Справа № 344/21735/24
Провадження № 2/344/1458/25
06 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.
при секретаріc/з: Стефанюк Х.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоодержаної пенсії,
ОСОБА_1 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - «Відповідач», «ГУ ПФУ в Івано-Франківській області»), в якому просить стягнути з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на її користь недоотриману за життя пенсії її чоловіком ОСОБА_2 в загальній сумі 224 664,74 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відмова Відповідача у виплаті на користь Позивача присудженої судовим рішенням, але неотриманої її померлим чоловіком пенсії є незаконною, оскільки, як зазначено Позивачем, вона є спадкоємцем після смерті свого чоловіка, а до складу спадщини входить недоотримана пенсія в розмірі 224 664,74 грн.
Представником Позивача подано на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, - на адресу суду подано відзив на позов, у якому представник посилається на необґрунтованість позовних вимог, їх безпідставність, оскільки вказана сума у 224 664,74 грн. не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету за окремою бюджетною програмою.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві на позов та в письмові заяві просило здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві та відзиві на позов пояснення Позивача та представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1976 року (а.с.20).
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №300/2659/21, яке набрало законної сили 06.08.2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98112482):
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 згідно наданої довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 08.02.2021 за № 334.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 08.02.2021 за № 334, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №300/7796/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105573836), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105573836):
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та у розмірі 70% грошового забезпечення з 01.04.2019 на підставі довідки за №334 від 08.02.2021 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового забезпечення та у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.04.2019 на підставі довідки за №334 від 08.02.2021 про розмір грошового забезпечення, здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів.
Вказані рішення судів було виконано Відповідачем в частині перерахунку пенсії, розмір якої визначено у 147 465,75 грн. (у справі №300/2659/21) та 77 198,99 грн. (у справі №300/7796/21), які включено в Реєстр виконання судових рішень.
Згідно Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 16 січня 2024 року (а.с.21) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29 квітня 2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 (а.с.24).
Згідно з Довідкою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В.Д. від 26.07.20254 року №155/02-14 єдиним спадкоємцем за законом до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 .
У відповідь на звернення представника ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виплату недоотриманої за життя її чоловіком ОСОБА_2 пенсії листом від 30.08.2024 року (а.с.32-33) Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило заявника про те, що вказана заборгованість у розмірі 224 664,74 грн. не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду пенсії за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетн6ою програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Також у даному листі Відповідачем зазначено, що оскільки стягувачем у справах №300/2659/21 та №300/7796/21 є ОСОБА_2 , підстав для проведення виплати заявниці пенсії на виконання рішень судів у справі №300/2659/21 та №300/7796/21 або внесення відомостей про зміну стягувача у даних справах немає.
Вважаючи таку відмову незаконною, Позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом.
Спір між сторонами у даній справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.
Підставою своїх позовних вимог Позивач зазначає наявність у неї як спадкоємця після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається напідставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20 (провадження № 61-14299св21):
«Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд звертає увагу на те, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Так, у спірних правовідносинах відповідне право на суму пенсії, що увійшла до складу спадщини, виникло у Позивача, як спадкоємця за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .
Матеріалами справи підтверджено, зокрема, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі та довідкою приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Павлінського В.Д. про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, яка звернулась з заявою для оформлення спадщини після смерті її ОСОБА_2 .
За таких обставин, Суд вважає, що у спірних правовідносинах Відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав Позивача, як спадкоємця, на отримання всього належного їй спадкового майна.
Зазначена у листі від 30.08.2024 року мотивація Відповідача про те, що вказана заборгованість у розмірі 224 664,74 грн. не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду пенсії за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою; черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, - є юридично неспроможною, оскільки усталений порядок виплати органом пенсійного фонду недоотриманої пенсії на підставі рішення суду жодним чином не впливає на суть та природу такої виплати, яка залишається недоотриманою пенсією.
При цьому, згідно закону така недоотримана спадкодавцем пенсія входить до складу спадщини та успадковується на загальних підставах.
Посилання у відзиві на позов на позицію, висловлену у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 300/3065/22 адміністративного суду не заслуговують на увагу, оскільки у цій справі вирішувалось питання про заміну сторони виконавчого провадження, а не питання стягнення недоотриманої пенсії, належної померлому, яку він не отримав за життя, за позовом спадкоємця.
У зв'язку з цим Суд приходить до висновку, що, відмовляючи ОСОБА_1 у здійсненні на її користь виплати спадщини (суми недоотриманої пенсії її померлого чоловіка у розмірі 224 664,74 грн.), Відповідач Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області порушило спадкові права Позивача, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з Відповідача даних коштів - підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір слід розподілити у відповідності до статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 328, 1216, 1217, 1227 ЦК України, статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273,354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоодержаної пенсії - задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ 20551088, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошові кошти у вигляді спадщини за законом (недоодержаної пенсії її чоловіком ОСОБА_2 згідно рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №300/2659/21 та від 03 серпня 2022 року у справі №300/7796/21 у зв'язку з його смертю) в розмірі 147 465,75 грн. Та 77 198,99 грн. відповідно, а всього 224 664,74 грн.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ 20551088, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 1797,32 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2025 року.
Суддя Домбровська Г.В.