Справа № 387/68/25
Номер провадження по справі 3/387/138/25
18 березня 2025 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Красноармійськ Донецької області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працює, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №266888 від 03.01.2025, ОСОБА_1 03.01.2025 о 12 годині 30 хвилин ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України батьківських обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме неналежні умови проживання: брудна підлога, одяг на дітях брудний, порушення експлуатації електроприладів у будинку.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 18.02.2025 та 18.03.2025 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином - засобами поштового зв'язку. Поштовий конверт повернувся на адресу суду без вручення з відміткою відділення поштового зв'язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та про місце, час і дату судового засідання, не дивлячись на достатність часу для того щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень щодо протоколу, а тому суд вважає, що наведена поведінка ОСОБА_1 свідчить про затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного Кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
При цьому у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, тощо.
Суд перевірив матеріали адміністративної справи та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена, доведена і підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: відомостями, що є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №266888 від 03.01.2025; відомостями, що є в рапорті від 03.01.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією акту обстеження умов проживання №8; копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 01.11.2022, серії НОМЕР_2 від 15.06.2022, серії НОМЕР_3 від 15.06.2022, серії НОМЕР_4 від 11.11.2021, серії НОМЕР_5 від 12.03.2015.
Зазначені докази повністю узгоджуються із даними, що є в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому у суду відсутні підстави сумніватися у об'єктивності даних, викладених та наданих суду.
Суд проаналізував зібрані у справі докази, оцінив їх в сукупності та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в ухиленні від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків доведена повністю. Її дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.184 КУпАП.
При обранні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушниці, ступінь її вини. Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи зазначене, суд вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 40-1, 184, 280, 283, 284, 287, 297 КУпАП, суд,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО