Справа № 351/2443/24
Номер провадження №2/351/369/25
18 березня 2025 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Мартинюка ВІ.,
за участю секретаря судового засідання Бабшинської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Снятин у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду 31.12.2024 надійшла позовна заява від ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування поданого позову ТОВ «Бізнес Позика» зазначено про те, що 15.12.2023 між ним та відповідачкою укладено Договір № 475063-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
Відповідно до умов Договору кредиту, позикодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.
Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить:
- стандартна процентна ставка в день 2.0000;
- знижена процентна ставка в день 1.15288411.
Позивач свої зобов'язання за Договором кредиту виконав, та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку.
Позивач зазначає, що до теперішнього часу відповідачка свої зобов'язання за Кредитним договором № 475063-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, чим порушила свої зобов'язання, які встановлені договором.
Відтак, у останньої станом на 18.12.2024 утворилась заборгованість за Договором № 475063-КС-004 про надання кредиту в розмірі 27 647,50 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 353,15 грн; суми прострочених платежів по процентах 18 294,35 грн; суми прострочених платежів за комісією 0,00 грн.
Позивач стверджує, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача і, відповідно, причиною звернення ТОВ «Бізнес Позика» за захистом своїх прав до суду.
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позову просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги заяви підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву не скористалася.
Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
Ухвалою суду від 10.02.2025 клопотання представника позивача задоволено та ухвалено витребувати у АТ КБ «Приватбанк» документи на підтвердження факту випуску банківської картки на ім'я ОСОБА_1 та виписку про рух коштів по відповідному рахунку.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з'явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
За приписами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладені обставини, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд справи.
Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 15.12.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 475063-КС-004 про надання кредиту, яка прийнята відповідачкою шляхом підписання 15.12.2023 акцепту пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 475063-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Отже, 15.12.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою укладено Договір № 475063-КС-004 про надання кредиту.
Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Відповідно до п. 2.3. Договору кредиту строк, на який надається кредит - 24 тижні.
Умовами Договору кредиту (п. 2.4. Договору) сторони визначили, що:
- стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2.0000, фіксована;
- знижена процентна ставка за кредитом: в день 1.15288411, фіксована.
Згідно з пунктом 3.2. Договору кредиту протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
У разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору. (п. 3.2.1. Договору).
Сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення строку дії Договору. (п. 3.2.2. Договору).
Пунктом 2.7. Договору кредиту встановлено строк дії Договору: до 31.05.2024 року.
У пункті 3.2.3. Договору кредиту сторонами обумовлено графік платежів, який має виконувати позичальник і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Вказаний Договір підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-2454 (п. 8 прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 475063-КС-004 про надання кредиту)
Також, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-3341, ОСОБА_1 17.11.2023 підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору з аналогічними умовами.
Вказане свідчить, що умови кредитування в ТОВ «Бізнес Позика» погодженні відповідачкою у повному обсязі без будь-яких застережень чи заперечень.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , належність якої відповідачці підтверджується листом вих. № 20.1.0.0.0/7-250221/42810-БТ від 27.02.2025 та випискою АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н за період з 15.12.2023 по 31.05.2024.
Факт зарахування коштів в розмірі 10 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 також підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн»за вих. No 1317/12 від 19.12.2024 про зарахування платежів ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн.
ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до умов Договору, але в процесі користування кредитними коштами остання у порушення умов Договору не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Відтак, у відповідачки перед позивачем утворилась заборгованість, що, як вбачається із наданого позивачем розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 475063-КС-004, нараховану за період з дати укладення договору 15.12.2023 по 31.05.2024 (із нарахуванням заборгованості по відсоткам в межах строку кредитування до 31.05.2024) та склала у загальному 27 647,50 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 353,15 грн; суми прострочених платежів по процентах 18 294,35 грн.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 15.12.2023 шляхом підписання Пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту та прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти договір між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 475063-КС-004, який підписано відповідачкою електронним підписом через використання одноразового ідентифікатора у визначеному Законом України «Про електронну комерцію» порядку.
Положення Договору відповідають законодавчо закріпленим вимогам, що ставляться до договорів споживчого кредитування в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» із внесеними змінами.
За вказаним договором позичальниця отримала доступ до кредитних коштів, які були перераховані на її картковий рахунок та перебували у її користуванні, що підтверджено Інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» за вих. No 1317/12 від 19.12.2024, а також випискою АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку ОСОБА_1 за банківською карткою № НОМЕР_1 у період з 15.12.2023 по 31.05.2024.
Водночас, відповідачкою порушено погоджені умови Договору, внаслідок чого, як вбачається із наданого позивачем розрахунку про стан заборгованості за Договором кредиту № 475063-КС-004, нарахованої за період з дати укладення договору 15.12.2023 по 31.05.2024 (із нарахуванням заборгованості по відсоткам в межах строку кредитування до 31.05.2024) у останньої перед позивачем утворилась заборгованість, що склала у загальному 27 647,50 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 353,15 грн; суми прострочених платежів по процентах 18 294,35 грн.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Зазначений висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.
Тобто, виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов'язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов'язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.
Окрім того, суд звертає увагу, що розрахунок заборгованості по кредитному договору № 475063-КС-004 від 15.12.2023, наданий позивачем, відповідає вимогам до первинних документів, що підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Бізнес Позика».
Вказаний розрахунок заборгованості є офіційним документом, що виготовляється уповноваженим працівником Банку у ліцензованому програмному забезпеченні, у якому вбачаються усі наявні на рахунку Клієнта кошти та фіксується їх розподіл на погашення заборгованості.
Наданий розрахунок підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.
Вказана позиція прослідковується у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 р. по справі № 278/2177/15-ц, а саме вказується на те, що наданий банком розрахунок заборгованості с належним та допустимим доказом в розумінні ст. 77, 78 ЦПК України.
Отже, розрахунок заборгованості є актуальним, а також належним доказом що підтверджує наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Бізнес Позика».
При цьому, відповідачкою суду не надано контррозрахунок заборгованості чи підтверджень сплати нею утвореної заборгованості за кредитним договором.
Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору від 15.12.2023 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика», суд надав об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Так, зміст наданого позивачем розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 475063-КС-004 від 15.12.2023 з описом фінансових операцій підтверджує обсяг фактично отриманої позичальником суми та автоматичне списання банком суми простроченої заборгованості, а також списання нарахованих ним відсотків за користування кредитом.
Відповідачкою суду не надано будь-яких доказів на спростування достовірності наданого банком розрахунку або помилковості обрахованої заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами, яка підтверджується наданими позивачем доказами.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому, з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 475063-КС-004 від 15.12.2023, яка в сукупному розмірі складає 27 647,50 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 353,15 грн; суми прострочених платежів по процентах 18 294,35 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Бізнес Позика» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Оскільки позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 задоволено повністю, з останньої на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у повному розмірі, а саме 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 49, 76, 81, 120, 123, 126, 127, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 278 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість у розмірі 27 647,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, оф. 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 18.03.2025.
Суддя Василь МАРТИНЮК