Справа № 344/22947/24
Провадження № 3/344/693/25
11 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН невідомий, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, за наступних обставин.
Так, 21 грудня 2024 року близько 13 год 25 хв в м. Івано-Франківську по вул. Вовчинецька, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi» н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Drager» та в медичному закладі. Стан сп'яніння підтверджується висновком № 706. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи за відомою суду адресою у спосіб визначений законом. Причину неявки суду не повідомив. Крім того, на час розгляду справи жодних заяв та клопотань від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до суду не надходило. ОСОБА_1 також міг стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Приймаючи до уваги викладене, дотримуючись принципів законності і верховенства права та розумності строків під час здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також враховуючи неодноразові відкладення судових засідань за ініціативою захисника, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, повідомлених належним чином про дату, час та місце слухання справи.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 за період часу з грудня 2024 року по березень 2025 року мав об'єктивну можливість організувати ефективний захист своїх інтересів в суді та прибути в одне із призначених судових засідань, однак не приймав заходів для цього.
За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність особи наступає у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або відмови від проходження огляду на такий стан за наявності об'єктивних підстав вважати, що особа перебуває в нетверезому стані.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу серії ЕПР1 №201914 від 21.12.2024 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результатом тесту Drager Alcotest № 873, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням, висновком № 706 від 21.12.2024 року, відеозаписами, долученими до матеріалів справи та переглянутими в судовому засіданні, іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201914 від 21.12.2024, 21 грудня 2024 року близько 13 год 25 хв в м. Івано-Франківську по вул. Вовчинецька, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi» н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Drager» та в медичному закладі. Стан сп'яніння підтверджується висновком № 706. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1 №201914 від 21.12.2024 уповноваженою на те особою поліцейським та містить підпис працівника поліції, а також містить підпис особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
При складенні протоколу ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.3 ст.266 цього Кодексу, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, зі змісту протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.
Перевірка працівниками поліції стану алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 проводилась відповідно до п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року (далі - Інструкція), у зв'язку із виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, про що є посилання у відповідній графі акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, з долученням результатів вказаного огляду, покази приладу перевищили допустимий вимірювальний діапазон та норми приладу, результат огляду стрілки вгору.
У зв'язку із тим, що покази приладу перевищили допустимий вимірювальний діапазон та норми приладу, результат огляду стрілки вгору, огляд проводився в медичному закладі.
З переглянутих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та зупинений працівниками поліції. Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння водій погоджується. Проходить огляд на місці зупинки транспортного засобу та вказує, що вживав алкоголь. У зв'язку із тим, що покази приладу перевищили допустимий вимірювальний діапазон та норми приладу, результат огляду стрілки вгору, водія доставлено в медичний заклад.
Враховуючи також досліджені відеозаписи та те, що ОСОБА_1 не надано доказів оскарження чи скасування результатів огляду, суд вважає даний результат тесту належним доказом.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 справа № 702/301/20).
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 130, 221, 251, 268, 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 -605 гривень 60 копійок судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК