, захиснику.
Апеляційна скарга на ухвалу про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено 18 березня 2025 р. о 12 год. 50 хвилин в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Суддя ОСОБА_1