Справа № 357/9031/24
1-кп/357/1/25
14 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023020060000168, яке внесене до ЄРДР 18 травня 2023 року, стосовно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України,
а також цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , про стягнення майнової шкоди, установив.
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
05 січня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 через платформу онлайн-оголошень «OLX.ua» здійснив замовлення у ОСОБА_7 золотої каблучки вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру, з доставкою товару до відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Северина Наливайка, 20-А, переслідуючи при цьому умисел на незаконне заволодіння чужим майном.
У подальшому, 07 січня 2024 року близько 13 години 45 хвилин, перебуваючи у приміщенні відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Северина Наливайка, 20-А, ОСОБА_4 з метою реалізації свого умислу, направленого на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь підготувавши біжутерію каблучки, яку він приніс із собою, маючи на меті здійснити її підміну на золоту каблучку вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру вартістю 3969 гривень 32 копійки, шляхом обману оператора цього відділення - ОСОБА_6 , повідомив відомості щодо замовлення та попросив скористатись послугою огляду товару, не маючи наміру при цьому в подальшому за нього розрахуватись.
Після цього, отримавши товар для огляду від оператора відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , під час огляду товару, а саме золотої каблучки вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру вартістю 3969 гривень 32 копійки, переконавшись у тому, що його дії залишаються непоміченими з боку сторонніх осіб та працівників відділення ТОВ «Нова Пошта», здійснив підміну вказаної каблучки на заздалегідь приготовлену біжутерію, а справжню золоту каблучку вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру вартістю 3969 гривень 32 копійки сховав до кишені куртки, в яку був одягнений.
У подальшому, ОСОБА_4 віддав пакування (коробку з біжутерією) оператору відділення ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_6 та повідомив останньому, що відмовляється оплачувати і отримувати замовлену ним золоту каблучку та покинув приміщення відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта», незаконно заволодівши при цьому золотою каблучкою вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру вартістю 3969 гривень 32 копійки, якою у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди в розмірі 3969 гривень 32 копійки.
Отож, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
Крім цього, 18 січня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 через платформу онлайн-оголошень «OLX.ua» здійснив замовлення в ОСОБА_8 золотого ланцюжка вагою 1,77 г 585 проби 46 см, з доставкою товару до відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців (вул. Леваневського), 47/1, переслідуючи при цьому умисел на незаконне заволодіння чужим майном.
У подальшому, 19 січня 2024 року близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців (вул. Леваневського), 47/1, ОСОБА_4 з метою реалізації свого умислу, направленого на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, заздалегідь підготувавши біжутерію ланцюжка, який він приніс із собою, маючи на меті здійснити його підміну на золотий ланцюжок вагою 1,77 г 585 проби 46 см вартістю 4209 гривень 93 копійки, шляхом обману оператора цього відділення - ОСОБА_9 , повідомив відомості щодо замовлення та попросив скористатись послугою огляду товару, не маючи наміру при цьому в подальшому за нього розрахуватись.
Після цього, отримавши товар для огляду від оператора відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , під час огляду товару, а саме золотого ланцюжка вагою 1,77 г 585 проби 46 см вартістю 4209 гривень 93 копійки, переконавшись в тому, що його дії залишаються непоміченими з боку сторонніх осіб та працівників відділення ТОВ «Нова Пошта», здійснив підміну вказаного ланцюжка на заздалегідь приготовлену біжутерію, а справжній золотий ланцюжок вагою 1,77 г 585 проби 46 см вартістю 4209 гривень 93 копійки сховав до кишені куртки, в яку був одягнений.
У подальшому, ОСОБА_4 , бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, віддав пакування (коробку з біжутерією) оператору відділення ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_9 та повідомив останній, що відмовляється оплачувати і отримувати замовлений ним золотий ланцюжок та намагався покинути відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта», виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Однак, кримінальне правопорушення ОСОБА_4 не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як при виході з приміщення ТОВ «Нова Пошта» він був викритий та зупинений працівниками відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта».
Отож, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинений повторно, який не був закінчений з причин, що не залежали від волі особи, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.
ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, отримавши згоду учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорювались, оскільки вони розуміли правильно їх зміст, сумнівів у добровільності їх позиції не було, а їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У порядку ч. 4 ст. 349 КПК України, суд допитав обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав пред'явлене йому обвинувачення, підтвердив кожну обставину, про яку зазначено у ньому, кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України не оспорював та надав покази, які повністю узгоджуються із зазначеними в обвинувальному акті, зазначивши, що 05 січня 2024 року він замовив каблучку через «OLX». 07 січня 2024 року близько 13 години він прийшов у відділення № 12, коли оглядав посилку, то підмінив каблучку на біжутерію та повернув її працівнику пошти, сказав, що вона не підходить. Він забрав каблучку і в подальшому її продав.
Потім, 18 січня 2024 року через «OLX» він замовив золотий ланцюжок. На наступний день він прийшов у відділення Нової пошти № 3 і хотів замінити ланцюжок на біжутерію, але працівник пошти помітив заміну і викликав поліцію, а він залишався на місці.
Стверджував, що шкоду потерпілим він відшкодував, готовий понести покарання, штраф сплатити може, оскільки заробляє близько 20 000 гривень на місяць та має збереження.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
У ході судового розгляду сторонами заявлені дві обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання прокурором не заявлялись.
Відповідно до ст. 66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:
1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди …
Як свідчить практика Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, у справі ЄУН 166/1065/18, режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84449643).
У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого, засуджував свою поведінку, виявляв готовність понести покарання.
З копій квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки № 176Т004LXD від 11 липня 2024 року, № 176T004LXA від 11 липня 2024 року та квитанції до платіжної інструкції № 45970035 від 18 липня 2024 року судом з'ясовано, що ОСОБА_4 відшкодував завдані потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 збитки.
Отож, за викладених обставин, на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 : щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Своєю чергою, обставини, які обтяжують покарання прокурором не заявлялися.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Отже, якщо прокурором не заявлені обставини, які обтяжують покарання, суд не має права установлювати їх на власний розсуд, оскільки це погіршуватиме становище обвинуваченого.
ІV. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України передбачає, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.
Отже, суд призначає особі, яка вчинила кримінальне правопорушення покарання з метою її виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як нею, так і іншими особами.
Призначаючи покарання суд керується санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та положеннями Загальної частини КК України.
Визначаючись з видом та строком покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як свідчить практика Верховного Суду, у ст. 12 КК дається лише видова характеристика злочинів, а тому тяжкість певного злочину слід визначати виходячи з конкретних обставин його вчинення та небезпечності наслідків злочину (у т. ч. й через призму ієрархії об'єктів кримінально-правової охорони) (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 червня 2020 року, справа ЄУН 171/8/17, режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90111731).
Суд зазначає, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 12 ч. 2 ст. 190 КК України.
Вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Варто зазначити, що шахрайство визначене ч. 2 ст. 190 КК України має кілька форм об'єктивної сторони. Кожна з них має різну суспільну небезпеку. Шахрайство вчинене повторно є менш небезпечним за шахрайство вчинене групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
Отож, суд вважає, що до осіб, які шахрайство вчинили повторно, має застосовуватися менш тяжке покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 190 КК України, ніж до осіб, які вчинили шахрайство групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 , 2004 року народження, раніше не судимий, перебуває на військовому обліку призовників, на обліку в органі з питань пробації не перебуває, медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує.
Потерпілі будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до ОСОБА_4 не пред'являли.
Отож, з огляду на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, установлені відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що досягнення мети покарання, визначеної у ст. 50 КК України, а саме виправлення винного, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як винним, так і іншими особами можливе шляхом призначення мінімального покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.
Отже, суд призначає ОСОБА_4 покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Суд вважає, що призначення більш суворого покарання буде явно несправедливим для ОСОБА_4 , з огляду на його молодий вік, відсутність у нього судимостей, установлені обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Остаточне покарання ОСОБА_4 суд визначає за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, врахувавши крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, кількість злочинів, що входять до сукупності - два, умисну форму вини й корисливий мотив їх вчинення, відсутність тяжких наслідків, вид сукупності.
Разом з цим, захисник ОСОБА_5 посилаючись на наявність двох обставин, які пом'якшують покарання, відсутність у ОСОБА_4 судимостей, його молодий вік просив призначити останньому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче нижчої межі у виді штрафу в розмір 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 38 250 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень.
Всупереч доводам захисника ОСОБА_5 , суд вважає, що підстав для призначення ОСОБА_4 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, немає.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Як свідчить практика Верховного Суду, підставами призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, визначено дві групи обставин, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, що мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, принаймні одна з встановлених обставин має істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В поєднанні з обставинами (обставиною), яка пом'якшує покарання, та з урахуванням даних про особу, які відповідним чином характеризують винуватого, зазначені чинники у своїй сукупності утворюють підставу для застосування ст.69 КК. Призначення більш м'якого покарання, ніж зазначене в санкції кримінально-правової норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені у справі обставини в своїй сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі ЄУН 744/884/17, режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217838).
Суд вважає, що відсутність судимостей, молодий вік обвинуваченого не є обставинами, що істотно знижують суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення.
Водночас, суд вважає, що установлені обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 : щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку не знижують істотно суспільної небезпечності вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, оскільки збитки потерпілим відшкодовані через значний час після вчинення кримінальних правопорушень, а сам ОСОБА_4 вчинив кілька епізодів шахрайства і припинив злочинну діяльність не самостійно, а лише після його викриття.
За таких обставин, суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_5 про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України.
V. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Згідно з цивільним позовом ОСОБА_6 просив: стягнути з ОСОБА_4 на його користь суму майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням у сумі 3969,32 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Судом установлено, що сума майнової шкоди, яка завдана ОСОБА_6 внаслідок кримінального правопорушення становить 3969,32 грн.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 176T004LXD від 11 липня 2024 року, ОСОБА_4 відшкодував ОСОБА_6 суму в розмірі 3969,32 грн.
Отож, оскільки ОСОБА_4 відшкодував суму майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд у задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 відмовляє.
VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
З постанови про визнання вилучених речей речовими доказами від 18 липня 2023 року з'ясовано, що оптичний диск для лазерних систем зчитування ТМ «Verbatim» CD-R з інформацією в електронному вигляді - визнаний речовим доказом.
З постанови про визнання вилучених речей речовими доказами від 28 липня 2023 року з'ясовано, що оптичний диск для лазерних систем зчитування ТМ «Videx» DVD-R з написом «Універсалбанк вх. 12849» - визнаний речовим доказом.
З постанови про визнання вилучених речей речовими доказами від 20 вересня 2023 року з'ясовано, що оптичний диск для лазерних систем зчитування CD+R та роздрукована із нього інформація в паперовому вигляді по картковому рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 за період з 15 по 30 травня 2023 року - визнані речовими доказами.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи документів від 19 березня 2024 року з'ясовано, що виписка руху коштів по картці від 16 лютого 2024 року - визнана документом.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи документів від 19 березня 2024 року з'ясовано, що файли із назвами «IMG_3046», «IMG_3047», що зберігаються на DVD-R диску - визнані документами.
З постанови про визнання речовими доказами та їх приєднання до матеріалів кримінального провадження від 19 березня 2024 року з'ясовано, що мобільний телефон марки «iPhone Xr», серійний номер - НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 - визнаний речовим доказом.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження документу від 07 березня 2024 року з'ясовано, що скрін-шот СМС-повідомлення, скрін-шот контактного номеру телефону, що містить назву «Вадим.Олх» та номер « НОМЕР_5 », скрін-шот замовлення на платформі «ОLX» на 3 арк. - визнані документами.
З постанови про визнання речовим доказом від 11 січня 2023 року з'ясовано, що первинне пакування (спеціальний пакет PSP2211816), поліетиленовий пакет Нова Пошта білого кольору, пошкоджена половина листа А4, біжутерія у вигляді каблучки та картонна коробка бордового кольору, що поміщена до паперового конверту - визнані речовими доказами, а фіскальний чек від 07 січня 2024 року, фіскальний чек від 07 січня 2024 року, експрес накладна № 20400370457683 від 10 січня 2024 року, експрес накладна № 20400370457683 від 10 січня 2024 року - визнані документами.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи документів від 20 лютого 2024 року з'ясовано, що квитанція № 5X57-4ТРА-2А23-5А89 від 07 січня 2024 року - визнана документом.
З постанови про визнання речей речовими доказами та їх приєднання до матеріалів кримінального провадження від 20 лютого 2024 року з'ясовано, мобільний телефон марки «Pixel 2XL», ІМЕІ НОМЕР_6 - визнаний речовим доказом.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи документів від 20 лютого 2024 року з'ясовано, що файли із назвами «IMG_3048», «IMG_3055», що зберігаються на DVD-R диску - визнані документами.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження документу від 08 березня 2024 року з'ясовано, що скрін-шот контактного номеру телефону, що містить назву « ОСОБА_12 » та номер « НОМЕР_7 »; скрін-шот замовлення на платформі «OLX», скрін-шот замовлення на платформі «OLX» на 3 арк. - визнані документами.
З постанови про визнання речовим доказом від 20 січня 2024 року з'ясовано, що паперове пакування квадратної форми «ювелірна карта», ланцюг жовтого кольору із биркою в зіп-пакеті, захисне пакування, ланцюг із хрестиком жовтого кольору без наявних проб із застібкою, картонне пакування квадратної форми та первинне пакування (спеціальний пакет INZ 1055897), що в спеціальному пакеті INZ 1055897 - визнані речовими документами.
З постанови про визнання документом від 20 січня 2024 року з'ясовано, що експрес накладна № 204003772500663 - визнана документом.
З постанови про визнання речовим доказом від 20 січня 2024 року з'ясовано, що мобільний телефон марки «Huawei», ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 та мобільний телефон марки «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 - визнані речовими доказами.
З постанови про визнання речовим доказом від 20 січня 2024 року з'ясовано, що грошові кошти в сумі 20 гривень - одна купюра із серійним номером ЮВ 6001511, візитна картка «MOTOBRO», візитна картка чорного кольору квадратної форми із написом «BRAIN REAVER» мікро сім-картка оператора «lifecell» із написом « НОМЕР_12 » - визнані речовими доказами.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи документів від 19 лютого 2024 року з'ясовано, що відеозаписи з приміщення відділення нової пошти № 2, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 47/1, на якому зафіксовано факт підміни товару за 19 січня 2024 року, що на DVD-R диску - визнані документами.
З постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи документів від 08 березня 2024 року з'ясовано, що скрін-шот із заголовком «OLX Доставка», скрін-шот фотографії, скрін-шот фіскального чека із написом «ЕКСПРЕС-НАКЛАДНА № 20400372500663», скрін-шот «повна інформація про посилку»; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот листування на 14 арк. - визнані документами.
З копії постанови про визнання документу від 08 березня 2024 року з'ясовано, що відеозаписи з нагрудної відеокамери працівника БПП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області за 19 січня 2024 року, який знаходиться на диску формату DVD-R - визнані документами.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Вказане питання вирішується судом за правилами частини дев'ятої статті 100 КПК України, а саме: (1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); (2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; (3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; (4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; (5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; (6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; (6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. (7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Застосовуючи вказані правила, суд вважає, що:
- оптичний диск для лазерних систем зчитування ТМ «Verbatim» CD-R з інформацією в електронному вигляді; оптичний диск для лазерних систем зчитування ТМ «Videx» DVD-R з написом «Універсалбанк вх. 12849»; оптичний диск для лазерних систем зчитування CD+R та роздрукована із нього інформація в паперовому вигляді по картковому рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 за період з 15 по 30 травня 2023 року; виписку руху коштів по картці від 16 лютого 2024 року; файли із назвами «IMG_3046», «IMG_3047», що зберігаються на DVD-R диску; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот контактного номеру телефону, що містить назву «Вадим.Олх» та номер « НОМЕР_5 », скрін-шот замовлення на платформі «ОLX» на 3 арк.; фіскальний чек від 07 січня 2024 року; фіскальний чек від 07 січня 2024 року; експрес накладну № 20400370457683 від 10 січня 2024 року, експрес накладну № 20400370457683 від 10 січня 2024 року; квитанцію № 5X57-4ТРА-2А23-5А89 від 07 січня 2024 року; файли із назвами «IMG_3048», «IMG_3055», що зберігаються на DVD-R диску; скрін-шот контактного номеру телефону, що містить назву « ОСОБА_12 » та номер « НОМЕР_7 »; скрін-шот замовлення на платформі «OLX», скрін-шот замовлення на платформі «OLX» на 3 арк.; експрес накладну № 204003772500663; відеозаписи з приміщення відділення нової пошти № 2, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 47/1, на якому зафіксовано факт підміни товару за 19 січня 2024 року, що на DVD-R диску; скрін-шот із заголовком «OLX Доставка», скрін-шот фотографії, скрін-шот фіскального чека із написом «ЕКСПРЕС-НАКЛАДНА № 20400372500663», скрін-шот «повна інформація про посилку»; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот листування на 14 арк.; відеозаписи з нагрудної відеокамери працівника БПП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області за 19 січня 2024 року, який знаходиться на диску формату DVD-R, необхідно залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання;
- мобільний телефон марки «iPhone Xr», серійний номер - НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , та мобільний телефон марки «Pixel 2XL», ІМЕІ НОМЕР_6 , необхідно залишити власникам;
- первинне пакування (спеціальний пакет PSP2211816), поліетиленовий пакет Нова Пошта білого кольору, пошкоджену половину листа А4, картонну коробку бордового кольору; паперове пакування квадратної форми «ювелірна карта»; захисне пакування; картонне пакування квадратної форми та первинне пакування (спеціальний пакет INZ 1055897), що в спеціальному пакеті INZ 1055897, необхідно знищити;
- грошові кошти в сумі 20 гривень - одну купюру із серійним номером ЮВ 6001511, візитну картку «MOTOBRO», візитну картку чорного кольору квадратної форми із написом «BRAIN REAVER» мікро сім-картку оператора «lifecell» із написом « НОМЕР_12 », мобільний телефон марки «Huawei», ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , необхідно повернути власнику ОСОБА_4 , а ланцюг жовтого кольору із биркою в зіп-пакеті, - власнику ОСОБА_8 .
Одночасно, судом установлено, що мобільний телефон марки «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 , біжутерію у вигляді каблучки, ланцюг із хрестиком жовтого кольору без наявних проб із застібкою, ОСОБА_4 використовував вчиняючи кримінальні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України, Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Отож, на підставі ст. 96-1 КК України, суд вирішує застосувати спеціальну конфіскацію мобільного телефону марки «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 , біжутерії у вигляді каблучки, ланцюга із хрестиком жовтого кольору без наявних проб із застібкою, які належать ОСОБА_4 .
Судом установлено, що згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи, висновок експерта № СЕ-19/111-24/19666-ФП від 31 травня 2024 року, підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 3029,12 гривень.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо обвинувачено декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отож, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експерта в розмірі 3029,12 гривень.
Водночас, суд вважає, що з огляду на вид покарання призначеного ОСОБА_4 необхідності в обранні йому запобіжного заходу немає.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 381-382, 395, 532 КПК України, суд
визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
На підставі ст. 96-1 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію до мобільного телефону марки «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 , біжутерії у вигляді каблучки, ланцюга із хрестиком жовтого кольору без наявних проб із застібкою, які належать ОСОБА_4 .
Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , про стягнення майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок.
Речові докази:
- оптичний диск для лазерних систем зчитування ТМ «Verbatim» CD-R з інформацією в електронному вигляді; оптичний диск для лазерних систем зчитування ТМ «Videx» DVD-R з написом «Універсалбанк вх. 12849»; оптичний диск для лазерних систем зчитування CD+R та роздрукована із нього інформація в паперовому вигляді по картковому рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 за період з 15 по 30 травня 2023 року; виписку руху коштів по картці від 16 лютого 2024 року; файли із назвами «IMG_3046», «IMG_3047», що зберігаються на DVD-R диску; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот контактного номеру телефону, що містить назву «Вадим.Олх» та номер « НОМЕР_5 », скрін-шот замовлення на платформі «ОLX» на 3 арк.; фіскальний чек від 07 січня 2024 року; фіскальний чек від 07 січня 2024 року; експрес накладну № 20400370457683 від 10 січня 2024 року, експрес накладну № 20400370457683 від 10 січня 2024 року; квитанцію № 5X57-4ТРА-2А23-5А89 від 07 січня 2024 року; файли із назвами «IMG_3048», «IMG_3055», що зберігаються на DVD-R диску; скрін-шот контактного номеру телефону, що містить назву « ОСОБА_12 » та номер « НОМЕР_7 »; скрін-шот замовлення на платформі «OLX», скрін-шот замовлення на платформі «OLX» на 3 арк.; експрес накладну № 204003772500663; відеозаписи з приміщення відділення нової пошти № 2, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 47/1, на якому зафіксовано факт підміни товару за 19 січня 2024 року, що на DVD-R диску; скрін-шот із заголовком «OLX Доставка», скрін-шот фотографії, скрін-шот фіскального чека із написом «ЕКСПРЕС-НАКЛАДНА № 20400372500663», скрін-шот «повна інформація про посилку»; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот СМС-повідомлення; скрін-шот листування на 14 арк.; відеозаписи з нагрудної відеокамери працівника БПП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області за 19 січня 2024 року, який знаходиться на диску формату DVD-R, - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання;
- мобільний телефон марки «iPhone Xr», серійний номер - НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , - залишити власнику ОСОБА_11 ;
- мобільний телефон марки «Pixel 2XL», ІМЕІ НОМЕР_6 , - залишити власнику ОСОБА_6 ;
- первинне пакування (спеціальний пакет PSP2211816), поліетиленовий пакет Нова Пошта білого кольору, пошкоджену половину листа А4, картонну коробку бордового кольору; паперове пакування квадратної форми «ювелірна карта»; захисне пакування; картонне пакування квадратної форми та первинне пакування (спеціальний пакет INZ 1055897), що в спеціальному пакеті INZ 1055897, - знищити;
- грошові кошти в сумі 20 гривень - одну купюру із серійним номером ЮВ 6001511, візитну картку «MOTOBRO», візитну картку чорного кольору квадратної форми із написом «BRAIN REAVER» мікро сім-картку оператора «lifecell» із написом « НОМЕР_12 », мобільний телефон марки «Huawei», ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , - повернути власнику ОСОБА_4 ;
- ланцюг жовтого кольору із биркою в зіп-пакеті, - повернути власнику ОСОБА_8 .
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав, вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України вручити учасникам судового провадження копію повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_13
Київської області