16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1546/24
Провадження № 1-кп/730/13/2025
"17" березня 2025 р. м.Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борзні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270410000145 від 12.09.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Борзна Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Борзнянського районного суду Чернігівській області від 18.09.2014 року за ч. 3 ст. 186; ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 8 років, вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.10.2022 року за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 2 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
У провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.
Як пояснив в судовому засіданні захисник обвинуваченого, копію вказаного клопотання з додатками він отримав заздалегідь, з клопотанням ознайомлений.
Також, як пояснив прокурор, копію клопотання з додатками було направлено для вручення обвинуваченому, однак, останній відмовився отримувати вказані документи, що не заперечувалося обвинуваченим в судовому засіданні. Також, в судовому засіданні обвинувачений також відмовився отримувати вказані документи.
Суд не вважає не отримання обвинуваченим клопотання з додатками порушенням його прав, оскільки вказане залежить виключно від позиції самого обвинуваченого щодо небажання отримувати документи у справі, що прослідковується за матеріалами справи. Примусове вручення документів обвинуваченому норми КПК не передбачають.
Прокурор вважає, що наявні та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 не має постійного місця роботи та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків шляхом залякування, застосування насильства або погрози його застосування, змушуючи їх змінити свої покази, для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Таким чином ОСОБА_4 може перешкоджати проведенню об'єктивного судового розгляду. Крім того, ОСОБА_4 вже притягувався до кримінальної відповідальності, відбував реальну міру покарання та вчинив інкримінований злочин маючи не зняту та не погашену судимість, а відтак, є особою, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень. Обставини і ризики, що були підставами для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились і продовжують існувати. Крім того, утримання обвинуваченого у спеціальній установі забезпечить його безперешкодну доставку відповідними конвойними підрозділами до суду, що забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду. Вищевикладене свідчить про необхідність продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти зазначеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Думка ОСОБА_4 щодо клопотання судом не з'ясовувалася, оскільки він після неодноразових попереджень суду 17.03.2025 року судом був видалений із залу судового засідання за порушення порядку у залі судового засідання та не підкорення розпорядженням головуючого.
Захисник вважає, що клопотання є необґрунтованим та немотивованим, а тому просить застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначає, що ризики не доведені, є абстрактними, є виключно припущенням сторони обвинувачення.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо подовження обвинуваченому строку дії
запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З положень ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України слідує, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Судом встановлені такі обставини.
12.09.2024 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
12.09.2024 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно підозри, 12.09.2024 близько 0100 години ОСОБА_4 перебував за місцем свого тимчасового проживання в будинку АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_6 . У цей час між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_4 , із метою заподіяння тілесних ушкоджень, із особистого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_6 та бажаючи їх настання, умисно наніс останньому не менше 15 ударів руками, ногами та дерев'яною палицею в область голови, тулуба, нижніх та верхніх кінцівок, чим спричинив ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді множинних поєднаних закритих та відкритих травм тіла з множинними крововиливами у м'які тканини, крововиливами у м'які тканини, крововиливом у м'які мозкові оболонки та перелом обох ліктьових кісток, а також набряку головного мозку. Внаслідок отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер в реанімаційному відділенні КНП «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради.
Відповідно до постанови керівника Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_7 від 04.11.2024, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні був продовжений до трьох місяців, тобто до 12.12.2024.
Згідно ухвали слідчого судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13.09.2024, щодо ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.11.2024.
Ухвалою слідчого судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07.11.2024 строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 12.12.2024.
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10.12.2024 строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 07.02.2025.
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22.01.2025 строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 21.03.2025.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , судом враховується, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, оцінка яким надається судом під час прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в обвинувальному акті та клопотанні про продовження строку тримання під вартою з додатками, які перебувають у матеріалах кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення за викладених обставин. Окрім того, судом враховується тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , існування ризиків, які були доведені прокурором при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судом не було встановлено, що раніше заявлені ризики зменшились або ж перестали існувати.
Крім того, суд враховує наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 178 КК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я обвинуваченого. Стороною захисту не надано документів щодо неможливості перебування обвинуваченого у місцях попереднього ув'язнення.
Також, судом враховується, що судом досліджуються докази у справі, свідки, потерпілий не допитані.
З огляду на наведені обставини, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, а також незаконного впливу на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, перешкоджати встановленню істини у справі іншим шляхом, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
В зв'язку з цим, суд відхиляє доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі й домашнього арешту чи альтернативної застави, так як перебування обвинуваченого на волі на даному етапі може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Враховуючи обставини, характер, специфіку, тяжкість кримінального правопорушення, суд вважає за можливе розмір застави не визначати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 177, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 16.05.2025 року включно.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» для відома та негайного вручення обвинуваченому під розписку.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1