Справа № 750/14340/24
Провадження № 2-а/750/3/25
17 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
у жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3155114 від 28.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.09.2024 року виїхавши з місця дислокації та виконуючи вимоги ПДР за межами населеного пункту рухався з включеним ближнім світлом фар. В'їхавши в місто Чернігів, оскільки світло фар різало очі, а освітлення дозволяло їхати без увімкнених фар, то позивач фари вимкнув. Вважає, що правила дорожнього руху не порушував, а тому оскаржувана постанова є незаконною та винесена з порушенням норм КУпАП.
Ухвалою суду від 23.10.2024 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Представник відповідачів надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що 28.09.2024 року о 18 год. 52 хв. в місті Чернігів по вулиці Глібова, 80 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно гр. ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 3155114 від 28.09.2024 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 грн. Наявні відеоматеріали підтверджують факт порушення гр. ОСОБА_1 вимог п. 19.1 а) Правил дорожнього руху, що стало достатньою і належною підставою для винесення постанови серії ЕНА № 3155114 від 28.09.2024 року та притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП. Цілком правомірною є відмова поліцейського у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , оскільки присутність фахівця у галузі права під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені,- зокрема, ч. 2 ст. 122 КУПАП: не є обов'язковою. Тому вважає, що оскаржувана постанова винесена правомірно, у межах повноважень поліцейського, із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.09.2024 серії ЕНА № 3155114 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. за те, що 28.09.2024 року о 18 год. 52 хв. в місті Чернігів по вулиці Глібова, 80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.1 ПДР відповідно до Закону встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3 ПДР водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування автомобілем у дорозі.
Згідно з п. 19.1 а) ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої, зокрема, на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Пункт 1.10 ПДР передбачає, що темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця;
Відповідно до ст. 32 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968р., в період між настанням темряви і світанком, а також у будь-яких інших умовах, коли видимість недостатня, наприклад, внаслідок туману, снігопаду, сильного дощу, на рухомому механічному транспортному засобі повинні бути ввімкнені фонарі дальнього або ближнього світла.
Зазначеними нормами передбачено обов'язок водія в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги увімкнути на транспортному засобі, що рухається, фари ближнього (дальнього) світла або протитуманні фари.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 зазначеної статті встановлено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, та вимагати пред'явлення особою документів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, що визначено ч. 1 ст. 276 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених ч. 4 ст. 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Захід сонця - це момент, коли сонце зникає за горизонтом. Але час заходу сонця, який відмічається синоптиками на кожний день, не означає раптове зникнення світла та перехід до темряви, тобто настання темної пори доби. В нашій широті темрява відразу не настає.
З астрономії прийнято, що моментом сходу (заходу) є момент появи (зникнення) на лінії горизонту верхньої точки сонячного диска.
Цивільні сутінки - коли сонце візуально опускається не нижче ніж на 6 градусів під горизонт. Діяльність людини в таких умовах зазвичай не потребує додаткового освітлення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови позивач був зупинений 28.09.2024 о 18:52:05. В цей день захід сонця почався о 18:44.
З інформації, яка є в загальному доступі в мережі інтернет, встановлено, що цивільні сутінки 28.09.2024 в Чернігові тривали з 18:44 до 19:17.
Вся викладена вище інформація щодо відмежування понять темна пора доби та недостатня видимість приведена лише для того, щоб відобразити всю неоднозначність даних понять та звернути увагу на те, що жоден водій не стежить за часом, який визначений синоптиками, як час початку заходу сонця на кожен день. Кожен водій орієнтується на власні відчуття освітлення та видимості, погодні умови, а також на інших водіїв.
Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами належними, допустимими та беззаперечними доказами не доведено наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122 КУпАП.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За наведених обставин, суд вважає за можливе вимоги позивача задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,-
адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП (вул. Громадська, 66, м. Чернігів) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3155114 від 28.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: