"18" березня 2025 р. Справа № 363/4166/24
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
18 березня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Баличевої М.Б., секретаря Василенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом адвоката Лунегова Олександра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
16.08.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лунегов О.О. звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в подальшому, подавши заяву про зміну предмету позову, просив визнати виконавчий напис за № 40741, який був вчинений 26.03.2021р., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, щодо звернення стягнення заборгованості із ОСОБА_2 (у виконавчому написі не вірно зазначено ім'я « ОСОБА_3 », замість вірного « ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС»- таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2017року між ОСОБА_1 та ТОВ « СС ЛОУН» був укладений Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 95146 - А, на підставі, якого ОСОБА_1 отримала 3 000 ( три тисячі ) грн. під 478,8% річних. Строк дії Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 95146 - Адо 20.10.2017р. 26.04.2018р. право вимоги боргу ТОВ «СС ЛОУН» відступлено ТОВ «Фінфорс» за кредитними договорами № 40071779 від 26.04.2018р. Надалі, згідно Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами, укладеного між ТОВ «Фінфорс» та ТОВ « Фінансова Компанія « Онлайн Фінанс » відступлене право вимоги за Кредитними договорами №28/1220 - 01 від 28.12.2020 р. 26.03.2021р. був вчинений виконавчий напис № 40741 приватним нотаріусом ОРНОКО Головкіна Я. В., на підставі, якого стягуються кошти із ОСОБА_1 ( у виконавчому написі не вірно зазначено ім'я « ОСОБА_3 », замість вірного « ОСОБА_5 ») на користь ТОВ « ФК» «ОНЛАЙН ФІНАНС» у сумі 7 875, 90 грн. за період з 28.12.2020р. по 10.03.2021р., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3 000, 00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредиту становить - 2 265, 90 грн.; строкова заборгованість за штрафам і пенями становить - 2 610,00 грн.; плата за вчинення виконавчого напису - 1 200,00 грн. Виконавчий напис вчинено без попереднього направлення ОСОБА_1 нотаріусом будь-якої письмової вимоги. Вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом ОРНОКО Головкіною Я. В. за № 40741 від 26.03.2021р., таким, що не підлягає виконанню через порушення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Наказу Міністерства юстиції України про « Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.08.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.
02.10.2024 року засобами поштового зв'язку на адресу суду надішла заява адвоката Лунегова О.О. про усунення недоліків.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.12.2024 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 14.03.2025 року надав заяву про розгляд справи без їх участі в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі.
Треті особи до суду не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, крім того повідомлялися через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без їх участі.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
18.03.2025 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 25.08.2017 року між ТОВ «СС ЛОУН» («Кредитодавець») та ОСОБА_6 («Позичальник») за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "СС Лоун" укладений електронний Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 95146-А,
Згідно з п. 2.1 Кредитного договору за Договором Кредитодавець надає Позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту (надалі за текстом іменується - "кредит" в усіх відмінках) для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, а позичальник зобов'язується повернути кредит та проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору, в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та в строк: сума кредиту 3000 грн. (надалі за текстом іменується - "сума кредиту" в усіх відмінках); термін платежу 2017-09-21 (надалі за текстом іменується - "Термін платежу" в усіх відмінках); плата за користування кредитом у вигляді процентів (надалі за текстом іменується - "процентна ставка"/"відсоткова ставка" в усіх відмінках) є фіксованою та складає 1,33 % в день; річна відсоткова ставка за кредитом складає 478,8%; сукупна вартість кредиту для Позичальника з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладанням Договору складає 100,28 % від суми кредиту/3008,4 грн.; нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються з дня надання кредиту Позичальнику до дня, зазначеного в пп. 2.1.2. Договору (а.с.22-32).
Розділом 3 передбачені права та обов'язки сторін.
Додатковою угодою № 1 до договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 95146-А від 2017-08-25 сторони продовжили строк дії Договору до 2017-10-20 ( а.с. 35-38).
26.04.2018 року між ТОВ "ФІНФОРС" та ТОВ "СС ЛОУН" укладено договір факторингу № 40071779-1, у відповідності до п.п. 1.1-1.2 якого за цим Договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна Продажу) за плату (далі -"Винагорода"), а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за яким настав до третіх осіб Боржників включаючи суму основного зобов'язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав грошової вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Реєстру прав грошових вимог згідно Додатку № 1, після чого Фактор став кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права грошових вимог. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав грошових вимог підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав грошових вимог та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно Витягу з Реєстру прав грошових вимог до Договору факторингу № 40071779-1 від 26.04.2018 року, що є Додатком № 1 до Договору факторингу, ТОВ "ФІНФОРС" набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 95146-А від 25.08.2017 року в сумі 7875 грн. 90 коп., що складається з суми основного зобов'язання- 3000 грн. 00 коп., процентів - 2265 грн. 90 коп., неустойки (штраф, пеня) - 2610 грн. 00 коп. (а.с. 48).
28.12.2020 року ТОВ "ФІНФОРС" («Клієнт») укладає з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» («Фактор») договір факторингу № 28/1220-01, згідно якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 49-54)
26 березня 2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис № 40741, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором 95146-А від 25 серпня 2017 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-01 від 26 квітня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 28/1220-01 від 28 грудня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість за Кредитним договором 95146-А від 25 серпня 2017 року. Строк платежу за Кредитним договором 95146-А від 25 серпня 2017 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року. Сума заборгованості складає 7875,90 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3000,00 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2265,90 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 1200,00 грн., які підлягають стягнення з Боржника на користь Стягувача.
До матеріалів справи долучені графік платежів до договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 95146-А від 2017-08-25 ( а.с. 33-34), додаток № 1 до Договору факторингу № 40071779-1 від 26.04.2018 р (а.с. 42), додаток № 2 до Договору факторингу № 40071779-1 від 26.04.2018 р (а.с. 43), додаток № 3 до Договору факторингу № 40071779-1 від 26.04.2018 р (а.с. 44), додаток № 4 до Договору факторингу № 40071779-1 від 26.04.2018 р (а.с. 45), додаток № 5 до Договору факторингу № 40071779-1 від 26.04.2018 р (а.с. 46), додаток № 6 до Договору факторингу № 40071779-1 від 26.04.2018 р (а.с. 47), Виписка з особового рахунка за Кредитним договором № 95146-А (а.с. 55), лист № 20702/9.5-24/вх..ПІ-О-315-24 від 23.01.2024 (а.с. 62-64), наказ Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я Головкіної Я.В. (а.с. 65).
За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства Юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно із підпунктом 1.2 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктом 3.1 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів (у редакції станом на дату вчинення спірного виконавчого напису) для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як роз'яснено у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк..
Пунктом 8 зазначеної вище Постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
При цьому, у вчиненому спірному виконавчому написі взагалі не вказано на підставі яких документів останній було вчинено.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17 та узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.
Верховний Суд у Постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, провадження № 61-12629св19 дійшов висновку про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не надав будь-яких доказів, які б свідчили про безспірність зобов'язань позивача перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Доказів про направлення позивачеві вимоги відповідача про усунення наявної заборгованості за кредитним договором також не надано. Не надано і доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Згідно із пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Оскаржуваний виконавчий напис № 36792 вчинено нотаріусом 26 березня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 кредитний договір від 25.08.2017 року № 95146-А, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18 та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
За таких обставин, враховуючи те, що суду не надано доказів, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, не надано нотаріально посвідченого договору, з приводу якого виникла така заборгованість, за відсутності засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати виконавчий напис за № 40741, який був вчинений 26.03.2021р., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, щодо звернення стягнення заборгованості із ОСОБА_2 (у виконавчому написі не вірно зазначено ім'я « ОСОБА_3 », замість вірного « ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС»- таким, що не підлягає виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42254696, юридична адреса? 02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 34, офіс 511)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна (адреса: 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 115, оф. 1)
Суддя М.Б. Баличева