ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2025Справа № 910/147/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 14291113)
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 66 083, 04 грн,
без виклику представників учасників процесу,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі за текстом - ТОВ «Нібулон», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі за текстом - АТ «Українська залізниця», Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача 66 083, 04 грн з ПДВ безпідставно отримані з особового рахунку 8211375, як збір зі зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, Відповідачем в ході виконання договірних зобов'язань з перевезень сформовані відомості плати за користування вагонами № 11080176 на суму 44 915 грн без ПДВ., № 11080176р на суму 49 590, 80 грн без ПДВ.
Крім того АТ Українська залізниця» сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) № 11080461 від 11.08.2022, згідно якої Позивачу нараховано: збір за зберігання вантажів (код/підкод платежу 190/001) на суму 55 069, 20 грн без ПДВ.
З рахунку ТОВ СП «Нібулон» списана оплата за накопичувальною карткою № 11080461 від 11.08.2022 в розмірі 66 083,04 грн з ПДВ як збір за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу, що є неправомірним зі сторони Відповідача оскільки ним такий збір нараховано на підставі пункту 9 Правил зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, при тому, що накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин.
2. Стислий виклад заперечень Відповідача
Із поданого відзиву вбачається, що у серпні 2022 року на власній під'їзній колії ТОВ СП «Нібулон» (ст. Кам'янець-Подільський) здійснювалось відвантаження маршрутного поїзда № 081029 у складі 50 вагонів-зерновозів Перевізника.
Формування відправницького маршруту безпосередньо на під'їзній колії вантажовласника було неможливим через обмежений колійний розвиток п/колії, тому накопичення маршруту здійснювалось на коліях станції.
Вагони завантажувались на під'їзній колії групами та в подальшому затримувались на коліях станції Кам'янець-Подільський в очікуванні «оформлення вантажу після забирання» та «формування лотівського маршруту» (на всі вагони маршрутного поїзда № 081029 10.08.2022 сформовано чотири групових відправки: № 32677098, № 32677528, № 32677650, № 32677437).
Відповідач зазначає, що усі затримані після забирання партії завантажених вагонів тривалий час простоювали на коліях ст. Кам'янець-Подільський в очікуванні оформлення перевізного документу, на підтвердження чого надано акти форми ГУ-45, а тому керуючись нормами пункту 9 розділу 7 Правил перевезень вантажів та пунктом 9.2 Додатку 1-4 до Договору про надання послуг та на підставі актів загальної форми ГУ-23 працівниками станції Кам'янець-Подільський по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 11080461 нараховано та стягнено з коду платника 8211375 збір за зберігання у розмірі 55 069,20 грн (крім того ПДВ 11 013, 84 грн).
Окрім зазначеного, Відповідач просить суд застосувати до поданого позову наслідки пропуску строків позовної давності.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, яку вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
27.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
27.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про не застосування судом наслідків пропущення строку позовної давності.
29.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ТОВ СП «Нібулон» 26.06.2020 в порядку, встановленому статтею 634 ЦК України, направило АТ «Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.2020, яка підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020.
Відповідач 26.06.2020 направив Позивачу інформаційне повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, яким Відповідач засвідчив прийняття від ТОВ СП «Нібулон» пропозиції (акцепту) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника / одержувача - 8496, платника - 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір) предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги), і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном Перевізника не є орендною платою.
Відповідно до пункту 1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
У пункті 1.5 Договору зазначено, що він є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (пункт 1.6 Договору).
У пункті 1.7 Договору встановлено, що договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Договір є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 Договору (пункт 1.10 Договору).
Зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на вебсайті http://uz-cargo.com/ з накладенням КЕП (пункт 9.4 Договору).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору, здійсненого на вебсайті http://uz-cargo.com/, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення Замовника умови Договору застосовуються до відносин із Замовником, які виникли між Сторонами до його укладення та введення в дію (пункт 12.1 Договору).
Пункт 3.1 Договору передбачає, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника тарифів.
Згідно з пунктом 3.4 Договору замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника).
Додаток 1-4 «Умови накопичення вагонів» до Договору є невід'ємною його частиною.
Пункт 3 додатку 1-4 «Умови накопичення вагонів» передбачає, що для організації накопичення вагонів Замовник направляє для погодження Перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду Перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення Замовника Перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Пункт 5 додатку 1-4 «Умови накопичення вагонів» передбачає, що на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзда та відправлення на станцію призначення.
Згідно з пунктом 6 додатку 1-4 «Умови накопичення вагонів» початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику.
Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагона Перевізником (пункт 7 додатку 1-4).
Відповідно до пункту 8 додатку 1-4 «Умови накопичення вагонів» час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Пункт 9 додатку 1-4 «Умови накопичення вагонів» передбачає, що за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення);
- за затримку вагонів Замовника - платежі, пов'язані із затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника, згідно зі Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів;
- за затримку власних вагонів Перевізника - платежі, пов'язані із затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника, згідно зі Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та пункту 3.4 Договору.
Нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги (пункт 10 додатку 1-4 «Умови накопичення вагонів»).
Відповідно до накладних № 32677528 від 10.08.2022, № 32677437 від 10.08.2022, № 32677650 від 10.08.2022, № 32677098 від 10.08.2022 ТОВ СП «НІБУЛОН» передано до перевезення маршрутний потяг № 081029 (пункт 7, 29 накладної) з додатком Відомість вагонів ідентифікація відправки №33859075 від 11.01.2023 в кількості 50 вагонів (пшениця).
Крім того АТ Українська залізниця» сформовано накопичувальну картку форми ФДУ-92 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) № 11080461 від 11.08.2022, згідно якої ТОВ СП «НІБУЛОН» нараховано: збір за зберігання вантажів (код/підкод платежу 190/001) на суму 55 069, 20 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 4.4 Договору виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Замовником на виконання Договору. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована пеня.
Відповідно виписки з особового рахунку ТОВ СП «НІБУЛОН» (8211375) від 12.08.2022 з рахунку ТОВ СП «НІБУЛОН» списана оплата за накопичувальною карткою № 11080461 від 11.08.2022:
- збір за зберігання вантажів (код/підкод платежу 190/001) на суму 55 069, 20 грн без ПДВ (66 083, 04 грн з ПДВ).
Так, Позивач зазначає, що за результатом проведеної перевірки розрахунків Службою залізничного транспорту ТОВ СП «НІБУЛОН» виявлено безпідставно отримані АТ «Українська залізниця» кошти в сумі 66 083, 04 грн з ПДВ з особового рахунку 8211375, як збір за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу (Додаток 1-4 «Умови накопичення вагонів»).
Зазначені кошти Позивач просить суд стягнути на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані.
Збір за зберігання вантажу нараховано Відповідачем на підставі пункту 9 Правил зберігання вантажів, що на переконання Позивача є безпідставним, оскільки така послуга є договірною та згідно висновків Верховного Суду (постанова від 01.02.2024 по справі № 915/305/22 та від 09.04.2024 по справі № 915/5/23) не може застосовуватися у таких правовідносинах.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог Відповідач зазначає, що формування відправницького маршруту безпосередньо на під'їзній колії вантажовласника було неможливим через обмежений колійний розвиток п/колії, тому накопичення маршруту здійснювалось на коліях станції. Вагони завантажувались на під'їзній колії групами по 14 одиниць, в останній групі - 8 вагонів. В подальшому завантажені зерном кукурудзи вагони, які входили до складу маршруту, затримувались на коліях станції Кам'янець-Подільський в очікуванні «оформлення вантажу після забирання» та «формування лотівського маршруту» (на всі вагони маршрутного поїзда № 081029 10.08.2022 сформовано чотири групових відправки: № 32677098, № 32677528, № 32677650, № 32677437).
Вантаж прийнято до перевезення після остаточного формування маршрутного поїзда (згідно з пам'яткою ф. ГУ-45 № 123 остання партія завантажених вагонів прийнята залізницею 10.08.2022 о 16:10). Усі затримані після забирання партії завантажених вагонів тривалий час простоювали на коліях ст. Кам'янець-Подільський в очікуванні оформлення перевізного документу: на 14 вагонів, які виставлено на колії станції 09.08.2022 о 16:30, перевізний документ № 32677098 сформовано відправником 10.08.2022 об 11:34 (акт ф. ГУ-23 № 1301); на 14 вагонів, які виставлено на колії станції 09.08.2022 о 21:50, перевізний документ № 32677528 сформовано відправником 10.08.2022 об 11:38 (акт ф. ГУ-23 № 11302); на 14 вагонів, які виставлено на колії станції 10.08.2022 о 09:10, перевізний документ № 32677650 сформовано відправником 10.08.2022 о 12:04 (акт ф. ГУ-23 № 1305).
Керуючись нормами пункту 9, розділу 7 Правил перевезень вантажів та пунктом 9.2 Додатку 1-4 до Договору про надання послуг та на підставі актів загальної форми ГУ-23 № 1301, 1302, 1305, підписаних представником ТОВ СП «Нібулон» Олексів А.М. без заперечень, працівниками станції Кам'янець-Подільський по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 11080461 нараховано та стягнено з коду платника 8211375 збір за зберігання у розмірі 55 069, 20 грн (крім того ПДВ 11 013,84 грн).
Вказана накопичувальна картка 12.08.2022 о 10:09 підтверджена ЕЦП представника ТОВ СП «Нібулон», що свідчить про відсутність зауважень з боку останнього. Таким чином, Відповідач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» не додало до позову жодних доказів, які б підтверджували обставини зазначені в позові або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто Відповідач у відзиві зазначає, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статтей 76, 77 ГПК України, щодо наявності підстав задоволення позову.
Також Відповідач звертає увагу суду на те, що 11.08.2022 Відповідачем сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 № 11080461, на підставі якої було стягнуто оспорювану суму в силу чого строк на звернення до суду у Позивача сплив 11.11.2023 року.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), статті 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями частини 5 статті 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно приписів статті 909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 (далі за текстом - Правила зберігання вантажів), збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
Приписами пункту 9 Правил зберігання вантажів встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил зберігання вантажів, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Пункт 9 Правил зберігання вантажів застосовується у випадку сформованого до відправки відправлення (вагону), причиною затримки/невідправлення якого є «очікування оформлення документів». Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.
Як встановлено судом вище, укладений між сторонами Договір містить спеціальні умови надання окремих послуг, які передбачені додатком № 1-4 до вказаного правочину, який є невід'ємною частиною останнього.
З урахуванням приписів додатку № 1-4 до Договору та положень самого Договору, у спірних правовідносинах мета замовлення Позивачем спеціальної послуги полягала саме в накопиченні вагонів для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів, а відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда.
Зважаючи на умови додатку № 1-4 до Договору (пункт 8), в актах загальної форми ГУ-23 фіксується лише час перебування вагонів на коліях загального користування, за який сплачується відповідний тариф, визначений цим Додатком.
Так, відповідно до пункту 9 Додатку № 1-4 до Договору, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (пункт 9.1 Додатку № 1-4); за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів; за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані із затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажі та пункту 3.4 Договору.
Відтак, в силу зазначеного, в період затримки вагонів з вини замовника (а не накопичення) сплачуються платежі, пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування (пункт 9.2 Додатку № 1-4). При цьому, обов'язковим елементом для застосування вказаного пункту є «затримка з вини замовника».
У постанові від 01.02.2024 у справі № 915/305/22 Верховний Суд дійшов наступних висновків: «накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина ТОВ СП «НІБУЛОН». За таких обставин, колегія суддів зазначає, що пункти 8, 9 наведених Правил не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від АТ «Українська залізниця», а саме наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях АТ «Українська залізниця» з метою формування маршрутного потягу».
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 09.04.2024 по справі № 915/5/23.
При цьому суд зазначає, що вантаж прийнято до перевезення після остаточного формування поїзда згідно з пам'яткою ф. ГУ-45 № 123 10.08.2022 о 16:10 (остання партія звантажених вагонів), а відтак затримання після збирання партії завантажених вагонів не перевищувало вагоно-добу, як це визначено статтею 46 Статуту залізниць України.
В силу зазначеного вище, Відповідач, як перевізник, надав Позивачу, як замовнику, згідно умов Договору послугу з накопичення вагонів за попередньо погодженим планом, який мав ознаку «маршрутний» та за попередньою заявкою, без отримання якої замовник не спроможний сформувати маршрутний поїзд, у зв'язку з чим, грошові кошти в сумі 66 083, 04 грн з ПДВ були безпідставно списані Відповідачем з особового рахунку Позивача, як збір за зберігання вантажу, поза межами укладеного між сторонами Договору, на підставі пункту 9 Правил зберігання вантажів, які при такому списанні застосовані бути не можуть.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно з частиною 1 статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Положення цієї глави (тобто глави 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Таким чином, списання Відповідачем з особового рахунку Позивача грошових коштів в сумі 66 083, 04 грн з ПДВ як збору за зберігання вантажу відбулось у зв'язку з Договором, однак не на його виконання, а поза межами домовленостей, передбачених вказаним правочином. При цьому, інших способів повернення коштів закон та Договір не передбачають.
Доводи Відповідача про необхідність застосування строків позовної даності судом відхиляються, оскільки, як встановлено вище, спірне списання грошових коштів здійснене поза межами укладеного між сторонами спору Договору, а позов поданий в порядку приписів статті 1212 ЦК України до яких застосовується загальний строк позовної давності, який Позивачем не пропущено.
Керуючись частинами 1-2 статті 74, статтею 76 ГПК України, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що Відповідачем безпідставно нараховано та в односторонньому порядку стягнуто 72 866, 88 грн у якості збору за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства «Нібулон» - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства «Нібулон» (Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 14291113) безпідставно отримані з особового рахунку № 8211375 кошти в розмірі 66 083 (шістдесят шість тисяч вісімдесят три) грн 04 коп. та судовий збір - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 17.03.2025
Суддя Антон ПУКАС