Справа № 308/14939/24
Закарпатський апеляційний суд
17.03.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/727/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Петрика В. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , на підставі ст. 22 КУпАП звільнена від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, з оголошенням їй усного зауваження, а провадження у справі щодо неї закрито.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 268174 від 02.09.2024 та постанови судді від 13.09.2024 вбачається, що 02.09.2024 о 09 год ОСОБА_1 за адресою м. Ужгород, вул. Легоцького, 19 А, в магазині здійснила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме з полиці магазину таємно викрала товар на суму 87 грн 42 коп. без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду, захисник-адвокат Петрик В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як незаконну, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова не відповідають фактичним обставинам справи. Захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, оскільки жодного умислу на вчинення крадіжки товару, як і корисливого мотиву вона не мала, а випадково не оплатила товар в касі самообслуговування, про що повідомила охоронцю ТЦ «Вопак», який, незважаючи на це, викликав працівників поліції.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_3 та її захисник-адвокат Петрик В. В. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися, судову кореспонденцію отримували, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було
-2-
знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне на підставі п. 6 ст. 294 КУпАП, розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Петрика В. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката Петрика В. В. підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно ч. 1, 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною першою статті 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Пункт 2 частини першої статті 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання про те, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статями 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу (частина друга статті 268 КУпАП).
Відповідно до приписів частини другої статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтею 51 КУпАП розглядаються у п'ятиденний строк.
Проте, як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 не була під час розгляду справи щодо неї в суді першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 не було піддано приводу органами внутрішніх справа (Національною поліцією) відповідно до приписів частини другої статті 268 КУпАП.
Таким чином, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була розглянута без її участі, що з огляду на положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, є безумовною підставою для скасування постанови судді.
Разом з тим, перевіряючи доводи сторони захисту на предмет необхідності закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 268174 від 02.09.2024 вбачається, що 02.09.2024 о 09 год ОСОБА_1 за адресою м. Ужгород, вул. Легоцького, 19 А, в магазині здійснила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме з полиці магазину таємно викрала товар на суму 87 грн 42 коп. без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
-3-
З рапорту командира взводу № 2 роти ТОР УПП в Закарпатській області Лешковича С. Б. від 03.09.2024 вбачається, що під час патрулювання у м. Ужгороді, екіпажем (Лешкович/Шубець) було отримано повідомлення про крадіжку за адресою м. Ужгород, вул. Легоцького, 19 А. Прибувши на місце події, переглянувши відеозаписи з камер відеоспостереження та опитавши охоронця магазину, було встановлено факт викрадення ОСОБА_1 масла на суму 87,42 грн.
Зазначені у вищевказаних протоколі та рапорті обставини підтверджуються як рапортом інспектора Шубця П. П., так і письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також даними відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Вопак» (м. Ужгород, вул. Легоцького, 19 А).
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративного правопорушення - дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративного правопорушення, інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Закарпатській області Шубець П. П. був упереджений та необ'єктивний, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що він зацікавлений у результатах розгляду справи, оскільки у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Крім того, в ході апеляційного розгляду справи не встановлено й жодних достовірних даних про те, що у свідка ОСОБА_4 були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративного правопорушення, оскільки такі дані не підтверджені будь-якими належними доказами.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення крадіжки, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи й повністю спростовуються наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами.
Диспозиція ч. 1 ст. 51 КпАП України передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.
Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що дрібне викрадення чужого майна, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 51 КпАП України, має місце тоді, коли суб'єкт правопорушення діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення чужого майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 3028 грн.
-4-
Апеляційний суд не вбачає підстав для висновку проте, що працівниками поліції невірно встановлено особу правопорушника, обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно неї, які б ставили під сумнів її вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчинені нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате піддягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи те, що на момент розгляду адміністративної справи в апеляційному суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Петрика В. В. задовольнити частково.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2024 щодо ОСОБА_5 скасувати.
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а провадження в справі щодо неї закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя