Справа№938/1659/24
Провадження № 3/938/11/25
18 березня 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 10.11.2024 року о 17.35 годин по вулиці Івана Франка, 30 в селищі Верховина керував транспортним засобом марки «Renault Kango» з державним номерним знаком НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів) та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Розгляд справи зпризначено на 26.11.2024 року та відкладено на 17.12.2024 року, а в подальшому на 21.01.2025 року та 18.02.2025 року в зв'язку з відсутністю відомостей про вручення судової повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судові повістки на 17.12.2024 року та 21.01.2025 року, адресовані ОСОБА_1 за адресою вказаною ним під час складання протокол, а саме: вул. Жаб'євська, 89 селища Верховина,повернулися до суду без вручення їх адресату (а.с. 16-20,21-23).
Із витягу з Єдиного державного демографічного реєстру від 22.01.2025 року №1056616 вбачається, що зареєстрованою адресою проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
У подальшому судові повістки направлялися ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою його проживання та за адресою зазначеною у протоколі.
Судове засідання 18.02.2025 року відкладено на 18.03.2025 року в зв'язку з витребуванням інформації від ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду поступила інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на загальному військовому обліку, на військову службу під час мобілізації не призивався.
Про розгляд даної справи 18.03.2025 року особа, яка притягається до відповідальності повідомлений належним чином, шляхом отримання 04.03.2025 року (а.с. 41, 33) судової повістки на 18.03.2025 року за зареєстрованою адресою проживанн.я
Судом вживалися й інші заходи, спрямовані на повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду даної справи, зокрема, шляхом опублікування оголошення про його виклик до суду на офіційному сайті судової влади України, зокрема на 21.01.2025 року, 18.02.2025 року, 18.03.2025 року (а.с. 15, 28, 40) .
При цьому, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення 10.11.2024 року, від підписання якого він відмовився (а.с.1).
Окрім того, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до ч. 2 ст.268КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №170538 від 10.11.2024 року, записами відеофіксації за 10.11.2024 року, які містяться в матеріалах провадження та досліджені в судовому засіданні, а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Зокрема, зі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №170538 від 10.11.2024 року (а.с.1) вбачається, що ОСОБА_1 10.11.2024 року о 17.35 годин по вулиці Івана Франка, 30 в селищі Верховина керував транспортним засобом марки «Renault Kango» з державним номерним знаком НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області зі заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд справи у Верховинському районному суді, від підпису протоколу та дачі пояснень відмовився на підставі ст. 63 Контитуції України та ст. 268 КУпАП.
У ч.2 ст.266 КУпАП закріплено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На виконання ч.2 ст. 266 КУпАП до матеріалів справи долучено відеозапис.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена такими матеріалами справи, які досліджені в суді, а саме:
- диском із записами відеофіксації (а.с. 3), на яких зафіксовано та відображено, як працівники поліції на службовому автомобілі зупиняють автомобіль, який рухався попереду, за допомогою звукового сигналу та проблискових маяків синього та червоного кольору; після зупинки транспортного засобу працівник поліції підходить до автомобіля зі сторони водія, якого повідомляє про відеофіксацію, повідомляє причину зупинки та пропонує водію пред'явити документи; особа чоловічої статі, яка сидить за кермом зупиненого автомобіля пред'являє посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , поліс обов'язкового страхування ; працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що під час розмови з ним, від нього відчутно запах алкоголю та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу; особа чоловічої статі, яка сидить на пасажирському місці повідомляє, що водій учасник АТО просять відпустити їх; працівник поліції пропонує проти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі; працівник поліції повторно запитує водія про проходження огляду ОСОБА_2 та стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі; водій не надає відповіді на запитання та говорить, що він їде додому; працівник поліції повідомляє, що можна було скористатися послугами таксі для того, щоб їхати додому та запитує про проходження огляду в медичному закладі; водій відповідає, що готовий їхати до медичного закладу; працівник поліції запрошує водія до службового автомобіля для проходження огляду в медичному закладі; водій виходить із автомобіля, яким керував, але не сідає до службового автомобіля працівників поліції; працівник поліції повідомляє, що якщо лікар встановить, що водій тверезий, то він зможе поїхати додому; працівник поліції пропонує проїхати до медичного закладу; водій погоджується їхати, але не сідає до службового автомобіля; працівник поліції роз'яснює, що водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки, а тому повторно запитує про проходження огляду в медичному закладі; водій не дає чіткої відповіді; працівник поліції запитує про проходження огляду в медичному закладі та повідомляє водія про те, що такі його дії буде розцінювати як відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, за що передбачена відповідальність ст. 130 КУпАП, та роз'яснює права особи, яка притягається до відповідальності; водій просить його відпустити; працівник поліції повідомляє про складання протоколу, в подальшому складає протокол та запитує про підписання ОСОБА_1 протоколу; ОСОБА_1 повідомляє про те, що ознайомиться завтра; працівник поліції запиту двічі про підписання протоколу, водій відповідає завтра, працівник поліції повідомляє, що таку поведінку розцінює як ухилення від підписання протоколу, повідомляє про відсторонення водія від керування транспортним засобом та роз'яснює права особи, яка притягається до відповідальності;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя, від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився;
- направлення від 10.11.2024 року водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КНП «ВБП ВРС» на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.3);
- довідка Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), з якої вбачається про те, що йому належить посвідчення водія серії НОМЕР_3 з терміном дії з 30.09.2023 до 30.09.2025 року категорії В,С;
- постанова від 10.11.2024 року серії ЕНА №3451907 (а.с.5), якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП .
Також в матеріалах справи міститься:
- рапорт інспектора СРПП від 10.11.2024 року(а.с.4), яким він інформує начальника поліції про правомірність своїх дій.
Суддя приймає до уваги, що вищевказаний рапорт є документом внутрішнього користування, оскільки його зміст полягає в тому, що працівник поліції інформує начальника ВП про правомірність дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та не є доказами відповідно до ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності зі законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст.252КУпАП оцінкадоказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньогоруху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дослідив відеозапис з нагрудної камери поліцейського, де чітко зафіксована відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в порядку, встановленому законом. Підстав вважати відеозапис змонтованим немає і цей відеозапис є прямим і беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 . Отже, суд вважає, що наявні відеоматеріали дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки ними зафіксовано як останній на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу або в медичному закладі відмовляється.
Суд звертає увагу і на те, що присутність двох свідків є обов'язковою тільки у разі неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису (ч. 2 ст. 266 КУпАП).
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'ягніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи, що ч.1 ст.130 КУпАП, є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті".
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що закріплено в п. 2.5 Правил дорожнього руху, про порушення якого зазначено в протоколі серії серії ЕПР1 №170538 від 10.11.2024 року року складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримувався, оскільки керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та своєю пасивною поведінкою відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за вчиненя вказаного правопорушення шляхом накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водії або інші особи.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №170538 від 10.11.2024 року, складеного щодо ОСОБА_1 (а.с.1), а також довідки Верховинського РВП ГУ НП ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_3 із терміном дії з 30.09.2023 року до 30.09.2025 року, категорії В, С (а.с. 5).
Оскільки ОСОБА_1 посвідчення на право керування транспортним засобом видавалося, тому він є водієм в розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху та належить до категорії водіїв, щодо яких застосовується покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
При таких обставинах до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому зі ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283-284, 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Суддя Наталія ЧЕКАН