Справа № 344/2110/25
Провадження № 2/344/2012/25
12 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої -Кіндратишин Л.Р.
за участю секретаря судового засідання - Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, яка доглядає малолітню дитину,-
04.02.2025 позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання матері, яка доглядає за дитиною до досягнення віку трьох років в розмірі 4000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що сторони є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Позивач не має змоги працювати, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, таким чином, не належно виконує свої батьківські обов'язки. Вважає, що він має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивача, в твердій грошовій сумі 4000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років (а.с. 1-2).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.02.2025 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. ( а.с. 6-7).
06.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі ( а.с. 11-12).
Позивач та її представник, адвокат Пинчук Г.Б., у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили її задоволити.
Відповідач у судовому засіданні заперечив відносно задоволення заяви, вказавши, що його забортна плата становить близько 8 400 грн. -8 500 грн. Інших утриманців він не має, однак згідно з рішенням суду сплачує аліменти на дитину.
Заслухавши вступне слово учасників справи, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 08.02.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с. 5).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2025 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано (а.с. 21-24).
03.03.2025 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області вирішено стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3600 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, з 04.02.2025. Позов задоволено частково (а.с. 20).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно зі ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Позивач перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, отримує державну допомогу при народженні дитини у розмірі 860 гривень. Інших доходів не має.
Відповідач інших осіб на утримання не має, отримує щомісячний дохід в розмірі близько 8400- 8500 грн. зі слів.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивача, можливостей відповідача, суд вважає за можливе стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1200 грн. до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 04 лютого 2025 року.
Можливість сплати в більшому розмірі аліментів на позивачку, такою не доведено.
У силу вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки згідно Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, такий слід стягнути з відповідача в користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1200 ( одну тисячу двісті ) гривень аліментів до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 04 лютого 2025 року.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення - 17.03.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.