61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
11.03.2025 Справа №905/1496/24
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №25; код ЄДРПОУ 00100227)
до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №6; код ЄДРПОУ 23343582)
про стягнення 83 914 158,02 гривень
за участю представників:
від позивача: Бова Я.О.
від відповідача: Жукова Л.А.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення 83 914 158,02 гривень, з яких: 81 425 920,10 гривень - основна заборгованість, 636 797,99 гривень - 3% річних, 1 851 439,93 гривень інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.12.2024 о 13:30 год.
Від представників Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» надійшли заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.12.2024 року о 13:30 год., та всіх наступних засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які ухвалою суду від 10.12.2024 задоволені.
У зв'язку з неодноразовим отриманням протягом дня повідомлень про замінування суду, Господарським судом Донецької області 12.12.2024 призупинено роботу, а тому підготовче засідання у справі, призначене на 12.12.2024, не відбулось.
У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (частина 7 статті 183 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки підготовче засідання 12.12.2024 не відбулось, ухвалою суду від 12.12.2024 відкладено підготовче на 28.01.2025, продовжено учасникам справи строк на подання суду заяв по суті справи, доказів.
Від відповідача 16.12.2024 отримано відзив на позовну заяву.
Від позивача 23.12.2024 отримано відповідь на відзив.
Відповідачем 26.12.2024 подано заперечення на відповідь на відзив.
Від відповідача 24.01.2025 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У судовому засіданні 28.01.2025 представник позивача проти відкладення підготовчого засідання заперечень не висловив.
Ухвалою суду від 28.01.2025 відкладено підготовче засідання на 11.02.2025.
У підготовчому засіданні 11.02.2025 в режимі відеоконференції брали участь представники сторін, судом вирішено питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 11.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 25.02.2025 о 13:00 год.
Суд зазначає, що з міркувань безпеки, у зв'язку з тим, що 25.02.2025 з 13:07 по 13:32 у Харківській області було оголошено сигнал «Повітряної тривоги», судове засідання у справі призначене на 25.02.2025 о 13:00 год. не відбулось.
Суд вказує, що учасники справи попереджені, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, судове засідання може бути перенесене на іншу дату, про що сторони будуть повідомлені.
За приписами статті 216 Господарського процесуального кодексу України якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.
Оскільки підготовче засідання 25.02.2025 не відбулось, відповідною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 11.03.2025, про що повідомлено учасників справи.
У судовому засіданні 11.03.2025 представники сторін брали участь в режимі відеоконференції.
Представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ОСП, Виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» (далі - Користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління №0112-03015-ПД (далі - Договір) ), згідно з п. 1.1, якого він є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - Користувач)..
Договір укладено шляхом підписання Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» заяви-приєднання та акцептування його Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», що сторонами не заперечується.
Даний договір відповідно до п. 2.1 регулює оперативно-технологічнї відносини ПІД час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга). Згідно п. 2.2. Договору, Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Згідно п. 3.1 Договору, ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний РІК. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідна до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (п.3.3 Договору).
Планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому пepioдi. На вартість Послуги нараховуються податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п 3.4 Договору).
Пунктом 3.5 Договору встановлено, що Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно п. 3.6 Договору, Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі -АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.7 Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому пepioдi Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (ІЗ застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примирники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Пунктом 3.8 встановлено, що Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом З робочих днів з дня ї отримання Користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Пунктом 4.2.1 встановлено обов'язок Користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором.
Пунктом 4.2.4. встановлено обов'язок Користувача Підписувати зі своєї сторони акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги та повертати ОСП у випадках, передбачених цим Договором.
Розділ 7 Договору встановлює порядок форс-мажорних обставин, відповідно до п.7.1 якого Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору.
Сторона, яка не може виконати зобов'язання за цим Договором, повинна письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу Сторону. (п. 7.3. Договору). Одночасно, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє Сторону права на них посилатися. (п.7.5. Договору)
Згідно положень п.7.4. Договору наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» виставило відповідачу подекадні рахунки за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління:
ДУ-0029008/0112-03015-ПД від 15.06.2024 на суму 6 745 202,06 гривень;
ДУ-0029738/0112-03015-ПД від 25.06.2024 на суму 7 312 488,62 гривень;
ДУ-0030469/0112-03015-ПД від 05.07.2024 на суму 6 491 751,54 гривень;
ДУ-0031942/0112-03015-ПД від 15.07.2024 на суму 7 393 606,13 гривень;
ДУ-0032678/0112-03015-ПД від 25.07.2024 на суму 7 387 556,16 гривень;
ДУ-0033412/0112-03015-ПД від 05.08.2024 на суму 7 890 700,82 гривень;
ДУ-0034888/0112-03015-ПД від 15.08.2024 на суму 4 936 332,64 гривень;
ДУ-0035619/0112-03015-ПД від 25.08.2024 на суму 4 743 359,20 гривень;
ДУ-0036346/0112-03015-ПД від 05.09.2024 на суму 5 225 749,31 гривень;
ДУ-0037813/0112-03015-ПД від 15.09.2024 на суму 3 476 805,64 гривень;
ДУ-0038542/0112-03015-ПД від 25.09.2024 на суму 783 070,22 гривень;
ДУ-0039272/0112-03015-ПД від 05.10.2024 на суму 3 290 321,11 гривень;
ДУ-0040747/0112-03015-ПД від 15.10.2024 на суму 4 340 956,10 гривень;
ДУ-0041479/0112-03015-ПД від 25.10.2024 на суму 5 037 359,93 гривень;
ДУ-0042212/0112-03015-ПД від 05.11.2024 на суму 5 921 461,58 гривень;
а також рахунки за результатами звітного періоду з урахуванням наявних заборгованостей:
ДУ-0031217/0112-03015-ПД від 11.07.2024 за червень 2024 в загальному розмірі на суму 105 502 947,54 гривень (у тому числі за послуги за червень 2024 року - 20 999 697,20 гривень, заборгованість - 84 503 250,34 гривень;
ДУ-0034161/0112-03015-ПД від 12.08.2024 за липень 2024 в загальному розмірі на суму 113 174 810,65 гривень (у тому числі за послуги за липень 2024 року - 22 671 863,11 гривень, заборгованість - 90 502 947,54 гривень;
ДУ-0037090/0112-03015-ПД від 11.09.2024 за серпень 2024 в загальному розмірі на суму 110 080 197,96 гривень (у тому числі за послуги за серпень 2024 року - 14 905 387,31 гривень, заборгованість - 95 174 810,65 гривень;
ДУ-0040016/0112-03015-ПД від 11.10.2024 за вересень 2024 в загальному розмірі на суму 117 629 107,09 гривень (у тому числі за послуги за вересень 2024 року - 7 548 909,13 гривень, заборгованість - 110 080 197,96 гривень;
ДУ-0042952/0112-03015-ПД від 11.11.2024 за жовтень 2024 в загальному розмірі на суму 132 929 170,44 гривень (у тому числі за послуги за жовтень 2024 року - 15 300 063,35 гривень, заборгованість - 117 629 107,09 гривень.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ПАТ «Донбасенерго» складено та підписано за допомогою накладення КЕП акти надання послуг згідно з Договором №0112-03015-ПД від 01.01.2024:
№ДУА-0007888 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 20 999 697,20 гривень;
№ДУА-0008652 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 22 671 863,11 гривень;
№ДУА-0009418 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 14 905 387,31 гривень;
№ДУА-0010190 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 7 548 909,13 гривень;
№ДУА-0010952 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 15 300 063,35 гривень;
Акти надання послуг за період з червня по жовтень 2024 та рахунки на оплату, які наведені судом вище, в порядку, що визначений п.п.10.4,10.6 договору у вигляді оригіналу електронного документу з накладанням КЕП направлені на адресу електронної пошти відповідача за допомогою системи електронного документообігу (АСКОД) за посиланням https://askod.ua.energy/askod/Default.aspx#, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться скріншоти з системи електронного документообігу «АСКОД».
З наданих суду примірників актів вбачається засвідчення (підписання) кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника позивача та відповідача вказаних вище актів надання послуг за договором №0112-03015-ПД та рахунків.
Факт підписання вказаних актів та отримання рахунків сторонами не оспорюється.
Як стверджує позивач, заборгованість є не сплаченою, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення вказаної суми основної заборгованості, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань.
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, заперечення, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі, що затверджений Постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 (далі - Кодекс системи передачі) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Положення п.6.1. глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі закріплює, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України.
Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.
Таким чином, укладений між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ПАТ «Донбасенерго» договір №0112-03015-ПД від 31.01.2024 за своєю правовою природою є договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, до якого застосовуються як загальні положення Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини за договором про надання послуг, так і спеціальні норми Кодексу системи передачі.
Зазначений договір укладений у письмовій формі, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Сторонами договору не надано доказів на підтвердження того, що у відповідності до розділу 12 мало місце його припинення, тому суд дійшов висновку, що у спірний період договір діяв.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань зі своєчасної та повної оплати за надані послуги з диспетчерського управління.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору, внаслідок надання послуг, що входять до предмету договору, сторонами без зауважень та заперечень як первинні документи на підтвердження господарських операцій у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підписано акти надання послуг за період з червень - жовтень 2024 року.
Факт надання послуг за спірним договором у вказаний позивачем період, у зазначених у актах обсягах та їх вартість відповідачем не оспорюється та є встановленим.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зі скріншотів з системи електронного документообігу (АСКОД), які містяться в матеріалах справи, вбачається, що всі рахунки виставлені ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором №0112-03015-ПД у спірний період (перелік наведено судом вище) направлені контрагенту з кодом ЄДРПОУ 23343582, що належить ПАТ «Донбасенерго» з накладенням КЕП. Вказане відповідає умовам п. 3.7. договору. Заперечень щодо інформації, яка міститься у вказаних платіжних документах, матеріали справи не містять.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 сформовано правовий висновок, згідно якого при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
Враховуючи встановлений п. 3.5. Договору порядок здійснення розрахунків на умовах часткової попередньої оплати:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду;
остаточний розрахунок - до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно.
З огляду на наведене відповідач повинен був виконати свої грошові зобов'язання з оплати за рахунками:
ДУ-0029008/0112-03015-ПД від 15.06.2024 на суму 6 745 202,06 гривень - до 18.06.2024 включно, прострочення з - 19.06.2024;
ДУ-0029738/0112-03015-ПД від 25.06.2024 на суму 7 312 488,62 гривень - до 28.06.2024 включно, прострочення з - 29.06.2024;
ДУ-0030469/0112-03015-ПД від 05.07.2024 на суму 6 491 751,54 гривень - до 08.07.2024 включно, прострочення з - 09.07.2024;
ДУ-0031217/0112-03015-ПД від 11.07.2024 за червень 2024 на суму 20 999 697,20 гривень - до 15.07.2024 включно, прострочення з - 16.07.2024;
ДУ-0031942/0112-03015-ПД від 15.07.2024 на суму 7 393 606,13 гривень - до 18.07.2024 включно, прострочення з - 19.07.2024;
ДУ-0032678/0112-03015-ПД від 25.07.2024 на суму 7 387 556,16 гривень - до 29.07.2024 включно, прострочення з - 30.07.2024;
ДУ-0033412/0112-03015-ПД від 05.08.2024 на суму 7 890 700,82 гривень - до 08.08.2024 включно, прострочення з - 09.08.2024;
ДУ-0034161/0112-03015-ПД від 12.08.2024 за липень 2024 на суму 22 671 863,11 гривень - до 15.08.2024 включно, прострочення з - 16.08.2024;
ДУ-0034888/0112-03015-ПД від 15.08.2024 на суму 4 936 332,64 гривень - до 19.08.2024 включно (враховуючи, що останній день 18.08.2024 є вихідним днем), прострочення з - 20.08.2024;
ДУ-0035619/0112-03015-ПД від 25.08.2024 на суму 4 743 359,20 гривень - до 28.08.2024 включно, прострочення з - 29.08.2024;
ДУ-0036346/0112-03015-ПД від 05.09.2024 на суму 5 225 749,31 гривень - до 09.09.2024 включно (враховуючи, що останній день 08.09.2024 є вихідним днем), прострочення з - 10.09.2024;
ДУ-0037090/0112-03015-ПД від 11.09.2024 за серпень 2024 на суму 14 905 387,31 гривень - до 16.09.2024 включно, прострочення з - 17.09.2024;
ДУ-0037813/0112-03015-ПД від 15.09.2024 на суму 3 476 805,64 гривень - до 18.09.2024 включно, прострочення з - 19.09.2024;
ДУ-0038542/0112-03015-ПД від 25.09.2024 на суму 783 070,22 гривень - до 30.09.2024 включно (враховуючи, що останній день 28.09.2024 є вихідним днем), прострочення з - 01.10.2024;
ДУ-0039272/0112-03015-ПД від 05.10.2024 на суму 3 290 321,11 гривень - до 08.10.2024 включно, прострочення з - 09.10.2024;
ДУ-0040016/0112-03015-ПД від 11.10.2024 за вересень 2024 на суму 7 548 909,13 гривень до 15.10.2024 включно, прострочення з - 16.10.2024;
ДУ-0040747/0112-03015-ПД від 15.10.2024 на суму 4 340 956,10 гривень - до 18.10.2024 включно, прострочення з - 19.10.2024;
ДУ-0041479/0112-03015-ПД від 25.10.2024 на суму 5 037 359,93 гривень - до 28.10.2024 включно, прострочення з - 29.10.2024;
ДУ-0042212/0112-03015-ПД від 05.11.2024 на суму 5 921 461,58 гривень - до 08.11.2024 включно, прострочення з - 09.11.2024;
ДУ-0042952/0112-03015-ПД від 11.11.2024 за жовтень 2024 на суму 15 300 063,35 гривень - до 15.11.2024 включно, прострочення з - 16.11.2024;
Сторонами складено та підписано Акти звірки розрахунків поквартально за 1,2 квартали 2024 року. В акті за І квартал 2024 року сторони погодили, що заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» за Договором №0112-03015-ПД від 01.01.2024 станом на 31.03.2024 становить 59 609 926,14 гривень.
Зі змісту акту за ІІ квартал 2024 року слідує, що ПАТ «Донбасенерго» у червні цього ж року здійснило оплату у розмірі 10 000 000,00 гривень. Факт оплати заборгованості у вказаній сумі сторонами у справі не оспорюється.
Вказана сума позивачем на підставі п. 3.9. Договору зарахована в оплату заборгованості минулих періодів. Відповідачем жодних заперечень з цього приводу не висловлено.
Доказів оплати ПАТ «Донбасенерго» наданих ПрАТ «НЕК «Укренерго» за Договором №0112-03015-ПД від 01.01.2024 послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління за період червень-жовтень 2024 року матеріали справи не містять, а тому вказана сума є боргом відповіла, що підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо доводів відповідача щодо неможливості виконання грошових зобов'язань за договором у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставин, що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України суд зазначає наступне.
Приписами частин першої, другої статті 611 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина перша статті 617 ЦК України).
Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
У частинах першій, другій статті 205 ГК України наголошується, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. У разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.
Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно Правил ринку, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018 (у редакції постанови НКРЕКП № 1168 від 24.06.2019), ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Правила застосування форс-мажору визначені у розділі 1.15 Правил ринку.
Відповідно до пп.пп.1.15.1, 1.15.2, 1.15.3., 1.15.4 п. 1.15. Правил ринку під форс-мажором розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань будь-якого учасника ринку, передбачених умовами цих Правил.
Обставини форс-мажору поділяються на такі категорії: 1) викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом (повінь, циклон, шторм, цунамі, осідання ґрунту, землетрус, пожежа тощо); 2) надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань учасника ринку, передбачених умовами цих Правил, а також бездіяльність третіх осіб, на яких не поширюється дія цих Правил (страйки, саботаж, локаут, вибухи та вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування, оголошена чи неоголошена війна, масові заворушення, піратство тощо); 3) регламентовані умови відповідних рішень та акти державних органів влади (ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо).
Строк виконання зобов'язання учасника ринку, що зазнав впливу форс-мажору, переноситься на весь період його дії, включаючи період ліквідації наслідків. При цьому такий учасник ринку не буде нести відповідальність за прострочені зобов'язання.
