"14" березня 2025 р. Справа № 367/2561/20
14 березня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №62020100000000106 відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України,
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває зазначений обвинувальний акт.
29.01.2025 року від захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ст. 49 КК України.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений клопотання про закриття кримінального провадження підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань до суду не подавав. Крім того, потерпілий в судові засідання на 12.02.2025 року, 21.02.2025 року та 28.02.2025 року не з'являвся, на адресу суду через "Електронний суд" надсилав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його стажуванням та тимчасової непрацездатністю, які судом були задоволенні.
Згідно ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Неявка в судове засідання потерпілого, на думку суду не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній матеріалів та розгляду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України, оскільки вказана особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання та на власний розсуд розпорядилися своїм правом прийняття участі в судовому розгляді.
З огляду на викладене, за відсутності заборони на розгляд клопотання про закриття кримінального провадження з підстав ст.49 КК України за відсутності потерпілої особи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності останнього.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343 та ч. 2 ст. 345 КК України.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто, згідно обвинувального акту - 13.01.2020 року. Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.
Санкція ч. 2 ст. 343 КК України передбачає покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строкдо п'яти років або пробаційним наглядом на строк до чотирьох років, або обмеження волі на той самий строк, тобто дане інкриміноване ОСОБА_5 діяння є кримінальним проступком.
Санкція ч.2 ст.345 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, тобто дане інкриміноване діяння є нетяжким злочином.
Частина перша статті 49 КК України визначає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення минуло: у разі вчинення кримінального проступку - три роки; у разі вчинення нетяжкого злочину - п'ять років.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням давності є обов'язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.
Аналіз вищевказаних правових норм дозволяє дійти до висновку, що матеріально-правовими підставами для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч.2-4 ст.49 КК України), а процесуально-правовими - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину (Постанова ККС ВС у справі № 552/5595/18 провадження № 51 -5289км! 9).
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Встановлено, що з 13.01.2020 року тобто з дня вчинення кримінальних правопорушень минуло більше п'яти років, що відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України є підставою до закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
У кримінальному провадженні № 463/5277/16-к Верховний Суд у постанові від 20 березня 2018 року наголосив, що ст.49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у ст.ст. 285-289 КПК України. Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Відсутність же клопотання сторін про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, позбавляє суд можливості самостійно ініціювати вирішення відповідного питання.
Дотримання умов, передбачених частинами 1 - 3 ст. 49 КК України є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2022 року провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України було зупинено у зв'язку із перебуванням обвинуваченого на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 28.05.2022 року до його звільнення з військової служби.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24.01.2024 року поновлене судове провадження у кримінальному провадженні №62020100000000106 відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України, зупинення судового провадження з підстав призиву обвинуваченого для проходження військової служби за призивом під час мобілізації, не є підставою для зупинення перебігу давності, оскільки таке зупинення судового провадження у будь-якому випадку не пов'язане з ухиленням обвинуваченого від явки до суду (ухвала Верховного суду від 25.07.2024 року в справі №363/1416/20).
Враховуючи наявність як матеріальних, так і процесуальних підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України, суд вважає, що клопотання захисника є обґрунтованим і підлягає задоволенню, так як з моменту його вчинення минуло більше ніж п'ять років. Після його вчинення ОСОБА_5 інші кримінальні правопорушення не вчиняв.
Вищезазначені обставини дають всі підстави вважати, що з дня вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, спливли строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст.284, 286, 337, 369, 372 КПК України, суд-
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України на підставі статті 49 КК України - у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за №62020100000000106 від 13.01.2020 року відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 345 КК України - закрити.
Речові докази - мобільний телефон марки «Redmi Note 5» чорного кольору - повернути власнику на належністю.
Цифровий носій інформації флеш карта «Veriko thumb 16», цифровий носій інформації флеш карта «Kingston 32», флеш накопичувач з написом «DT 101 G2 1 GB» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 18.03.2025 року о 13 годині 50 хвилин
Головуючий суддя ОСОБА_1