Справа № 750/3567/25
Провадження № 1-кп/750/397/25
18 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024275440001409 від 18 грудня 2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Литвинівка Вишгородського району Київської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №50 від 17 лютого 2023 року ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
За ч. 4 ст. 15 даного закону особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 8 ст.15 цього ж закону, теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
У свою чергу, за ч. 9 ст. 15 зазначеного закону, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Наведеним положенням кореспондують норми абз. 2 ч. 2 ст. 16 вказаного закону, за якими водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
При цьому, ОСОБА_3 посвідчення водія в передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, спосіб не отримував, теоретичний і практичний іспити у Територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ не склав.
Всупереч даним положенням законодавства, у невстановлений в ході дізнання день грудня 2023 року ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Чернігів, Чернігівської області, з метою отримання можливості керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, замовив у невстановленої в ході дізнання особи завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_3 надав вказаній особі фотокартку з власним зображенням, необхідну для виготовлення даного документа, та повідомив свої персональні дані, чим вчинив пособництво у виготовленні підробленого документа.
У невстановлений в ході дізнання день квітня 2024 року ОСОБА_3 перебуваючи в м. Харків, Харківської області, шляхом отримання від невстановленої в ході досудового розслідування особи, поштового відправлення у відділенні № 9 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Роганська, 101а, м. Харків, Харківська область, отримав виготовлене на його замовлення підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 з дозволом керування транспортними засобами категорії «В», видане Територіальним сервісним центром № 8042 на його ім'я 06 березня 2024 року, бланк якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-24/16712-ДД від 30 грудня 2024 року, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, після чого сплатив за виготовлення вказаного посвідчення водія грошові кошти в сумі 11000 грн.
Окрім того, 18 грудня 2024 року близько 09 год. 53 хв., ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Михайлевича в м. Чернігів, будучи зупиненим біля будинку №10, розташованого по вул. Михайлевича у м. Чернігів, нарядом поліції відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 35 та п. 6 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 є завідомо підробленим документом, діючи з прямим умислом використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане Територіальним сервісним центром № 8042 на його ім'я 06 березня 2024 року, шляхом його пред'явлення інспектору взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_4 для перевірки на право користування і керування транспортним засобом.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/125-24/16712-ДД від 30 грудня 2024 року бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане Територіальним сервісним центром № 8042 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Зазначені дії ОСОБА_3 органом дізнання кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 та за ч. 4 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, та у використанні завідомо підробленого документа.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акта долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України та за ч.4 ст.358 КК України, як пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, та у використанні завідомо підробленого документа.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного - його вік, сімейний стан, стан здоров'я, відмінну службову характеристику, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, за відсутністю обставин, що його обтяжують те що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у зв'язку з чим доходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання, яке не пов'язане з обмеженням волі, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Оскільки обвинуваченим скоєно сукупність кримінальних правопорушень, слід застосувати норми ст.70 КК України, призначивши покарання за кожний проступок окремо, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 1591 грн. 80 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 382 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим та призначити покарання:
за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн;
за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання - штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-посвідчення водія серії НОМЕР_2 - знищити;
-DVD-R диск на якому міститься відеофайл з відеозаписом з персонального мобільного відеореєстратора (нагрудної камери) інспектора УПП ДПП в Чернігівській області, датовані 18 грудня 2024 року у кількості 1 шт., а саме «export-4cyeu» на якому зафіксовані відомості щодо використання завідомо підробленого посвідчення водія ОСОБА_3 , що мало місце 18 грудня 2024 року - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) грн. 80 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
На вирок може бути подана апеляційна скарга через Деснянський районний суд міста Чернігова до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцяти денного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1