Справа № 344/4488/25
Провадження № 2-н/344/343/25
про відмову у видачі судового наказу
18 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Атаманюк Б.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,-
ОСОБА_1 13.03.2025 звернулася з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Ознайомившись з матеріалами заяви про видачу судового наказу, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно із пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавець передбачив видачу судового наказу про стягнення аліментів у двох випадках, а саме: у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі визначеної законом частки від доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, а також, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом із тим, ч. 3 ст. 181 ЦПК України визначено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Норми Сімейного Кодексу України передбачають підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду. Так, ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, спірні правовідносини, щодо зміни способу стягнення аліментів, які визначені рішенням суду, підлягають розгляду у позовному провадженні із наданням доказів на підтвердження наявності обставин щодо змінити способу стягнення аліментів.
З матеріалів заяви встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2025 - розірвано, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 з 15.11.2022 року аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у розмірі по 2201 грн. щомісячно.
У поданій заяві заявник ОСОБА_1 просить суд про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей шляхом зміни розміру аліментів, що вже стягуються за рішенням суду, з твердої грошової суми на аліменти в частині від заробітку боржника, що суперечить підставам для видачі судового наказу.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що питання про зміну розміру аліментів, що раніше були призначені судом, не може бути вирішене у порядку наказного провадження, оскільки у такому випадку між стягувачем та боржником виникає спір про право, який підлягає вирішенню лише за правилами позовного провадження. А тому заявнику слід звернутися до суду із відповідною позовною заявою про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їхнього стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку у наявності підстав для відмови у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст. 161, 165, 166 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Богдан АТАМАНЮК