Справа № 372/1324/25
Провадження 2-з-17/25
ухвала
17 березня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
14.03.2025 року ОСОБА_1 до подачі позову подав до Обухівського районного суду Київської області заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дергільовій Олені Григорівні вчиняти дії щодо оформлення спадщини до майна померлого ОСОБА_2 , зокрема, видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті померлого, до набрання законної сили рішення суду. Заяву обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 3,9397 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223182000:04:004:0006, розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада; транспортного засобу марки Opel Astra, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дергільової О.Г. із заявою про прийняття спадщини, де дізнався, що після смерті брата відкрита спадкова справа № 77/2024 спадкоємцем першої черги - донькою померлого ОСОБА_3 . Вказав, що ОСОБА_2 був інвалідом 3 групи з дитинства, тому заявник постійно за ним доглядав, приймав участь у матеріальних витратах, відтак має право на зміну черговості спадкування та успадкувати майно померлого разом з ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею першої черги. Оскільки заявник не може отримати свідоцтва про право на спадщину та реалізувати спірне спадкове майно, змушений звернутися до суду з вказаною заявою.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Заявником в порушення вимог п.4 ч.1ст.151 ЦПК України не було обґрунтовано необхідності застосування самого заходу забезпечення позову - заборони нотаріусу вчинення будь-яких дій з оформлення спадщини після померлого, з огляду на наступне.
По-перше, такими нотаріальними діями може бути не лише видача свідоцтва про право на спадщину відповідачу, але й у разі задоволення позову - прийняття державним нотаріусом відповідної заяви і від самого позивача, як спадкоємця, що за вказаної заборони дійсно може ускладнити виконання рішення суду.
По-друге, заборона вчинення будь-яких дій з оформлення спадщини стосується невизначеного кола осіб та невизначених конкретно дій, що не відповідає наведеним в заяві про забезпечення позову обставинам на підтвердження необхідності вжиття такого заходу забезпечення, оскільки спадкоємцем, який може отримати свідоцтво про право на спадщину, позивачем визначений відповідач, а наявності інших осіб, по відношенню до яких нотаріус може вчиняти нотаріальні дії з оформлення спадщини після померлого та які, відповідно, можуть бути відповідачами у справі, зі змісту як позовної заяви, так і заяви про забезпечення позову не вбачається.
З урахуванням предмету позову, позивачем також не доведена наявність такої підстави для забезпечення позову як ускладнення виконання майбутнього рішення суду, оскільки позов має немайновий характер, а також не доведено, яким чином не вжиття судом заходу забезпечення позову у даній справі може ускладнити чи унеможливити його виконання, в тому числі створити перешкоди для його звернення до нотаріуса із відповідною заявою на підставі такого рішення суду.
Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов'язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.
З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов'язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем того, що не вжиття судом обраного ним заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення його позовних вимог, оскільки позивач не скористався наданим йому правом особисто здійснити захист свого інтересу у зазначений вище спосіб.
За вказаних обставин, приймаючи до уваги відсутність належного обґрунтування позивачем обраного ним заходу забезпечення позову з точки зору гарантування ефективного захисту його прав, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч.1ст.149 ЦПК України підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим в забезпеченні позову слід відмовити.
Відповідно до ч.7ст.153 ЦПК України про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Т.В. Проць