Справа № 344/17229/24
Провадження № 2/344/890/25
11 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспорної пригоди, стягнення судових витрат
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспорної пригоди, стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що 20.02.2024 року в м. Івано-Франківськ на перехресті вулиць Мазепи - Набережна ім. В. Стефаника - Крихівецька - Довженка, де організовано круговий рух, керуючи автомобілем Форд С-Мах реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачка здійснювала маневр виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, а саме повороту праворуч на смугу, яка призначена для руху у напрямку вул. Крихівецька. В процесі виконання даного маневру, включивши сигнал, що подається світловим покажчиком повороту праворуч, виїхавши на крайню праву смугу, у напрямку руху до с. Крихівці, відчула удар у задню частину автомобіля у наслідок зіткнення автомобіля марки Форд Galaxy реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з вулиці Набережна ім. В. Стефаника на кільце. В результаті вказаного ДТП автомобіль позивачки зазнав значних механічних ушкоджень. На місці події, учасниками ДТП, було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні цієї дорожньо-транпортної пригоди. В подальшому ОСОБА_1 звернулася із заявою до СК «Еталон'про виплату їй страхового відшкодування. Однак листом від 15.07.2024 року № 02-24-2095 СК «Еталон'повідомило її про прийняття рішеня страховика про відмову у здійсненні страхового відшкодування. В подальшому, оскільки їй було відмовлено у виплаті страхового відшкодування вона змушена була проводити ремонті (відновлювальні) роботи автомобіля Форд С-Мах реєстраційний номер НОМЕР_1 вартість яких склала 174305,00грн. Також, зазначає що їй було завдано і моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона внаслідок пережитої ДТП зазнала душевних страждань у зв?язку із відсутньою можливістю використовувати автомобіль у робочих питаннях і у потребах сім?ї під час його ремонту. А тому просить стягнути з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 174305,00. та моральну шкоду в розмірі 30000,00грн., та судові витрати.
11.11.2024 року представник відповідача ПАТ “СК “Еталон» подала відзив на позовну заяву, у якій зазначила що в даній дорожньо-транспортній пригоді водій автомобіля FORD C-MAX AT9494BA ОСОБА_3 порушуючи правила дорожнього руху, здійснювала маневр з?їзду з кругового руху не впевнившись в його безпеці, чим порушив Правила проїзду кругового руху в Україні», а також при оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим,такий ліміт складає 80 000 грн. Позовні вимоги перевищують ліміт та є необґрунтованими та незаконними, а тому просила відмовити.
02.12.2024 року представник відповідача Романів Н.В. подав відзив у якому просив відмовити у задоволені позову, оскільки позовні вимоги у даній справі не підтверджені належними доказами.
18.02.2025 року до суду надійшта заява від позивачк про часткову відмову від позову, у якій вказує що ОСОБА_2 , з урахуванням встановленого коефіцієнту зносу, відшкодувала їй частину вартості запасних частин, які були використані для відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, в сумі 98 700,00грн. (141 000,00 * 0,7). Також, ОСОБА_2 повністю відшкодувала завдану моральну шкоду. Просила прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 30 000,00грн. та 98 700,00грн. матеріальної шкоди, просила стягнути у її користь 63 004,17 грн. матеріальної шкоди та судові витрати з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Еталон».
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2025 року було прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспорної пригоди, стягнення судових витрат .Провадження у цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспорної пригоди, стягнення судових витрат закрито.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі .
Представник відповідача “ПАТ “СК “Еталон»у судове засідання не з'явився, про дату та час був повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
20.02.2024 року в м. Івано-Франківськ на перехресті вулиць Мазепи - Набережна ім. В. Стефаника - Крихівецька - Довженка, де організовано круговий рух, керуючи автомобілем Форд С-Мах реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснювала маневр виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, а саме повороту праворуч на смугу, яка призначена для руху у напрямку вул. Крихівецька. В процесі виконання даного маневру, включивши сигнал, що подається світловим покажчиком повороту праворуч, виїхавши на крайню праву смугу, у напрямку руху до с. Крихівці, відчула удар у задню частину автомобіля у наслідок зіткнення автомобіля марки Форд Galaxy реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з вулиці Набережна ім. В. Стефаника на кільце.
Згідно із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) вбачається, що ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні дорожньо-транпортної пригоди. Страховою компанією ОСОБА_2 є СК «Еталон» (а.с.8).
Відповідно до висновку спеціаліста дії водіїв автомобіля FORD C-MAX НОМЕР_1 ОСОБА_3 та FORD Galaxy, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 перебувають в причинно наслідковому зв?язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній пригоді водій автомобіля FORD C-MAX НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушуючи правила дорожнього руху, здійснював маневр з?їзду з кругового руху не впевнившись в його безпеці, чим порушив Правила проїзду кругового руху в Україні (а.с.41-47).
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 33.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (надалі Закон України № 1961-IV) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Суд акцентує увагу на тому, що у разі складання європротоколу, страховик буде відшкодовувати лише шкоду, пов'язану з пошкодженням або фізичним знищенням ТЗ. Причому у деяких випадках буде враховуватись коефіцієнт фізичного зносу запчастин і це може знижувати їх вартість до 70%.
З 1.07.2022 Національним банком збільшено до 80 тис. грн. ліміт виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення ДТП з використанням європротоколу. Втім встановлено законодавчі обмеження щодо суми страхового відшкодування. Ними є: податок на додану вартість, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника); франшиза, у разі, якщо вона передбачена договором страхування.
Строк прийняття рішення та здійснення виплати страхового відшкодування визначений наступним чином: протягом 15 днів з дня узгодження розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
ОСОБА_1 звернулася із заявою до СК «Еталон» про виплату їй страхового відшкодування. Однак листом від 15.07.2024 року № 02-24-2095 СК «Еталон »повідомило її про прийняття рішеня страховика про відмову у здійсненні страхового відшкодування(а.с.10-11).
В подальшому, ОСОБА_1 самостійно провела ремонті (відновлювальні) роботи автомобіля Форд С-Мах реєстраційний номер НОМЕР_1 вартість яких склала 174305,00грн, що підтверджується актом виконаних робіт «ОУ-000045 від 21.08.2024 р.(а.с.12).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦПК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є Джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно.
Як встановлено з акту виконаних робіт, які ОСОБА_1 провела самостійно - загальна вартість ремонту автомобіля становить 174 305,00грн, з яких вартість робіт - 33 305,00 грн, вартість запчастин - 141 000,00грн. Згідно із заяви позивача їй було сплачено ОСОБА_2 98 700,00 грн (141 000 грн - 98 700 грн = 42 300 грн). Залишок становить 75 605 грн (33 305 + 42 300 грн). У відповідності до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо відшкодування виграт на проведення відновлювальногоремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. За змістом підпункту «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу ставка податку на додану вартість становить 20 відсотків, отже, сума, яка підлягає стягненню - 60 484 грн (75 605 - (75 605/100*20)).
Згідно із заяви про часткову відмову від позовних вимог, позивачка просить стягнути у її користь 63 004,17 грн, та судові витрати з відповідача “ПАТ “СК “Еталон», що є допустимим стягненням під час складання європротоколу, проте позивачем не вірно зазначено суму стягнення в частині проведення розрахунку розміру ПДВ, а тому сума яка підлягає стягненню - 60 484 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, беручи до уваги наведене, позов підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Еталон» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути кошти в сумі 60 484 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 2044,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Еталон» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспорної пригоди, стягнення судових витрат - задоволити частково.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Еталон» (код ЄДРПОУ 20080515, 03067 м. Київ, вул. Гарматна, 8, прим. 6) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 матеріальну шкоду, завдану вчиненням дорожньо-транспорної пригоди в розмірі 60 484 (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Еталон» (код ЄДРПОУ 20080515, 03067 м. Київ, вул. Гарматна, 8, прим. 6) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 - судовий збір в розмірі 2 044,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 18.03.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.