05.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/618/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Солодова І.М.
Представники сторін:
Від позивача: Дударенко А.Д. (В залі суду) - адвокат
Від відповідача: Ромасько Є.В. (в залі суду) - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 (повний текст рішення складено 12.04.2024, суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/618/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн», м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт», м. Дніпро
про стягнення 808 592,76грн,
В лютому 2024 ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) звернуся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Олімпіус Консалт» (відповідач) про стягнення 808 592,76грн. (в т.ч.: 664 560,00грн. - основна заборгованість; 67 968,75грн. - пеня; 63 534,08грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційні втрати) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р. та специфікацією №1 від 17.08.23р. (укладеним між сторонами).
ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) подано заяву про зміну підстав позову про стягнення з відповідача 808 592,76грн. (в т.ч.: 664 560,00грн. - основна заборгованість; 67 968,75грн. - пеня; 63 534,08грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційні втрати) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р. та специфікацій №№1,2 від 17.08.23р. (укладеним між сторонами).
ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) подав заяву про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована частковою сплатою відповідачем основної заборгованості у розмірі 40 000,00грн. та просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 624 560,00грн., пеню у розмірі 67 698,25грн., 30% річних у розмірі 63 263,59грн., інфляційні втрати у розмірі 12 529,92грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024, у даній справі, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А, код ЄДРПОУ 42234821) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн» (49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, код ЄДРПОУ 41629320): 624 560,00грн. - основної заборгованості, 67 698,25грн. - пені; 63 263,59грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційних втрат, 6 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 11 520,78грн. - витрат на сплату судового збору.
Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 143 491,76 грн та судового збору у сумі 11 520,78 грн. ухваливши в цій частині нове рішення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи Господарським судом Дніпропетровської області було порушено норми процесуального права щодо розгляду клопотань Відповідача, що в подальшому призвело до неправильного вирішення справи.
Так, ухвалою від 19 лютого 2024 року судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
26 лютого 2024 року представником Відповідача було подана заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Проте, ухвалою від 27 лютого 2024 року в задоволенні заяви Відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
В подальшому Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому було наголошено на часткову поставку продукції Позивачем поза межами договірних відносин за Договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р.
14 березня 2024 року представником Позивача адвокатом Дударенко А.Д. подано позовну заяву про стягнення основної заборгованості та штрафних санкцій за Договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р. (в новій редакції з урахуванням зміни підстав позову), в якості доказів долучено копію Специфікації №2 від 17.08.2023р. до Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р.
На думку відповідача, вказана Специфікація №2 від 17.08.2023р. суттєво змінювала умови Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р., зокрема впливало на загальну вартість договору та кількість поставленого товару, а отже змінювало обсяг прав та обов'язків Відповідача.
З метою доведення своєї позиції 20 березня 2024 року Відповідачем було подано клопотання про витребування доказів, а саме Специфікації №2 від 17 серпня 17.08.2023 року до Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р, та наголошено про імовірність підробки даного документу.
20 березня 2024 року, додатково, подане клопотання про розгляд справи №904/618/24 за правилами загального позовного провадження у зв'язку із необхідністю дослідження доказів та заявлення клопотань щодо проведення експертиз.
Проте, Господарським судом Дніпропетровської області вказані клопотання Відповідача не брались до уваги та не вирішувались по суті, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи та винесення рішення від 12 квітня 2024 року без врахування пояснень та заперечень Відповідача.
Скаржник наполягає, що в судовому рішенні від 12 квітня 2024 року не зазначено, що Позивачем було подані заяви про зміну підстави позову від 13.03.2024р. та заяву про зменшення позовних вимог від 08.04.2024р., що спричинило зміну обсягу та характер доказів, якими сторони підтверджують свої пояснення. Відповідачем повідомлено про необхідність витребування доказів для їх дослідження та проведення експертизи.
Додатково вказує, що із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 14 березня 2024 року ціна позову складає 768 051,76 грн., що перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн. х 100 = 302 800,00 грн.) та виключає віднесення справи до категорії малозначних.
Отже, під час розгляду справи №904/618/24 Господарським судом Дніпропетровської області були допущені порушення норм процесуального права щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що призвело до ухвалення неправомірного рішення та є підставою для його скасування в частині нарахування штрафних санкцій.
Скаржник наголошує, що під час розгляду та ухвалюючи спірне рішення від 12 квітня 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме: «Специфікація №2 від 17.08.2023р. до Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р.», чим виключив можливість використання прав Відповідачем щодо доведення своєї позиції в суді, тобто дослідження доказів та встановлення їх належність та допустимість в межах даного позову, а також не взяв до уваги норму процесуального законодавства щодо обов'язку суду витребувати оригінал доказу та відхилення його копії у випадку невиконання такої вимоги.
Апелянт вказує, що Специфікація №2 від 17.08.2023р. до Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р. була надана Позивачем ні з позовною заявою (першою заявою по суті), а долучено із заявою про зміну предмету позову без обгрунтування неподання даного доказу разом з позовною заявою із причин, що не залежали від неї, у зв'язку із чим у Відповідач не знав про існування даного та не мав можливості його витребовування.
Проте, суд не відхилив даний документ, не пересвідчився в його справжності, а прийняв його копію як належний та допустимий доказ, що спричинило ухвалення неправомірного оскаржуваного рішення, що свідчить про нез'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Отже, Господарським судом Дніпропетровської області неправомірно стягнуто штрафні санкції за прострочення оплати за видатковими накладними №225 від 31.10.2023р. та №290 від 08.12.2023р., оскільки поставки Товарів за вказаними накладними були здійснені поза межами дії Договору на підставі усного замовлення Відповідача, а отже до даних відносин не застосовувались обов'язки та штрафні санкції згідно умов Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р.
Також, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024р. не вирішено питання про повернення Позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за частину визнаних Відповідачем майнових вимог та стягнуто 11 520,78 грн. судового збору.
Аналіз положень ч.1 ст.130, ч.1 ст.129, п.5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем реалізовано його право на часткове визнання позову, яке передбачене п.1ч.2ст.46 Господарського процесуального кодексу України. Часткове визнання позову (в частині стягнення основна сума заборгованості - 634 560,00 грн.) здійснено Відповідачем до початку розгляду справи по суті, а саме у відзиві на позовну заяву від 06.03.2024р.
Із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.04.2024р. основна сума заборгованості заявлена в розмірі 624 560,00 грн., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за вказаний розмір позовних вимог майнового характеру складає 1,5 відсотки ціни позову із врахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» 7 494,72 грн.
Судом першої інстанції при ухваленні рішення не було вирішено питання про повернення ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, нарахованого на частину визнаних Відповідачем позовних вимог, в сумі 624 560,00 грн. (7 494,72 грн.*0,5 = 3 747,36 грн.).
У разі вирішення зазначеного питання з Відповідача підлягало б стягненню 5 469,26 грн. судового збору, а 3 747,36 грн. повинні повертатись з державного бюджету.
Проте, Господарським судом Дніпропетровської області в рішенні від 12 квітня 2024 року стягнуто судовий збір в повному обсязі без врахування подачі позовної заяви в електронній формі та застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, передбачений ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», та ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 06.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/618/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/618/24.
15.05.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
30.05.2024 від представника скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги платіжну інструкцію № 10778 від 30.04.2024 про сплату судового збору у розмірі 4542,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 18.09.2024 о 12 год. 00 хв.
25.06.2024 від представника ТОВ «Партнер Юкрейн» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Олімпіус Консалт» в якому зазначено про те, що посилання Скаржника про, нібито, наявність невідповідності між кількістю замовленої продукції Відповідачем і поставленої Позивачем, та існування інших додаткових погоджень між сторонами щодо строків поставки та оплати продукції за Договором, є помилковим та не відповідає дійсності, оскільки Скаржником не надано суду жодних доказів в підтвердження зазначених ним обставин.
Крім того, посилання Скаржника про, нібито, зміну обсягу та характеру доказів, якими сторони підтверджують свої пояснення, у зв'язку із поданням Позивачем заяви про зміну підстави позову та заяви про зменшення позовних вимог, також не має під собою правового підґрунтя, а є лише безпідставним твердженням Скаржника.
Позивач наполягає, що при подачі до суду заяви про зміну підстав позову від 13.03.2024 р., Позивачем до матеріалів даної справи було долучено лише Специфікацію № 2 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 та вказано, що поставка товарів за видатковими накладними № 225 від 31.10.2023 на загальну суму 76 128,00 грн. та № 290 від 08.12.2023 на загальну суму 78 000,00 грн., які були подані Позивачем до суду при подачі первісної позовної заяви, здійснювалась на виконання Специфікації № 2 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р.
Тобто, обсяг доказів змінився лише шляхом подачі одного доказу - Специфікації № 2 від 17.08.2023 р. до Договору, при цьому, характер доказів, якими Сторони підтверджують свої пояснення, залишився незмінним, адже Позивачем не надавались будь-які інші докази, окрім зазначеної Специфікації, а Відповідачем не надавались взагалі будь-які докази, підтверджуючі його правову позицію.
Відповідно до змісту Специфікації № 2 від 17.08.2023 р. до Договору поставки, Сторонами узгоджено наступні умови оплати готової продукції: в розмірі 100% від загальної вартості поставленої продукції на склад замовника продукції, вказаної в даній Специфікації, сплачується протягом - 24 (двадцять чотири) календарних днів з моменту факту події відвантаження Продукції, що підтверджується підписанням Сторонами видаткових накладних.
Отже, Сторонами погоджено оплату на умовах відстрочення платежу. Відповідно, строк оплати та нарахування штрафних санкцій було розраховано Позивачем у позовній заяві та задоволено судом виходячи із закріплених у Специфікації №2 від 17.08.2023 року умов про відстрочення оплати протягом 24 календарних днів з дати поставки.
Враховуючи той факт, що Відповідачем фактично було прийнято від Постачальника товар відповідно до умов Договору поставки, що не спростовується самим Відповідачем, та підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами, останній зобов'язаний був у відповідності до положень ч.1 та ч.2 ст.692 ЦК України оплатити на користь Позивача ціну переданого товару після його прийняття.
У випадку відсутності узгодження між Сторонами умов щодо відстрочення платежу за вказаними вище видатковими накладними (при неврахуванні судом положень Специфікації №2 від 17.08.2023 р.), строк оплати, а відповідно і нарахування штрафних санкцій, слід відраховувати на наступний день з дати поставки, що створило б можливість для Позивача здійснити нарахування штрафних санкцій за більш тривалий період, а отже, у більшому розмірі, а не для зменшення оспорюваної суми, як стверджує Відповідач.
Позивач наголошує, що враховуючи ціну позову у даній справі в розмірі - 768 051 грн. 76 коп., вбачається, що вона не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
До того ж, частиною 1 статті 99 ГПК України передбачено право учасника справи подати до суду клопотання про призначення експертизи у справі.
Проте, Відповідач не скористався наданим йому правом, яке передбачене ч. 1 ст.99 ГПК України, для доведення обставин, на які він посилався у своїх запереченнях, зокрема, шляхом подання клопотання до суду про призначення у даній справі експертизи, як і не заявив вказане клопотання вже на етапі апеляційного перегляду справи.
Посилання Відповідача на імовірність підробки Специфікації № 2 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р., ґрунтується виключно на його припущеннях.
Серед іншого позивач зазначає про те, що виходячи з приписів ч.6 ст.91 ГПК України, витребування оригіналу письмового доказу судом, в даному випадку оригіналу Специфікації № 2 від 17.08.2023 р. у Позивача, є правом суду, а не його обов'язком, як зазначає Відповідач у своїй апеляційній скарзі.
Позивач наголошує, що судом першої інстанції не допущено порушення норм процесуального права, щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Посилання Відповідача на не вирішення судом першої інстанції питання про повернення Позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, як на підставу для скасування рішення в суді апеляційної інстанції, є безпідставним та таким, що не має під собою правового підґрунтя.
Позивач вкотре наголошує, що викладені Відповідачем в апеляційній скарзі обставини є необгрутнованими та такими, що містять його припущення та суб'єктивну думку щодо обставин справи, що в свою чергу не відповідає чинним нормам законодавства України, а тому і задоволенню апеляційна скарга не підлягає, відповідно до вимог статті 276 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач зазначає, що у зв'язку із написанням даного відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 р. у справі № 904/618/24 ним понесено витрати на правничу допомогу адвоката (з розрахунку 1000, 00 грн/год) в загальній сумі 17 000, 00 грн.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/618/24 залишити без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ».
01.07.2024 представником ТОВ «Партнер Юкрейн» долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію № 4948 від 27.06.2024 в якості доказу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката.
12.07.2024 від представника ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Так скаржник зазначає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
Сума, яка оскаржується за апеляційною скаргою в даній справі складає 149 252,15 грн., що становить 19,4% від суми задоволених вимог судом першої інстанції. Заявлений розмір гонорару адвоката в сумі 17 000,00 грн. є неспівмірним з загальною сумою позову в цій справі. Отже, розумним гонораром в суді апеляційної інстанції буде 19,4% від задоволених витрат на професійну правничу допомогу за рішенням першої інстанції, а саме 1 164,00 грн.
04.09.2024 від представника ТОВ «Партнер Юкрейн» до Центрального апеляційного господарського суду надійшло заперечення про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначено про те, що клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката є необґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню.
Відповідачем не доведено та не надано жодних доказів тому, що витрати на правничу допомогу понесенні Позивачем у зв'язку із розглядом апеляційної скарги у даній справі, підлягають зменшенню. Єдиною підставою на яку посилається Відповідач у своєму клопотанні, є нібито неспівмірність витрат на адвоката з загальною сумою позову в цій справі. При цьому Відповідач зазначає, що витрати Позивача на правничу допомогу складають - 1 164,00 грн, що є дійсно неспівмірним із ціною позову та витраченим адвокатом часу на опрацювання та складання процесуальних документів під час розгляду апеляційної скарги Відповідача по справі № 904/618/24.
18.09.2024 у даній справі оголошено перерву до 16.10.2024 року о 12-00 години.
15.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн» до ЦАГС надійшла заява, в якій зазначено про те, що Позивачем разом з відзивом на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 р. у справі № 904/618/24 надавались докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 17 000, 00 грн., а саме: засвідчені належним чином копії Договору про надання правничої допомоги від 22.02.2021 р.; Додаткової угоди № 1 від 01.06.2022 р. до Договору про надання правничої допомоги від 22.02.2021 р.; Акту № 1 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 25.06.2024; рахунку № 1 за надані послуги. Разом з тим, 28.06.2024 представником Позивача, адвокатом Дударенко А.Д. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи разом з платіжною інструкцією № 4948 від 27.06.2024, яка підтверджує сплату наданих адвокатських послуг.
Просить врахувати судові витрати на загальну суму 17 000, 00 грн., які поніс Позивач у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджені належними доказами, при розподілі судових витрат між сторонами у постанові по справі № 904/618/24.
Крім того, Позивач повідомляє суд про те, що ним будуть додатково надані до суду докази витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема, але не виключно щодо участі представника Позивача у судових засіданнях, у порядку та в строки, передбачені ст. 129 ГПК України, та просить прийняти дану заяву, як заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
16.10.2024 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Чус О.В.
Ухвалою суду від 18.10.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/618/24 призначено в судовому засіданні на 18.12.2024 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 13.12.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 18.12.2024 не відбудеться, у зв'язку з незапланованою відпусткою члена колегії у справі судді Дарміна М.О.; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24 призначено в судове засідання на 05.03.2025 о 12:20 год.
05.03.2025 в судовому засіданні проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.23р. між ТОВ «Партнер Юкрейн» (постачальник) та ТОВ «Олімпіус Консалт» (покупець) укладено договір поставки №17/08/23-1. (а.с. 11 на звороті -13)
Відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити окремими партіями, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості, за ціною та в строки, визначені в специфікації, що с невід'ємною частиною цього договору.(п.1.1) Специфікації до цього договору узгоджуються між сторонами, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками (за необхідністю) (п.1.2) Загальна ціна договору складається із суми вартості кожної окремої партії продукції, які зазначені у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.(п.2.1) Форма оплати - безготівковий розрахунок. Оплата кожної партії продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Строки та порядок оплати за кожну окрему партію продукції узгоджується сторонами в специфікаціях (п.2.4) Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань щодо розрахунків (п.7.1)
17.08.23р. сторонами підписано специфікацію №1 до договору №17/08/23-1, якою погоджено поставку продукції - стік «Заправка для салату №1» у кількості 500 000 уп., за ціною 1,30грн. за одиницю , загальною вартістю 780 000,00грн. з ПДВ. За умовами специфікації: поставка продукції здійснюється протягом 7-10 днів з моменту отримання замовлення, один раз на тиждень узгодженими партіями та графіком з моменту підписання даної специфікації; оплата - у розмірі 100% від загальної вартості поставленої на склад замовника продукції, вказаної в специфікації, сплачується протягом 24 календарних днів з моменту відвантаження продукції, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. (а.с. 14)
17.08.23р. сторонами підписано специфікацію №2 до договору №17/08/23-1, якою сторонами погоджено поставку продукції - стік «Заправка для салату №1» у кількості 500 000 уп., за ціною 1,30грн. за одиницю , загальною вартістю 780 000,00грн. з ПДВ. (а.с. 60 на звороті)
Загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором ( з урахування вимог, зазначених у специфікаціях №1 і №2 ) становить 1 560 000,00грн з ПДВ. Загальна кількість упаковок продукції, що поставляється за цим договором (з урахуванням вимог, зазначених у специфікаціях №1 і №2 ) становить 1 000 000 штук.
За умовами специфікації: поставки продукції здійснюється протягом 7-10 днів з моменту отримання замовлення, один раз на тиждень узгодженими партіями та графіком з моменту підписання специфікації; оплата - у розмірі 100% від загальної вартості поставленої на склад замовника продукції протягом 24 календарних днів з моменту відвантаження продукції, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.
На виконання умов договору №17/08/23-1 від 17.08.23р. та специфікацій №№1,2 від 17.08.23р. позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 934 128,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №196 від 01.09.23р. - на суму 157 248,00грн.; №203 від 07.09.23р. - на суму 112 320,00грн.; №210 від 14.09.23р. - на суму 124 800,00грн.; №214 від 20.09.23р. - на суму 124 800,00грн.; №218 від 28.09.23р. - на суму 124 800,00грн.; №223 від 13.10.23р. - на суму 87 360,00грн.; №224 від 31.10.23р. - на суму 48 672,00грн.; №225 від 31.10.23р. - на суму 76 128,00грн.; №290 від 08.12.23р. - на суму 78 000,00грн. (а.с. 14 на звороті, 15 на звороті, 16 на звороті, 17 на звороті, 18 на звороті, 19 на зороті, 20 на звороті, 21, 22,)
Однак відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару та здійснено лише часткову оплату за товар у розмірі 309 568,00грн. Заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 624 560,00грн.
Також позивач крім основної заборгованості на підставі п.5.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 25.09.23р. по 12.02.24р. у розмірі 67 698,25грн., 30% річних у розмірі 63 263,59грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 529,92грн.,
Вказані обставини стали причиною виникнення спору.
Судом першої інстанції були задоволені у повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн» 624 560,00грн. - основної заборгованості, 67 698,25грн. - пені; 63 263,59грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційних втрат, 6 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 11 520,78грн. - витрат на сплату судового збору.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24 оскаржується лише в частині стягнення з ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на користь ТОВ «ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» штрафних санкцій в сумі 143 491 грн. 76 коп. та судового збору в сумі 11 520 грн. 78 коп.
При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що в лютому 2024 ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) звернуся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Олімпіус Консалт» (відповідач) про стягнення 808 592,76грн. (в т.ч.: 664 560,00грн. - основна заборгованість; 67 968,75грн. - пеня; 63 534,08грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційні втрати) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р. та специфікацією №1 від 17.08.23р. (укладеним між сторонами).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.24р. відкрите провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в ній документами.
26.02.2024 представником Відповідача/ТОВ «Олімпіус Консалт» було подана заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вказано про наявність невідповідності між кількістю замовленої продукції Відповідачем та поставленої Позивачем, існують інші додаткові погодження між сторонами щодо строків поставки та оплати продукції за Договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 в задоволенні заяви Відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено. В обґрунтування судом було зазначено, що враховуючи ціну позову 808 592,76 грн., що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн. х 500 = 1 514 000,00 грн.), не значну складність спірних правовідносин, суд вирішив за необхідне розглядати даний спір в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
06.03.2024 ТОВ «Олімпіус Консалт» (відповідач) у відзиві на позову вказав про те, що основна заборгованість за договором постави №17/08/23-1 від 17.08.23р. ним частково сплачена у розмірі 30 000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №8896 від 02.02.24р. Відповідач вказує на те, що позивачем не враховано вказану оплату при здійснені розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, зазначив , що поставка за видатковими накладними №225 від 31.10.23р. на суму 76 128,00грн., №290 від 08.12.23р. на суму 78 000,00грн. здійснено поза межами дії договору на підставі усного замовлення відповідача.
14.03.2024 представником Позивача подано позовну заяву про стягнення основної заборгованості та штрафних санкцій за Договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р. (в новій редакції з урахуванням зміни підстав позову), в якості доказів долучено копію Специфікації №2 від 17.08.2023р. до Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023р.
20.03.2024 ТОВ «Олімпіус Консалт» (відповідач) подав до суду клопотання про витребування оригіналу специфікації №2 від 17.08.23р. до договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р.
08.04.2024 ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) подав заяву про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована частковою сплатою відповідачем основної заборгованості у розмірі 40 000,00грн. та просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 624 560,00грн., пеню у розмірі 67 698,25грн., 30% річних у розмірі 63 263,59грн., інфляційні втрати у розмірі 12 529,92грн.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду (в оскаржуваній частині), з огляду на наступне.
Стосовно посилання Скаржника про наявність невідповідності між кількістю замовленої продукції Відповідачем і поставленої Позивачем, та існування інших додаткових погоджень між сторонами щодо строків поставки та оплати продукції за Договором; стосовно оспорення Відповідачем факту укладання ним Специфікації №2 від 17.08.2023 року та тверджень Відповідача про неможливість застосування до поставки Товарів за накладними №225 від 31.10.2023 року та №290 від 08.12.2023 року умов Договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі до суду заяви про зміну підстав позову від 13.03.2024, Позивачем до матеріалів даної справи було долучено лише Специфікацію № 2 від 17.08.2023 до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 та вказано, що поставка товарів за видатковими накладними № 225 від 31.10.2023 на загальну суму 76 128,00 грн. та № 290 від 08.12.2023 на загальну суму 78 000,00 грн., які були подані Позивачем до суду при подачі первісної позовної заяви, здійснювалась на виконання Специфікації № 2 від 17.08.2023 до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023. ( (а.с 54-61)
Відповідно до змісту Специфікації № 2 від 17.08.2023 до Договору поставки, Сторонами узгоджено наступні умови оплати готової продукції: в розмірі 100% від загальної вартості поставленої продукції на склад замовника продукції, вказаної в даній Специфікації, сплачується протягом - 24 (двадцять чотири) календарних днів з моменту факту події відвантаження Продукції, що підтверджується підписанням Сторонами видаткових накладних.
Таким чином, Сторонами погоджено оплату на умовах відстрочення платежу. Відповідно, строк оплати та нарахування штрафних санкцій було розраховано Позивачем у позовній заяві та задоволено судом виходячи із закріплених у Специфікації №2 від 17.08.2023 року умов про відстрочення оплати протягом 24 календарних днів з дати поставки.
Так, строк для оплати Товару, поставленого за Видатковою накладною №225 від 31.10.2023 настав 24.11.2023, а за Видатковою накладною №290 від 08.12.2023 - 01.01.2024 року; до того ж, містять посилання на договір № 17/08/23-1 від 17.08.2023. (а.с. 20 на звороті та а.с 22)
Колегія суддів констатує, що вказана Специфікація № 2 до Договору, була досліджена судом першої інстанції. (а.с 60 на звороті) та звертає увагу, що у випадку відсутності узгодження між Сторонами умов щодо відстрочення платежу за вказаними вище видатковими накладними (при неврахуванні судом положень Специфікації №2 від 17.08.2023 р.), строк оплати, а відповідно і нарахування штрафних санкцій, слід відраховувати на наступний день з дати поставки, як то передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Положеннями ч.1 та ч.2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стосовно заперечень скаржника щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті».
Частиною 3 статті 247 ГПК України передбачено: «При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження».
Положеннями ч.4 ст.247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання Відповідача на ту обставину, що у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, ціна позову складає 768 051 грн. 76 коп., що перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в свою чергу виключає віднесення даної справи до категорії малозначних, є помилковим, оскільки як встановлено п.8 ч.4 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу, прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році та на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції становить - 3 028 грн. 00 коп., в той час, як п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно становить - 1 514 000 грн.
Колегія суддів констатує, що враховуючи ціну позову у даній справі в розмірі - 768 051 грн. 76 коп., вбачається, що вона не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
До того ж, Відповідач зазначає, що ним було подано клопотання про витребування доказів, а саме Специфікації № 2 від 17.08.2023 до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023, в якому він наголошував про імовірність підробки даного документу.
Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків».
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В свою чергу, частиною 1 статті 99 ГПК України передбачено право учасника справи подати до суду клопотання про призначення експертизи у справі.
Матеріалами справи встановлено, що Відповідач не скористався наданим йому правом та клопотання про призначення у даній справі експертизи не заявив.
Також, Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч.6 ст.91 ГПК України, та зазначає, що суд першої інстанції повинен був витребувати у Позивача оригінал Специфікації № 2 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023.
Колегія суддів вважає таке твердження Відповідача безпідставним, оскільки положеннями ч.6 ст.91 ГПК України передбачено, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Отже, виходячи з приписів ч.6 ст.91 ГПК України, витребування оригіналу письмового доказу судом, в даному випадку оригіналу Специфікації № 2 від 17.08.2023 р. у Позивача, є правом суду, а не його обов'язком, як зазначає Відповідач у своїй апеляційній скарзі.
Матеріалами справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином дослідив клопотання відповідача про витребування оригіналу специфікації №2 від 17.08.23р. до договору поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р. та обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки стаття 81 ГПК України містить певні вимоги, за наявності яких заява про витребування доказів може бути задоволена судом; серед яких є вимога про те, що у заяві (клопотанні) повинні бути зазначені (поміж іншим): заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Однак, заявником таких доказів суду не надано.
Також, Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції приписів статті 130 ГПК України, щодо не вирішення судом першої інстанції питання про повернення Позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, у зв'язку із частковим визнанням позову Відповідачем.
Як вже зазначалось, в лютому 2024 ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) звернуся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Олімпіус Консалт» (відповідач) про стягнення 808 592,76грн. (в т.ч.: 664 560,00грн. - основна заборгованість; 67 968,75грн. - пеня; 63 534,08грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційні втрати) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р. та специфікацією №1 від 17.08.23р. (укладеним між сторонами).
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що позивачем у даній справі позовна заява подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору у даному випадку становить 9 703,11 грн (808 592,76х1,5%=12 128,89х0,8=9 703,11)
Відповідно до платіжної інструкції №4079 від 13.02.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 703,11 грн. (а.с. 06)
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.24р. відкрите провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в ній документами.
14.03.2024 ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву про зміну підстав позову про стягнення з відповідача 808 592,76грн. (в т.ч.: 664 560,00грн. - основна заборгованість; 67 968,75грн. - пеня; 63 534,08грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційні втрати) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р. та специфікацій №№1,2 від 17.08.23р. (укладеним між сторонами). (а.с 54-56)
08.04.2024 ТОВ «Партнер Юкрейн» (позивач) подав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована частковою сплатою відповідачем основної заборгованості у розмірі 40 000,00грн. та просить суд: стягнути з відповідача 768 051,76 грн (в т.ч.: основну заборгованість у розмірі 624 560,00грн., пеню у розмірі 67 698,25грн., 30% річних у розмірі 63 263,59грн., інфляційні втрати у розмірі 12 529,92грн); повернути надмірно сплачений судовий збір, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог позивачем, пропорційно до суми зменшення позовних вимог, у розмірі 608,11 грн. (а.с. 67-68)
Положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи те, що дії позивача зі зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача до розгляду, а спір у справі був вирішений з урахуванням нової ціни позову 768 051,76 грн
Так, сума судового збору за позовними вимогами у зв'язку із їх зменшенням становить 9 216,56 (768 051,76х1,5%=11 520,70х0,8=9 216,56)
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн»: 624 560,00грн. - основної заборгованості, 67 698,25грн. - пені; 63 263,59грн. - 30% річних; 12 529,92грн. - інфляційних втрат, 6 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 11 520,78грн. - витрат на сплату судового збору.
Колегія суддів констатує, що оскільки суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законним та такими, що підлягають задоволенню, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладено на відповідача, тому що спір доведено до суду з його вини.
Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 повернуто з державного бюджету на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн 608,11грн. надмірно сплачений судовий збір, згідно платіжної інструкції №4079 від 13.02.2024.
В свою чергу, положеннями ч.1 ст.130 ГПК України, на яку посилається Відповідач, передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Зокрема, у статті 7 цього Закону встановлено загальний порядок повернення судового збору.
Приписами частини четвертої статті 7 зазначеного Закону передбачено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем, зокрема, на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги.
Виходячи з вищевикладеного, положеннями норм ГПК України передбачено повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, зокрема, саме в разі повного визнання позову Відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Проте, матеріалами справи встановлено, що Відповідачем частково визнано позовні вимог Позивача, що не узгоджується з приписами ч.1 ст.130 ГПК України, а тому і підстави для повернення Позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відсутні.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваних частинах рішення, у зв'язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/618/24.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними позивачем у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/618/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 18.03.2025.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін