Справа 688/5808/24
№ 2/688/245/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
17 березня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюк Н.П.,
секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,
встановив:
Обґрунтування позовних вимог та стислий виклад позицій сторін.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, посилаючись на те, що відповідач є батьком ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначила, що з 03.07.2007 по 14.02.2013 вона перебувала у шлюбі із відповідачем. Від спільного шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14.02.2013 року шлюб з відповідачем розірвано. 28.06.2014 року позивачка вдруге вийшла заміж і змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». На даний час, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на І курсі денної форми навчання на механічному відділенні відокремленого структурного підрозділу «Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету». Строк навчання до червня 2027 року. У зв'язку з навчанням має витрати пов'язані з проживанням, в гуртожитку (900 грн щомісячно), та навчанням, тобто вартості підручників, канцелярських виробів, гаджетів, оплата доступу до мережі інтернет, витрат на харчування, одяг, придбання медикаментів. ОСОБА_3 проживає з матір'ю та знаходяться на повному її утриманні, яка не в змозі сама його утримувати.
Позивачка зазначила, що відповідач отримує високе грошове забезпечення, а тому має можливість утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги. Просила стягувати з відповідача аліменти на її користь в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання - 30.06.2027 року, але не довше чим до досягнення сином 23-х років.
В судове засідання позивачка не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена в установленому законом порядку, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, не заперечила заочному розгляду справита винесенню заочного рішення суду.
Позиція відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада». Згідно довідки АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернуто до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи або проведення такого у його відсутності суду не надав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
17.12.2024 позивачка звернулася до суду з цим позовом.
23.12.2024 суд відкрив спрощене провадження в справі та призначив її до судового розгляду на 03.02.2025. Розгляд справи відкладено на 21.02.2025 та 17.03.2025 року.
17.03.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, відзив не подав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).
Суд встановив, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , у якому у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, відповідач є його батьком. 14.02.2013 року шлюб з відповідачем було розірвано.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття та навчається на І курсі денної форми навчання на механічному відділенні відокремленого структурного підрозділу «Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету». Термін навчання з 01.09.2024 року до 30.06.2027 року. У зв'язку з навчанням має витрати пов'язані з проживанням, в гуртожитку (900 грн щомісячно), та навчанням, тобто вартості підручників, канцелярських виробів, гаджетів, оплата доступу до мережі інтернет, витрат на харчування, одяг, придбання медикаментів, а тому потребує матеріальної допомоги на період навчання.
ОСОБА_3 проживає з матір'ю та знаходяться на повному її утриманні, яка не в змозі сама його утримувати.
Як зазначила позивачка в позові, відповідач отримує високе грошове забезпечення, а тому він має можливість утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копією рішення Шепетівського міськрайонного суду про розірвання шлюбу, копією паспорта позивача; копією паспорта третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 ; довідкою з відокремленого структурного підрозділу «Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету» №3022/24 від 12.11.2024; іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її до 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 СК України, до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дітей застосовуються норми статей 187, 189-192, 194-197 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Також - це є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема вартість навчання, вартість підручників тощо, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Враховуючи встановлені конкретні обставини справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття та навчається на денній формі навчання на І курсі навчального року відокремленого структурного підрозділу «Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету», його мати не в змозі сама його утримувати, а також те, що батько повнолітньої дитини має можливість надавати матеріальну допомогу у зв'язку з продовженням навчання, оскільки не спростував зворотного, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на період навчання ОСОБА_3 у заявленому позивачем розмірі, починаючи з 17.12.2024 (дня пред'явлення позову) до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, що буде необхідною і достатньою матеріальною допомогою ОСОБА_3 на період навчання.
Відповідач, в свою чергу, не надав суду доказів про розмір його доходів та відсутність можливості надавати повнолітній дитині матеріальну допомогу на навчання у розмірі, якому просить позивачка. На переконання суду, стягнута сума аліментів є достатньою для забезпечення нормального функціонування повнолітнього, що навчається, збереження його здоров'я, розвитку та задоволення соціально-культурних потреб.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі ст.ст. 182, 191, 199-201 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 17.12.2024 (дня пред'явлення позову) до закінчення навчання - 30.06.2027, але не довше ніж до досягнення сином ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми стягнення аліментів за 1 місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК