Номер провадження: 11-п/813/85/25
Справа № 947/173/25
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
14.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Київського районного суду м.Одеси про направлення до іншого суду кримінального провадження №22024050000003282 від 01.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
встановив:
До Одеського апеляційного суду надійшло подання колегії суддів Київського районного суду м.Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_5 , суддів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про направлення до іншого суду кримінального провадження №22024050000003282 від 01.102024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Подання обґрунтоване тим, що зі змісту обвинувального акту неможливо достеменно встановити, що протиправні дії, які органом досудового розслідування інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 , вчиненні на території Київського районну м. Одеси і як наслідок зробити однозначний висновок, що дане кримінальне провадженні підсудне Київському районному суду м.Одеси.
Відповідно до положень ч.4 ст.34 та ч.4 ст.107 КПК України (далі - КПК) розгляд подання проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст.34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно з п.4 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Зі змісту обвинувального акту в кримінальному провадженні №22024050000003282 убачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
При цьому, відповідно до формулювання обвинувачення, кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив перебуваючи на території Київського району м. Одеси (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено).
Колегія суддів зазначає, що визначення підсудності є важливим елементом справедливого судового розгляду, оскільки визначає «суд, встановлений законом». Стаття 30 КПК передбачає, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 24 лютого 2025 року по справі № 357/10207/21, провадження № 51-4924 кмо 23, наголосила, що визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки, в залежності від характеру і складності обвинувачення, значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів. Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим.
Саме тому законодавчі норми, що стосуються підсудності, включають в себе не лише правила, які визначають ознаки, за якими справа має розглядатися тим чи іншим судом (статті 32, 33, 33-1 КПК), але також і правила вирішення спірних питань, які виникають при визначенні підсудності (стаття 34 КПК).
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, через месенджер «Telegram» передавав інформацію, яка могла бути використана державою агресором для підривної діяльності проти України. Відповідно до формулювання обвинувачення ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому дії знаходячись в Київському районі м. Одеси, однак точне місце вчинення злочину органом досудового розслідування не встановлено.
За таких обставин відсутність конкретизації місця події створює в даному випадку проблеми щодо визначення територіальної підсудності даного кримінального провадження.
Водночас, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування здійснювалось слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м.Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях (який фактично дислокується за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченка, буд.7).
Обвинувальний акт затверджений начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_8 , за адресою: м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд.32.
Вказані обставини свідчать про те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні завершено поза межами юрисдикції Одеського апеляційного суду, що з урахуванням не встановлення органом досудового розслідування точного місця вчинення злочину, слугує підставою для звернення апеляційного суду із поданням до касаційного суду.
Частиною 1 ст.32 КПК передбачено, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до положень ч.3 ст.34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність звернення до Верховного Суду з поданням про направлення до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів кримінального провадження №22024050000003282 від 01.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Керуючись статтями 32, 34, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Подання Київського районного суду - задовольнити.
Звернутися до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з поданням про направлення до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів кримінального провадження №22024050000003282 від 01.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3