Справа № 355/1316/24
Провадження № 2-с/355/10/25
Іменем України
про скасування судового наказу
13 березня 2025 року суддя Баришівського районного суду Київської області Троценко Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 27.12.2024 року за заявою ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії,
27.12.2024 року Баришівським районним судом Київської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», заборгованість з оплати електричної енергії у розмірі 29 653 грн. 80 коп та 302,80 грн. судового збору.
04.03.2025 року до суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про скасування судового наказу від 27.12.2024 року.
В обґрунтування своєї заяви вказує на те, що 27 грудня 2024 року Справа № 355/1316/24 Провадження № 2-н/355/185/24 за заявою ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», винесено судовий наказ про стягнення з неї, суму заборгованості за спожиту електричну енергію 29 653 (двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 80 коп., а також судові витрати у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп..
Судовий наказ нею й досі не було одержано, про його існування вона дізналася лише 19.02.2025 року, після блокування її рахунків Виконавчою службою на підставі постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2025 року виконавчого провадження №77237293.
Таким чином, строк подання заяви про скасування судового наказу від 27 грудня 2024 року, нею не пропущено.
Вважає, що зазначений судовий наказ є повністю необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі з наступних підстав: наявність спору про право, який є підставою для скасування судового наказу; фактична відсутність договірних відносин між нею та Стягувачем.
Посилання ж Стягувача на "Договір" в просторах інтернету, як на факт існування між нею та Стягувачем договірних відносин, не є узгодженим між Сторонами Договором.
Дії Стягувача - є порушенням її прав і свобод гарантованих Конституцією Україні (в редакції 1996 року), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Загальної декларації прав людини.
Доказами щодо необгрунтованих вимог Стягувача, та неправомірності позову є: відсутність у матеріалах справи достовірних і беззаперечних доказів та підстав для позову; Документів, які підтверджують правовий режим власності Стягувача на електричні мережі, із усім обладнанням та пристроями, будівлі, земельні ділянки, на яких ці об'єкти розташовані, які використовуються для забезпечення постачання комунальних послуг; Відсутність узгодженого між нею та Стягувачем підписаного особисто нею Договору про постачання житлово-комунальних послуг; Відсутність у Стягувача її письмової згоди щодо збору, використання, обробки та зберігання її персональних даних; відсутність у Стягувача документальних доказів виконання послуг, які вони нібито надали-первинної фінансової документації (Актів/товарних накладних, тощо); Ліцензії на право надавати послуги в сфері жкг виданої Позивачу належним Регулятором утвореним КМУ;
Вона не зверталася до Стягувача з проханням здійснювати їй продаж товарів, виконувати для неї роботи або надавати їй послуги.
В зв'язку з цим ОСОБА_1 вважає, що у неї відсутні будь-які правові підстави звертатися до неї з вимогами щодо погашення заборгованості.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви боржника та скасування судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Таким чином, заява про скасування судового наказу від 04 березня 2025 року є обґрунтованою, отже підстав відмовити у її задоволенні немає.
Дослідивши матеріали справи за заявою ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії та заяву про скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що судовий наказ є таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.170,171 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 27.12.2024 року за заявою ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії - задовольнити.
Судовий наказ від 27.12.2024 року за заявою ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії - скасувати.
Роз'яснити ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» його право на звернення з тими самими вимогами до суду у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Баришівського районного суду Т. А. Троценко