Єдиний унікальний номер 341/1800/24
Номер провадження 3/341/18/25
18 березня 2025 року м.Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Куценко М.О., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.08.24 року о 06 год. 40 хв. в с. Старий Мартинів, вул. Калуська, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд проводився на місці зупинки із застосуванням технічного приладу «Drager» 6810 (Результат - 0,82% проміле, тест 6780).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник повторно не з'явилися, судові засідання неодноразово відкладалися.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, з метою уникнення затягування строків розгляду справи, вважаю, що в матеріалах справи є достатньо даних для її розгляду по суті за відсутності ОСОБА_1 та його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
За змістом ст. 266 КпАП України, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
До матеріалів справи долучено диск з відеозаписом, на якому зафіксовано обставини виявлення працівниками поліції стану сп'яніння у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом.
Встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції за обставин, зазначених в протоколі.
Із результатом тесту ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом у роздрукованому тестуванні на алкоголь, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладі останній не бажав.
Отже провина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена у судовому засіданні та підтверджується дослідженими доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №117940 від 26.08.24 року, в якому зазначено суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.1); тестом на стан алкогольного сп'яніння №6780 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де працівниками поліції було виявлено в ОСОБА_1 ознаки сп'яніння (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу (а.с.4); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.5); рапортом працівника поліції в якому викладені події 25.08.24 року за участю ОСОБА_1 (а.с.6); дослідженими та оглянутими оптичними носіями інформації у вигляді дисків марки "alerus" DVD+R 4.7GВ 120 min. доданими до матеріалів справи (а. с. 7).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його громадське значення, особу ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в діях останнього наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), та його слід притягнути до адміністративної відповідальності, призначивши стягнення в межах санкції вказаної статті.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, визначений законом, який, з урахуванням п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", становить розмір 605,60 гривень та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Штраф стягнути на рахунок за наступними реквізитами: Банк отримувача: казначейство України (ЕАП), отримувач: ГУК у Івано-Франківській обл./21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37951998, номер рахунку: UA148999980313070149000009001.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
СуддяМихайло КУЦЕНКО