Справа № 347/525/25
Провадження № 1-кс/347/202/25
18.03.2025 м.Косів
Слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів клопотання заступника начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000085 від 14.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,-
Заступник начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000085 від 14.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 14.03.2025 близько 13:25 години військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки Opel моделі Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався ним ділянкою дороги із асфальтним покриттям в селі Лючки Косівського району Івано-Франківської області, де всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення із припаркованим на правому узбіччі автомобілем марки Renault моделі Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який від удару перемістився та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка в цей момент перебувала позаду автомобіля марки Renault моделі Kangoo. В результаті ДТП ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому внутрішньо суглобового медіального відростка лівої гомілки без зміщення.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення 14.03.2025 слідчим Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, було проведено огляд місця події за результатами якого було виявлено та вилучено: автомобіль марки Opel моделі Astra, 2007 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , жительці АДРЕСА_1 , однак перебуває в користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , та автомобіль марки Renault моделі Kangoo, 2008 року випуску, білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_3 , однак перебуває в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_4 , про що складено відповідний протокол.
Вилучені в ході проведення огляду місця події транспортні засоби, автомобіль марки Opel моделі Astra, 2007 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , жительці АДРЕСА_1 , однак перебуває в користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , та автомобіль марки Renault моделі Kangoo, 2008 року випуску, білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_3 , однак перебуває в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_4 , є засобами вчинення кримінального правопорушення та об'єктами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту - чи обставин вчинення події ДТП, а також мають значення по кримінальному провадження як речовий доказ.
З метою повного та об'єктивного встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, збереження речових доказів, а також проведення експертиз у ході розслідування виникла необхідність в накладені арешту на майно.
В судове засідання заступник начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власники майна в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
А тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 172 КПК України судове засідання проводиться за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах встановив наступне.
Встановлено, що старший слідчий за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотанням, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як передбачено ч. 5 ст. 132 цього Кодексу, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 даного Кодексу передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 98 вищевказаного Кодексу, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, речі на які слідчий просить накласти арешт є речовими доказами в кримінальному провадженні №12025091190000085 від 14.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, про що свідчить винесена слідчим постанова про визнання речовими доказами від 14.03.2025р.
Майно, на яке слід накласти арешт, має значення для забезпечення доказів даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, власниками майна не надано та слідчим суддею не встановлено, крім того, слід зазначити, що арешт майна носить тимчасовий характер.
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на вказане вище майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, оскільки арешт майна в даному випадку є необхідним для встановлення обставин у кримінальному провадженні та проведення експертизи, що достатньою мірою відповідає критеріям, зазначеним в ч. 2ст. 167 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання клопотання заступника начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000085 від 14.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України - задоволити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів із забороною відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене 14.03.2025 в ході проведеного огляду місця події майно, а саме на автомобіль марки Renault моделі Каngоо, 2008 року випуску, білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_3 , однак перебуває в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На підставі ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1