Учасник ринку, який зазнав впливу форс-мажору, зобов'язаний негайно за допомогою будь-якого засобу зв'язку повідомити ОСП та Регулятора про настання форс-мажору не пізніше ніж через 2 робочі дні з моменту виникнення форс-мажору, а також надати у письмовій формі офіційне підтвердження настання форс-мажорних обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про неможливість виконання прийнятих за цими Правилами зобов'язань позбавляє відповідного учасника ринку права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання вимог за цими Правилами.
Протягом трьох календарних днів після настання форс-мажору учасники ринку, на яких поширилася його дія, повинні обговорити і погодити продовження своєї роботи відповідно до цих Правил і Кодексу системи передачі (пп.1.15.5. Правил ринку).
Учасник ринку не звільняється від виконання зобов'язань, що виникли перед настанням форс-мажору, що викликав призупинення виконання зобов'язань за цими Правилами (пп.1.15.6 Правил ринку).
Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або відповідними територіальними відділеннями (пп.1.15.7. Правил ринку).
При цьому, виходячи з правової конструкції пп.пп.1.15.3. - 1.15.4. Правил ринку, законодавцем визначено два різних можливих наслідки впливу дії форс-мажору на права та обов'язки учасників правовідносин:
- перенесення строку виконання зобов'язання учасника ринку, що зазнав впливу форс-мажору, на весь період його дії, включаючи період ліквідації наслідків;
- звільнення від відповідальності учасника ринку, що зазнав впливу форс-мажору, за невиконання вимог за цими Правилами.
Тобто такі наслідки мають застосовуватись виходячи з характеру самого зобов'язання.
Предметом розгляду даного спору є невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором №0112-03015-ПД від 01.01.2024 послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління за період червень-жовтень 2024 року.
Умовами п.п. 8.1 - 8.5 договору встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то кожна зі Сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором. Сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором та в установленому порядку розірвати цей Договір. Розірвання цього Договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності Сторін на ринку електричної енергії. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), унеможливлюється виконання будь-якою Стороною зобов'язань за цим Договором, така Сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу Сторону. Доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово- промисловою палатою України. Неповідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за цим Договором зобов'язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань..
Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Визначення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) міститься в ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якої, це надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, захоплення підприємств.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 вказав, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
При цьому, Верховним Судом у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначено, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх визначенні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення дії непереборної сили покладається на сторону, яка порушила зобов'язання.
В даному випадку відповідач обґрунтовуючи свою позицію щодо дії форс-мажорних обставин посилається на наступні обставини та додає листи ПАТ «Донбасенерго» адресовані, у тому числі, ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Листом №01-1.3/00424 від 20.05.2022 ПАТ «Донбасенерго» повідомило ПрАТ «НЕК «Укренерго» про те, що 20.05.2022 внаслідок прильоту військового снаряду Слов'янська ТЕС повністю зупинена на нуль та не здійснює відпуску електроенергії в енергомережу.
За змістом адресованого ПрАТ «НЕК «Укренерго» листа №01-1.3/00450 від 27.05.2022, відповідачем було прийнято рішення про зупинку роботи Слов'янської ТЕС з 12 години 27.05.2022.
Лист №01-1.3/00684 від 08.08.2022 щодо евакуації персоналу Слов?янської ТЕС.
Окрім того, листом №01-1.3/00797 від 16.09.2022 ПАТ «Донбасенерго» повідомило позивача, що з початку травня 2022 року енергоблок №7 Слов'янської ТЕС не знаходиться в роботі, також було зупинено турбоагрегат №3, водночас відповідачем та персоналом станції вживались усі можливі заходи задля збереження обладнання ТЕС в працездатному стані, зокрема, відкритого розподільчого пристрою (ВРП) за допомогою якого забезпечується передача електричної енергії мережами оператора систем розподілу в регіоні.
Як було повідомлено відповідачем, аварійне зупинення роботи Слов?янської ТЕС тривало з травня 2022 року по листопад 2022 року.
За змістом адресованого ПрАТ «НЕК «Укренерго» листа №01-1.3/01728 від 11.11.2024, відповідачем було повідомлено про зупинку роботи Слов'янської ТЕС з 02:06 год. 08.11.2024.
Лист Донецької ОДА №0.4/19-5410/4-24 від 11.11.2024 на підтвердження ракетного обстрілу міста Миколаївка Краматорського району Донецької області , в результаті чого 08.11.2024 відбулась зупинка генерую чого обладнання енергоблоку ст. №7 СО Слов'янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго».
За змістом адресованого ПрАТ «НЕК «Укренерго» листа №01-1.3/01757 від 15.11.2024, відповідачем було повідомлено про зупинку роботи Слов'янської ТЕС з 21:51 год. 15.11.2024.
Лист Донецької ОДА №0.4/19-5539/4-24 від 18.11.2024 на підтвердження ракетного обстрілу міста Миколаївка Краматорського району Донецької області , в результаті чого 15.11.2024 відбулась зупинка генерую чого обладнання енергоблоку ст. №7 СО Слов'янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго».
За змістом адресованого ПрАТ «НЕК «Укренерго» листа №01-1.3/01875 від 09.12.2024, відповідачем було повідомлено про зупинку роботи Слов'янської ТЕС з 21:50 год. 08.12.2024.
За змістом адресованого ПрАТ «НЕК «Укренерго» листа №01-1.3/01957 від 25.12.2024, відповідачем було повідомлено про зупинку роботи Слов'янської ТЕС з 06:58 год. 15.11.2024.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Натомість, матеріали справи не містять жодних належних доказів існування будь-яких форс-мажорних обставин для ПАТ «Донбасенерго», які б повністю унеможливлювали виконання своїх грошових зобов'язань за Договором №0112-03015-ПД від 01.01.2024 послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління саме у спірний період червень-жовтень 2024 року.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє й в даний час.
Однак факт військової агресії Російської Федерації проти України, введення в державі воєнного стану не можуть бути беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин, за відсутності доказів безпосереднього впливу на реальну можливість виконання стороною договору своїх зобов'язань внаслідок цих обставин.
Відповідач в обґрунтування наявності обставин форс-мажору, що унеможливили виконання грошового зобов'язання перед позивачем вказує на загальновідомий факт збройної агресії проти України, вказує, що безпосередньо на його діяльність вплинули пошкодження ракетними ударами машинної зали та будівлю пилезготовного центру Слов'янської ТЕС, внаслідок чого 06.05.2024 порушено кримінальне провадження №22024050000001355 за ч.1 ст. 438 КК України, спричинення пожежі на станції, аварійне зупинення роботи Слов'янської ТЕС в період з травня 2022 року по листопад 2022 року, обстріл Слов'янської ТЕС, пошкодження ракетними ударами протягом листопада-грудня 2024 року трансформаторного блоку №7 Слов'янської ТЕС, силових трансформаторів тощо.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що учасники ринку (сторони) погодили спільне рішення з приводу варіантів продовження їх роботи внаслідок виникнення таких обставин, в той час як самі зобов'язання зі сплати коштів позивачу виникли у зв'язку з отриманням послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління у період червень-жовтень 2024 року, при цьому жодних заяв з приводу відмови від отримання послуг останнім зроблено не було.
Наведене, на переконання суду, свідчить про продовження діяльності ПАТ «Донбасенерго» в умовах воєнного стану, що підтверджується не тільки споживанням послуг, але й слідує з наданого відповідачем листування, зокрема щодо врегулювання небалансів.
Отже у спірний період з червня по жовтень 2024 року, за умов воєнного стану, підприємство здійснювало свою господарську діяльність, приймало послуги, не заявляючи при цьому про коригування обсягу послуг.
Окремо суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів звернення до позивача з повідомленням про настання форс-мажорних обставин в порядку п.8.4 договору, а саме, письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин.
Так, суд не приймає посилання відповідача обізнаність позивача про настання форс-мажору в режимі реального часу в силу технологічних особливостей надання послуг з балансування та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідно до вимог Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, з огляду на обов'язок за умовами договору та п. 1.15.3 Правил ринку саме ПАТ «Донбасенерго» письмово повідомити контрагента про настання форс-мажорних обставин, що є активним волевиявленням відповідача, прямих доказів реалізація якого суду не надано.
Посилання ПАТ «Донбасенерго» на повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин листами протягом травня-вересня 2022 року, листопада-грудня 2025 року, суд зазначає, що, по - перше, викладені відповідачем в них випадки зупинення роботи Слов'янської ТЕС не охоплюють періоду виникнення заборгованості; по-друге, вони містять відомості про загрозу для безпеки, постачання електричної енергії, про зупинку Слов'янської ТЕС, про евакуацію персоналу станції, що за своїм змістом не є тотожними заяві про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання покладених на відповідача зобов'язань за договором, відтак, також не приймаються судом в якості доказів належного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.
Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у пункті 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).
Судом встановлено, що у п.п.8.5. договору сторонами узгоджено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє Сторону права на них посилатися.
Грошові зобов'язання зі сплати наданих послуг позивачу виникли набагато пізніше дати введення воєнного стану 24.02.2022, а саме, у червні-жовтні 2024 року, у разі наявності таких обставин відповідач мав не тільки повідомити контрагента про цей факт, але й у відповідності до п. 1.15.5. Правил ринку протягом трьох календарних днів після настання форс-мажору учасники ринку, на яких поширилася його дія, повинні обговорити і погодити продовження своєї роботи відповідно до цих Правил і Кодексу системи передачі, доказів здійснення означених дій до матеріалів справи не додано.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати перенесеним строк виконання обов'язку відповідача виконати грошове зобов'язання перед позивачем за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015-ПД від 01.01.2024 у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань з оплати наданих послуг.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно розрахунку, який міститься в якості додатку до позовної заяви заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 636 797,99 гривень, 1 851 439,93 гривень інфляційних втрат, нарахованих по 22.11.2024 включно.
Відповідачем контррозрахунок не подано.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок 3% річних та інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, розрахунок 3% річних визнаний судом арифметично та методологічно не правильним, оскільки позивачем не враховано, що за зобов'язаннями серпня, вересня 2024 строк їх виконання припадав на вихідні дні.
Так, розмір 3% річних:
за рахунком ДУ-0034888/0112-03015-ПД від 15.08.2024 на суму 4 936 332,64 гривень за період з 20.08.2024 до 15.09.2024 - 10 924,67 гривень;
за рахунком ДУ-0036346/0112-03015-ПД від 05.09.2024 на суму 5 225 749,31 гривень за період з 10.09.2024 до 15.09.2024 - 2 570,04 гривень;
за рахунком ДУ-0037090/0112-03015-ПД від 11.09.2024 за серпень 2024 на суму 14 905 387,31 гривень за період з 17.09.2024 до 22.11.2024 - 81 857,45 гривень;
за рахунком ДУ-0038542/0112-03015-ПД від 25.09.2024 на суму 783 070,22 гривень за період з 01.10.2024 до 15.10.2024 - 962,79 гривень.
В іншій частині розрахунок 3% річних є правильним.
За перерахунком суду, загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 634 614,90 гривень.
За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон» розмір інфляційних втрат за зобов'язаннями червня-серпня 2024 року становить 2 999 579,29 гривень, проте позивачем заявлено до стягнення 1 851 439,93 гривень.
Частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а отже, позовні вимоги в цій частині задовольняються судом в заявленому розмірі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення 83 914 158,02 гривень, з яких: 81 425 920,10 гривень - основна заборгованість, 636 797,99 гривень - 3% річних, 1 851 439,93 гривень інфляційні втрати - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №6; код ЄДРПОУ 23343582) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №25; код ЄДРПОУ 00100227) 81 425 920,10 гривень заборгованості, 634 614,90 гривень 3% річних, 1 851 439,93 гривень інфляційних втрат, а також судовий збір в розмірі 847 817,27 гривень.
В частині стягнення 2 183,09 гривень 3% річних відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 11.03.2025 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2025.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №25; код ЄДРПОУ 00100227)
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №6; код ЄДРПОУ 23343582)
Суддя С.М. Фурсова