Справа № 344/4437/25
Провадження № 1-кс/344/2160/25
14 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , користувача ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12025091010000437 від 08.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -
Прокурор, 21.05.2024р., звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликалась на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025091010000437, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Так, 07.03.2025 року перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, перелому кісток черепа, відкритий багатоуламковий перелом верхньої третини лівої малогомілкової кістки.
07 березня 2025 року під час огляду місця події вилучено: автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який 07.03.2025 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зберігається його за адресою: Івано-Франківська ТГ, с. Хриплин, вул. Елеваторна 18.
У кримінальному провадженні необхідно провести ряд експертиз дослідження технічного стану транспортного засобу марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що потребує безпосереднього дослідження транспортного засобу.
Згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 .
Прокурор в судове засідання не з'явилась, однак подала суду заяву про розгляд клопотання без її участі та просила клопотання задовольнити.
Захисник користувача майна в судовому засіданні просила відмовити в такому, оскільки ОСОБА_4 є опікун маленької дитини, дохід від діяльності отримує саме за надання послуг даного ТЗ і йому необхідна машина для користування.
Користувач майна у судовому засіданні підтримав думку адвоката.
Власник майна у судовому засіданні, просила відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подане клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до частково задоволення з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, майно, а саме: автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучено під час огляду місця події 07.03.2025.
Та згідно копії постанови старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 , від 08.03.2025 року, автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 5 ст.171 КПК України визначено строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, зокрема клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Клопотання прокурора подано до суду у строки визначені ст.171 КПК України, та в повній мірі відповідає вимогам встановленим цією статтею.
Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Щодо заперечень адвоката власника майна щодо задоволення клопотання про накладення арешту то такі не підлягають врахуванню, оскільки даний автомобіль зберіг на собі сліди вчинення правопорушення та містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження, а тому є доцільним накладення арешту в частині заборони відчуження та розпорядження.
Однак, прокурором не доведено існування обставин, які б підтверджували, що незастосування заборони у користуванні майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а тому враховуючи позицію власника майна, в частині заборони у користуванні майном, клопотання задоволенню не підлягає, з врахуванням і того, що даний ТЗ передано на зберігання ОСОБА_9 , який зобов'язаний надати його на вчинення всіх процесуальних дій.
При цьому, арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
А, тому слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
З метою забезпечення збереження майна, як речового доказу накласти арешт на автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучено під час огляду місця події 07.03.2025, із забороною відчуження та розпорядження, до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 17.03 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10