вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
18.03.2025м. ДніпроСправа № 904/848/25
за позовом Селянського фермерського господарства «Біфронс», 52130, Дніпропетровська обл., П'ятихатський р-н, с. Жовте, код ЄДРПОУ 32254899
до П'ятихатської міської ради, 52100, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, м.П'ятихатки, вул. Садова, буд. 104, код ЄДРПОУ 44045391
про визнання додаткової угоди укладеною
Суддя Панна С.П.
за участю секретаря судового засідання Білій К.В.
Представники сторін:
від позивача: Червона Тетяна Михайлівна, ордер №1364672 від 27.02.2025р.
від відповідача: Мікуліч Світлана Володимирівна, довіреність за вих.№118/0/2-25 від 09.01.2025р.
Селянське фермерське господарство «Біфронс» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до П'ятихатської міської ради, в якій просить визнати укладеною додаткову угоду між Селянським фермерським господарством «Біфронс» та П'ятихатською міською радою до договору оренди земельної ділянки від 29.09.2010, зареєстрованого у Жовтоводському міському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2010 за № 041013801251.
Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2010 між Селянським фермерським господарством «Біфронс» та П'ятихатською районною державною адміністрацією укладений договір оренди землі б/н , який зареєстрований у Жовтоводському міському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2010 за №041013801251.
До теперішнього часу Позивач належним чином, у відповідності до умов договору користується земельною ділянкою, не порушує його умов та сплачує необхідні платежі, що підтверджується документами про оплату.
Позивач стверджує, що земельна ділянка (кадастровий номер: 1224581500:02:001:0262), що знаходиться у користуванні Позивача на підставі договору оренди, була зменшена у зв'язку з відведенням у власність членам Селянського фермерського господарства «Біфронс» 4 (чотирьох) земельних ділянок з числа орендованих земель.
Крім того, рішенням П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області від 28.10.2021 №724-14/VIII «Про надання дозволу виконавчому комітету П'ятихатської міської ради на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для ведення фермерського господарства» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 12,5200 га розташованої на території П'ятихатської міської ради, що залишилася після розпаювання у 2012 році земельної ділянки площею 42,0000 га наданої Селянському (фермерському) господарству «Біфронс» в оренду (архівований кадастровий номер: 1224581500:02:001:0262).
Таким чином, в результаті відведенням у власність земельних ділянок, площу орендованої Позивачем земельної ділянки було зменшено до 12,5200 га, зокрема 12,5200 га ріллі та присвоєно кадастровий номер 1224581500:02:001:0199. Тож, земельній ділянці, що є об'єктом за договором оренди, загальною площею 12,5200 га, присвоєно кадастровий номер 1224581500:02:001:0199. У зв'язку з чим у Позивача виникла необхідність внесення змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.
Ухвалою суду від 04.03.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.03.2025р. о 10:00год.
До суду через систему "Електронний суд" від Селянського фермерського господарство «Біфронс» надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:
- заборонити П'ятихатській міській раді вчиняти дії щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 1224581500:02:001:0199 площею 12,5200 га в користування (зокрема на підставі договорів оренди) або у власність третім особам, до набрання законної сили рішенням суду за позовом Селянського фермерського господарства «Біфронс» до П'ятихатської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною;
- заборонити П'ятихатській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки кадастровий 1224581500:02:001:0199 площею 12,5200 га, до набрання законної сили рішенням суду за позовом Селянського фермерського господарства «Біфронс» до П'ятихатської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною.
Заява обґрунтована тим, що листом вих. № 577/0/2-25 від 06.02.2025 П'ятихатська міська рада повідомила, що земельна ділянка кадастровий номер 1224581500:02:001:0199 була внесена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах.
.Таким чином, позивач стверджує, що є підстави вважати, що земельна ділянка кадастровий номер 1224581500:02:001:0199, може бути передана в користування (зокрема на підставі договорів оренди) або у власність третім особам, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивач зазначає, що в якості зустрічного забезпечення пропонує внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 7 698 (сім тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн., що складає шестимісячну вартість орендної плати за вищевказану земельну ділянку.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.п.1 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки предметом позову є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, тобто позовні вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
У постанові від 26.01.2021 у справі № 916/3200/17 (916/2146/20) Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість припущення позивача щодо можливості зміни власника/передачі в оренду/передачі в управління спірного майна особам, які наразі не є учасниками справи, що в подальшому ускладнить ефективне поновлення права у разі задоволення позову, дійшли правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна.
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна.
Відповідно припущення того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача є обґрунтованим.
У випадку відчуження майна та проведення реєстраційних дій, позивач змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів. Така ситуація є недопустимою. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 1224581500:02:001:0199 площею 12,5200 га в користування (зокрема на підставі договорів оренди) або у власність третім особам та заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Також суд вважає правомірним забезпечення способу шляхом заборони вчиняти вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки здійснення вказаних дій також може призвести до зміни користувачів цього майна, що потягне за собою необхідність звернення з новими позовами до суду.
Отже, наявні підстави для забезпечення позову щодо предмету спору.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо передачі земельної ділянки та заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
Вжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав останнього та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача (заявника).
Спірна земельна ділянка може бути відчужена, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені Селянським фермерським господарством «Біфронс» заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Селянського фермерського господарства «Біфронс» про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити П'ятихатській міській раді вчиняти дії щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 1224581500:02:001:0199 площею 12,5200 га в користування (зокрема на підставі договорів оренди) або у власність третім особам, до набрання законної сили рішенням суду за позовом Селянського фермерського господарства «Біфронс» до П'ятихатської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною.
Заборонити П'ятихатській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки кадастровий 1224581500:02:001:0199 площею 12,5200 га, до набрання законної сили рішенням суду за позовом Селянського фермерського господарства «Біфронс» до П'ятихатської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною.
Стягувач: Селянське фермерське господарство «Біфронс», 52130, Дніпропетровська обл., П'ятихатський р-н, с. Жовте, код ЄДРПОУ 32254899
Боржник: П'ятихатська міська рада, 52100, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, м.П'ятихатки, вул. Садова, буд. 104, код ЄДРПОУ 44045391
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 18.03.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 18.03.2028.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С.П. Панна