Справа № 357/2996/25
Провадження № 2/357/2539/25
17.03.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, держави російська федерація в особі посольства держави російська федерація в Польщі про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, держави російська федерація в особі посольства держави російська федерація в Польщі про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
У зв'язку з зазначеним, звернення заявника до суду зобов'язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з'ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з'ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Слід зазначити, що за сталою позицією Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою, викладеною, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та в постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 201/7038/20 (провадження № 61-16141св20), належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою, є держава як учасник цивільних правовідносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Так, Верховний Суд в постанові від 06.11.2023, cправа № 910/5699/23, вказав, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою) саме на позивача покладено обов'язок зазначити, окрім безпосередньо держави, яка за його ствердженням завдала йому шкоди, також орган (органи) відповідної держави, якого (яких) позивач зазначає порушником своїх прав (Міністерство юстиції російської федерації, Міністерство оборони російської федерації).
Однак, вказуючи на державний орган, через який держава Україна та російська федерація залучені позивачем до участі в справі, нею взагалі не обгрунтовано, а саме, якими діями Міністерства юстиції України та посольства російської федерації у Польщі їй було завдано шкоди, натомість підстава вказівки таких органів обгрунтована позивачем як орган, якому ним надіслано копії позовної заяви та через який відповідача можливо повідомити про судовий розгляд справи, що не відповідає вищевказаним підставам залучення органу, уповноваженого представляти державу в справах про відшкодування завданої шкоди.
Також, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, оскільки саме позивач має визначити і вказати у позові предмет позову (що конкретно він вимагає), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).
Тому враховуючи викладене, позивачу слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви, а саме надати нову редакцію позовної заяви, в якій: обґрунтувати обставини залучення Міністерства юстиції України, як державного органу, а саме якими діями Міністерства юстиції України йому було завдано шкоди, або зазначити інший державний орган держави Україна, як орган, діями якого, на думку позивача, йому завдано шкоду; обґрунтувати обставини залучення державного органу російської федерації, посольства російської федерації у Польщі, а саме якими діями посольства російської федерації у Польщі йому було завдано шкоди, або зазначити інший державний орган російської федерації, як орган, діями якого, на думку позивача, йому завдано шкоду; уточнити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначити найменування органу державної влади, через який держава бере участь у справі як відповідач, його місцезнаходження, ідентифікаційний код, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач згідно ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись, ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 353 ЦПК України, суддя , -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, держави російська федерація в особі посольства держави російська федерація в Польщі про відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Кошель