Справа № 404/9491/24
Номер провадження 2-др/404/10/25
17 березня 2025 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Суркової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/9491/24 (номер провадження 2/404/2601/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
Представник відповідача 07.03.2025 року (через систему «Електронний суд») звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду у справі, якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає, що під час ухвалення рішення у справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 246, ч.1 ст. 270 ЦПК України, питання про ухвалення додаткового рішення призначено в судове засідання.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» 17.03.2025 року надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду, в яких просив відмовити в задоволенні заяви.
Суд постановив, провести розгляд заяви у відсутності сторін, що не суперечить статті 270 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04.03.2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період його навчання, в розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, з 22.10.2024 року і до 09.07.2025 року, за умови продовження навчання.
07.03.2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення суду по вищевказаній цивільній справі щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За змістом ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
11.02.2025 року разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача зазначено, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
У відповідності ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Зі змісту ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.
Крім того, Верховний Суд в додатковій постанові від 19.07.2021 року у справі № 910/16803/19 зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Сторона позивача не зверталась до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, однак подав заперечення, згідно яких у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив відмовити. В обґрунтування даної заяви вказав, що представником відповідача не надано попереднього розрахунку.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині другій статті 134 ЦПК України, містяться у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 922/676/21, від 18 січня 2022 року у справі № 910/2679/21, від 21 червня 2022 року у справі № 908/574/20 від 29 вересня 2022 року у справі № 910/3055/20.
Неподання заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не позбавило представника позивача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат. Разом з тим, з відповідним клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу представник позивача до суду не звертався.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в цьому випадку неподання стороною позивача попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не порушило принципи змагальності та рівності та не завадило іншим учасникам спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості) та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 01/07 від 01.07.2024 року, квитанцію від 06.03.2025 року в якій зазначено, що ОСОБА_2 передав адвокату Ткаченко С.В. 5 000,00 грн.
Відповідно до додатку до договору від 06.03.2025 про надання правничої допомоги № 01/07 від 01.07.2024, акту приймання-передачі наданих послуг (наданої правничої допомоги) від 06.03.2025 адвокат Ткаченком С.В. надав послуги на загальну суму 5 000,00 грн.
Таким чином, суд, з урахуванням принципу співмірності та враховуючи складність предмету спору, вважає, що стороною відповідача доведено понесення витрат за надання правничої допомоги.
Враховуючи, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.03.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача, аліментів на його утримання, в розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) та в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, тому понесені витрати на професійну правничу допомогу відповідача під час розгляду справи судом мають бути компенсовані за рахунок ОСОБА_1 пропорційно відмовленим позовним вимогам в розмірі 2 500,00 грн., тому заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суду підлягає задоволенню частково.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/9491/24 (номер провадження 2/404/2601/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 500,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний судове рішення складено 18.03.2025 року
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО